Про це голова Державної служби з питань безпеки харчової продукції й захисту споживачів (Держпродспоживслужба) служби Володимир Лапа розповів в інтерв’ю УНІАН.
«Зараз в Україні впроваджуються принципи, засновані на контролі й аналізі критичних точок виробництва —HACCP. Законодавство передбачає, що саме виробник несе відповідальність за те, що в нього не працює система HACCP. Ця відповідальність адміністративна, але в деяких випадках, якщо не можна оперативно усунути ризик надходження на ринок небезпечної продукції, це тягне за собою призупинення роботи підприємства. Такі зобов’язання виникають, після перехідних періодів, в 2017-19 роках. За словами Лапи, його служба контролюватиме запровадження таких систем, безпечність продукції і відповідність маркування. «Споживач, коли купує ту чи іншу продукцію, повинен розуміти, що те, що написано на етикетці, відповідає вмісту продукції. Ми налаштовані на те, щоб наводити лад на ринках, і будемо системно запобігати випадкам, коли конкуренція виграється за рахунок обману споживача», — пояснив він.
При цьому Лапа розповів, що раніше здійснювався в основному контроль готової продукції. «Були навіть смішні випадки, коли європейські інспектори приїжджали на перевірку на переробні підприємства. Заходять на склад готової продукції сироробного підприємства, запитують в інспектора ветеринарної медицини, хто відповідає за безпечність цієї продукції для споживача. Інспектор відповідає: «Я, тому що це продукція тваринного походження». Потім те саме запитують у санітарного лікаря, який відповідає: «Я, тому що ця продукція призначена для харчування людей». Виглядало так, що контролювали всі. Інша справа, що дієвість цього контролю була достатньо низькою. Тепер акцент не на контролі, а на тому, щоб на підприємстві працювала система безпечності. Якщо ти контролюєш і фіксуєш вхідну сировину, на певних критичних точках відслідковуєш показники, то ти в принципі не допускаєш виходу небезпечної продукції. Завдання інспектора — подивитися, чи працює така система на підприємстві», — пояснив він.
Голова Держпродспоживслужби пояснив, що новостворений орган відрізнятися від Споживінспекції наступним:
«Ми хочемо зробити більш чітким законодавство. Коли закон передбачає вилку штрафу за недопуск інспекторів від 1% до 10% місячного обороту, це завжди - спокуса. Мовляв, я тобі можу виписати штраф 1%, а можу — 10%, давай поговоримо на цю тему. Все, що стосується законодавства в даному аспекті, ми будемо виправляти».
Він також привів ще один випадок, який демонструє відмінність роботи цих двох установ:
«Інший приклад, коли по закону значок на етикетці повинен бути круглим. Інколи значок розтягується, що формально є порушенням закону, а значить можна накладати штраф. Ми розуміємо, що споживачеві, умовно кажучи, все одно овальний чи круглий значок. 90% споживачів можуть взагалі й не розуміти, що це позначення означає. Ми хочемо в консультаціях із бізнесом дозволити певні відхилення в розумних межах. Є багато питань, коли дійсно порушуються права споживача, тому ці надумані приводи для санкцій треба знімати».
За словами Лапи, Держпродспоживслужба також впроваджуватиме європейську RAPEX – систему швидкого оповіщення про факти невідповідності вимогам законодавства.
«В Україні готовність аналогічної системи складає 90%, але вона не була запроваджена, оскільки відповідальні органи попали під реорганізацію. Ми збираємось одразу після початку роботи Держпродспоживслужби запустити нарешті цю систему. Далі ми можемо претендувати на визнання еквівалентності, далі – на покращення доступу промислових товарів на європейський ринок», — пояснює він.
Володимир додав, що інформація системи RAPEX, як і RASFF (по харчовій продукції), призначена для комунікацій між компетентними органами.
«Логіка в тому, що в якійсь країні виявлені випадки невідповідності, їх можуть побачити контролюючі органи всіх країн, які приєднані до системи, із тим, щоб враховувати це, наприклад при імпорті. Що стосується інформування суспільства, то ми також налаштовані робити результати перевірок максимально публічними», — деталізував він.