друкувати


В Мінагрополітики взялися за план розвитку сільських територій

30 травня 2017, 09:31

В міністерстві аграрної політики та продовольства України відбулося перше розширене засідання робочої групи з питань розвитку сільських територій під головуванням заступника міністра Олени Ковальової. Про це провідомляє AgroPolit.com.

Нагадаємо, що робоча група з питань розвитку сільських територій утворена наказом Мінагрополітики №236 від 4 травня 2017 року та є консультативно-дорадчим органом міністерства, метою діяльності якого є створення сприятливих умов для формування та реалізації політики розвитку сільських територій (сільського розвитку). Основними завданнями робочої групи є розроблення пропозицій щодо удосконалення формування та реалізації державної політики і законодавства у сфері сільського розвитку, проведення експертизи проектів законодавчих і нормативно-правових актів, організація вивчення та поширення кращих світових й вітчизняних практик сталого розвитку сільських територій, зокрема через залучення зацікавлених осіб до такої діяльності, проведення публічних заходів.

Розвиток сільських територій є одним із п’яти основних напрямів Стратегії розвитку аграрного сектору «3+5». Ми прагнемо залучити широке коло зацікавлених осіб – громадських активістів, лідерів сільських громад, науковців, підприємців, кооператорів, представників міжнародних організацій та проектів – до розробки заходів політики, спрямованих на підтримку сільського розвитку», - підкреслила вона під час виступу.

Она також наголосила, що особливої актуальності набуває діяльність робочої групи у контексті реалізації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС в частині розвитку сільського господарства та сільських територій.

Ми очікуємо, що нам вдасться за участі широкого кола осіб прискорити процес наближення української аграрної політики до європейської, де на першому місці стоять інтереси людини та її життя у сільському середовищі», -  пояснила Ковальова.

До складу робочої групи увійшли лідери організацій, що представляють місцеве самоврядування, об’єднані територіальні громади, фермерський рух, аграрний бізнес, сільськогосподарське дорадництво, авторитетні науковці у сфері сільського розвитку, освітяни, представники проектів міжнародної технічної допомоги, а також керівники департаментів Мінагрополітики та експерти Офісу підтримки реформ при Міністерстві аграрної політики та продовольства України.

Діяльність робочої групи може вийти за межі її офіційно затвердженого складу, оскільки вона має право утворювати тимчасові експертні групи, залучати до роботи спеціалістів органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, провідних учених, експертів, іноземних фахівців, які також були запрошені на зібрання. Учасники засідання ознайомилися з діяльність Офісу підтримки реформ при Мінагрополітики, практиками розвитку окремих сільських громад, обмінялися думками щодо напрямків політики сільського розвитку, а також схвалили проект плану діяльності робочої групи на 2017 рік.

Голова громадської ради при міністерстві аграрної політики та продовольства України Геннадій Новіков закцентував увагу учасників зібрання на необхідності вироблення спільно з громадянським суспільством моделі сільського розвитку як основи для забезпечення сталого розвитку сільських громад.

Голова координаційної ради громадської спілки «Українська мережа сільського розвитку» Олена Бородіна переконана, що «створення робочої групи з питань розвитку сільських територій слід розцінювати як крок наближення вітчизняної системи управління аграрним і сільським розвитком до загальноприйнятих підходів в країнах з розвинутою ринковою економікою. Цей підхід може забезпечити не тільки підвищення професійного рівня і якості управлінських рішень, а й поєднати різні суспільні думки та позиції щодо удосконалення аграрної політики. При цьому слід чітко усвідомлювати, що цей процес може бути складним, потребуватиме часу, ресурсів і набуття низки нових навичок і здібностей усіх зацікавлених сторін. Він також вимагає чіткого розуміння основних потреб і вимог такої системи, розподілу обов’язків та основних стримувань і противаг, які слід застосовувати для досягнення консенсусу».