Довгострокова оренда на першому етапі впровадження ринку землі сільськогосподарського призначення, не дасть розпродати всі землі впродовж реформи. Про це йдеться у спільному проекті AgroPolit.com та EasyBusiness.in.ua: «Земельна реформа старих країн-членів ЄС – досвід Німеччини»
За даними матеріалу, після падіння Берлинської стіни у 1989 році та об’єднання Західної та Східної Німеччини, домінуючу роль в агросекторі Німеччини відігравали корпоративні господарства. Так 4,500 колгоспів займали 82% усіх сільськогосподарських земель. Земельну реформу було вирішено проводити у три етапи.
На першому землю не продавали, а лише здавали в оренду терміном до 12 років. На другому етапі була реалізована програма придбання землі, за якою державні землі продавали зі знижкою для громадян, які втратили свою землю у 1945 році та громадян, які займалися с/г виробництвом (1,2 млн. га земель було продано за зниженими цінами). На третьому етапі землі, які лишилися у державному фонді, продаються за ринковою ціною на конкурсній основі», – пише видання.
Як йдеться у дослідженні, наразі в країні не встановлено жодних обмежень щодо іноземного капіталу на ринку землі с/г призначення. Також не встановлено розміру максимальної площі володіння в «одних руках».
Ринок землі в Німеччині є ліберальним та відкритим. Така політика разом з державною підтримкою аргосектору сприяє ефективним структурним зрушенням у бік зменшення частки неефективних та збиткових підприємств. Після проведення реформи фінансовий стан фермерських господарств покращився, проблему старих боргів вирішено.Після 20 років реформи в структурі власності на землю в Німеччині переважають середні сімейні ферми і великі корпоративні ферми», – йдеться у матеріалі.
На сьогодні 1 га с/г землі в Німеччині коштує $32,300. Всього половина землі країни знаходиться у приватній власності. Слід відмітити, що більшість країн-членів старої Європи, навіть з більшою ціною за гектар, розпродали майже всі землі.
Детальніше про запуск ринку земель с/г призначення у Німеччені читайте у спільному проекті AgroPolit.com з EasyBusiness.in.ua: «Земельна реформа старих країн-членів ЄС – досвід Німеччини»
Нагадаємо, в дослідженні під назвою «Створення вільного ринку землі с/г призначення в Україні», експерти EasyBusiness.in.ua виділяють кілька груп країн, які схожі між собою за територіальною ознакою: старі країни-члени ЄС та інші розвинені країни; нові країни-члени ЄС; країни-кандидати ЄС; пострадянські країни; країни Латинської Америки; країни північної Америки; країни Азії; країни Африки.
Читати до теми: Земельна реформа країн Південної Америки – досвід Аргентини
Автори дослідження, при класифікації земельних відносин у конкретних країнах (всього 60), до уваги брали наступні дані: Рейтинг Doing business від Світового банку, Index of Economic Freedom від Heritage Foundation, Global Competitiveness Index від World Economic Forum тощо.
Дослідження дає відповіді на такі питання:
Чи сформована приватна власність?
Чи мають іноземці право на купівлю?
Чи є інші обмеження?
Чи є цінові обмеження?
Чи є кількісні обмеження?
Проаналізувавши ринок с/г земель, країни було поділено на 4 типи:
1) Закритий ринок – передбачає відсутність можливості повної реалізації права приватної власності.
2) Закритий для іноземців – іноземці та юридичні особи на ринках даного типу не можуть бути власниками та купувати с/г землю, але можуть користуватись на правах оренди.
3) Відкритий з обмеженнями – вони торкаються навіть резидентів країни, наприклад такі як максимальна ділянка, вимог освіти, досвіду роботи та інше.
4) Відкритий ринок – абсолютно відкритий та лібералізований.