Банки прокредитували  агросектор на 50,9 млрд грн
Банки прокредитували агросектор на 50,9 млрд грн

Банківське кредитування АПК «кульгає» через відсутність надійної застави  у аграріїв. Таку думку висловив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк у блозі на «Економічній правді».

«Наприкінці лютого 2017 року кредити, видані сільськогосподарським компаніям, становили всього 50,9 млрд грн або 6,4% від усієї суми позик, отриманої підприємствами реального сектору. Майже 40% з них — 19,6 млрд грн — терміном до року, що дозволяє зрозуміти їх цільове призначення: фінансування касових розривів, притаманних сільському господарству. Водночас довгострокові кредити, понад п'ять років, які видаються на інвестиційні проекти, для переоснащення фондів і розширення виробництва, становлять 11,2 млрд грн або лише 4% від доданої вартості, створеної сільським господарством у 2016 році», — пише він  у блогові.

Максим  Мартинюк відмічає для порівняння, що підприємствам оптової та роздрібної торгівлі банки видали 263,9 млрд грн кредитів, що є рекордним показником по системі. «Срібло — у переробної промисловості, куди спрямовано 201,3 млрд грн. Обидві галузі значно поступаються за динамікою зростання сільському господарству. Переробка показала зростання на 3,6%, оптова торгівля — на 4%, тоді як сільське господарство при несприятливій кон'юнктурі зовнішніх ринків зуміло досягти 6%. Однак це не заважає торгівлі та переробній промисловості залучати кошти в необхідних обсягах. Водночас АПК з його рекордними врожаями, третиною експортної виручки та 12% ВВП надихає усіх, крім банкірів. Можливо, причина в тому, що аграрії — ненадійні позичальники?», — розмірковує  він.

На думку першого зама Тараса Кутового, причина — не  в ненадійності АПК.

Зовсім ні — обсяг прострочених боргів компаній сектору становить всього 5,9 млрд грн або 12% від виданих їм позик. При цьому більша частина прострочення припадає на валютну складову кредитів (71%), що з огляду на рівень девальвації 2014-2016 років — цілком допустимий показник. Для порівняння: в галузях-фаворитах банків співвідношення набагато гірше. У торгівлі рівень прострочення становить 15%, у переробці — 46%, а загальна питома вага проблемних кредитів у банківській системі в кінці 2016 року досягла 52%. Отже, об'єктивно — аграрії більш дисципліновані позичальники, але все одно не популярні», — робить висновок він.

Змінити ситуацію може поява у аграріїв надійної застави,  якою  може стати земля.

Твердою заставою поряд з інфраструктурними об'єктами і сільськогосподарською технікою могли б стати земля і споруди, розміщені на ній… Я впевнений, що при скасуванні мораторію аграрний сектор може стати надійною базою відновлення банківської системи, отримавши натомість величезні вигоди у вигляді готівкових коштів і стабільно відкритих кредитних ліній у необхідних фермерам масштабах.», — вважає він.

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

22 лютого 2018
Через 2 роки українцям доведеться показати свої вклади
Після приєднання України до міжнародного стандарту звітності, в державі розкриють банківську таємницю. Про це повідомляє segodnya.ua з посиланням на...
24 липня 2017
Які українські банки перебувають у «зоні ризику»?
НБУ оголосив, що до 11 липня 2017 року всі банки повинні мати статутний капітал не нижче за 200 млн грн, інакше вже 12-го числа їх можуть визнати...

Вибір редакції

30 червня 2023
Ринок землі в Україні – якими були два роки роботи?
Відкладати чи ні другий етап ринку землі в Україні (допуск юросіб), чи багато українців стало власниками землі і чи планують вони надалі стати...
19 червня 2023
Аналіз закону 3065-IX про зміну механізмів набуття прав власності на земельні ділянки 
Зміна механізмів набуття прав власності на земельні ділянки, відміна переважного права купівлі сільськогосподарської землі для юросіб та 100 гектарів...