Банківське кредитування АПК «кульгає» через відсутність надійної застави у аграріїв. Таку думку висловив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк у блозі на «Економічній правді».
«Наприкінці лютого 2017 року кредити, видані сільськогосподарським компаніям, становили всього 50,9 млрд грн або 6,4% від усієї суми позик, отриманої підприємствами реального сектору. Майже 40% з них — 19,6 млрд грн — терміном до року, що дозволяє зрозуміти їх цільове призначення: фінансування касових розривів, притаманних сільському господарству. Водночас довгострокові кредити, понад п'ять років, які видаються на інвестиційні проекти, для переоснащення фондів і розширення виробництва, становлять 11,2 млрд грн або лише 4% від доданої вартості, створеної сільським господарством у 2016 році», — пише він у блогові.
Максим Мартинюк відмічає для порівняння, що підприємствам оптової та роздрібної торгівлі банки видали 263,9 млрд грн кредитів, що є рекордним показником по системі. «Срібло — у переробної промисловості, куди спрямовано 201,3 млрд грн. Обидві галузі значно поступаються за динамікою зростання сільському господарству. Переробка показала зростання на 3,6%, оптова торгівля — на 4%, тоді як сільське господарство при несприятливій кон'юнктурі зовнішніх ринків зуміло досягти 6%. Однак це не заважає торгівлі та переробній промисловості залучати кошти в необхідних обсягах. Водночас АПК з його рекордними врожаями, третиною експортної виручки та 12% ВВП надихає усіх, крім банкірів. Можливо, причина в тому, що аграрії — ненадійні позичальники?», — розмірковує він.
На думку першого зама Тараса Кутового, причина — не в ненадійності АПК.
Зовсім ні — обсяг прострочених боргів компаній сектору становить всього 5,9 млрд грн або 12% від виданих їм позик. При цьому більша частина прострочення припадає на валютну складову кредитів (71%), що з огляду на рівень девальвації 2014-2016 років — цілком допустимий показник. Для порівняння: в галузях-фаворитах банків співвідношення набагато гірше. У торгівлі рівень прострочення становить 15%, у переробці — 46%, а загальна питома вага проблемних кредитів у банківській системі в кінці 2016 року досягла 52%. Отже, об'єктивно — аграрії більш дисципліновані позичальники, але все одно не популярні», — робить висновок він.
Змінити ситуацію може поява у аграріїв надійної застави, якою може стати земля.
Твердою заставою поряд з інфраструктурними об'єктами і сільськогосподарською технікою могли б стати земля і споруди, розміщені на ній… Я впевнений, що при скасуванні мораторію аграрний сектор може стати надійною базою відновлення банківської системи, отримавши натомість величезні вигоди у вигляді готівкових коштів і стабільно відкритих кредитних ліній у необхідних фермерам масштабах.», — вважає він.