Українським агропідприємствам потрібно орієнтуватися на ринок країн Перської затоки. Як це правильно зробити і які ніші перспективні в кожній країні детально в блозі на AgoPolit.com розповіла заступник міністра аграрної політики та продовольства України Ольга Трофімцева.
Нагадаємо, що у п’ятницю українська делегація летить до ОАЕ на виставку Gulfood 2017. За інформацією Трофімцевої, до складу делегації увійде 30 українських виробників харчової продукції.
«Якісна вітчизняна аграрна та продовольча продукція матиме великий попит на ринках Близького Сходу, Південно-Східної Азії та Африки», - пише вона у блозі.
За оцінками Ольги Трофімцевої, серед країн Близького Сходу цікавими для українських експортерів можуть бути країни Перської затоки: Катар, Кувейт, Бахрейн, Оман, Об’єднані Арабські Емірати (надалі ОАЕ) та Королівство Саудівська Аравія (надалі КСА).
За результатами 11 місяців, 2016 року експорт української аграрної продукції до країн Перської затоки склав $507,133 тис. Проте лідерами серед країн-партнерів є Саудівська Аравія та ОАЕ, на які приходиться 87% експорту в регіон. На Оман припадає 8%, Кувейт- 3%, Катар - 2% експорту. Ключовими продуктами українського експорту стали: м'ясо й субпродукти, яйця, зерно, олія, цукор, тютюн та інше, що безумовно, не є межею для розвитку двосторонньої торгівлі між нашими країнами», - озвучує вона зовнішньоекономічну статистику.
Заступник міністра з питань європейської євроінтеграції наголосила, що останніми аналітичними дослідженнями міжнародних маркетингових організацій, країни Перської затоки є одними із найперспективніших ринків у світі.
Тут зосереджені великі фінансові ресурси, які інвестуються в різні сфери економіки. Нагадаю, що 1 січня 2008 року, шість країн – членів Ради співробітництва арабських держав Перської затоки (Gulf Cooperation Council, GCC) оголосили про створення власного спільного ринку. Завдяки цьому, тарифні бар'єри між шістьма державами було скасовано, а мешканці затоки отримали можливість проводити та здійснювати контракти в будь-якій державі цього регіону на рівних правах. Сьогодні країни Перської затоки є економічно розвиненими, водночас демографічна ситуація змінюється надзвичайно динамічно. За даними Міжнародного валютного фонду, кількість населення в країнах Перської затоки збільшиться на 2,4% у 2019 році та сягне 57,6 млн. Високий рівень доходів, значна чисельність середнього класу та зростаючий потік туристів є факторами, котрі формують високий попит на якісну продукцію, зокрема й органічну. Проте, через несприятливі природні умови, більшість країн Близького Сходу є залежними від імпорту харчової продукції», - деталізувала вона економічні передумови експортного інтересу для виробників у цей регіон.
Значним попитом на ринках Сходу користується продукція «Халяль», додає Трофімцева.
За оцінками експертів, імпорт цієї продукції до країн регіону може подвоїтися із 2010 року до 2020 року та сягнути $53,1 млрд», - підсумувала вона.
Більше про переспективи експорту до ОАЕ, Саудівської Аравії, Катару, Оману, Кувейту читайте в блогові.