Зареєстровані закони про ринок землі не мають запобіжників від рейдерства
Зареєстровані закони про ринок землі не мають запобіжників від рейдерства

Законопроекти щодо обігу земель сільськогосподарського призначення, зареєстровані у Верховній Раді у грудні 2016 року, не враховують проблему консолідації земель, що може спровокувати численні випадки рейдерства.

Про це у своїй колонці на сайті «Лівий берег» написав голова земельного підкомітету аграрного комітету ВРУ, народний депутат Олег Кулініч.

Нагадаємо, що у цьому скликанні ВРУ зареєстровані перші два законопроекти про обіг земель сільгосппризначення. Перший під №5535 з’явився у Верховній Раді 13 грудня за авторством Олексія Мушака та Сергія Хланя, а також кількох інших депутатів. Альтернативний законопроект №5535-1 «Про обіг земель сільськогосподарського призначення» від 28.12.2016 належить Аркадію Корнацькому.

«Чого саме у законопроектах немає, а повинно бути: немає порядку консолідації земель. Потрібний механізм, який не дозволить рейдерам розбалансувати діяльність існуючих аграрних господарств. Інакше, викупивши земельну ділянку, розташовану посеред поля, рейдер отримає можливість заблокувати (чи, принаймні, значно ускладнити використання всього поля). У свій час ми не дуже розумно подрібнили земельні масиви на безліч ділянок, і разом з відкриттям ринку землі ми повинні визначити механізм формування нових масивів», - підкреслив депутат, коментуючи норми законопроектів №5535 та №5535-1.

Також, зі слів Олега Кулініча, в законопроектах немає норм, які б убезпечували від масової скупки сільськогосподарських земель транснаціональними компаніями.

Крім того, як вважає голова земельного підкомітету, законопроект №5535 хоч і пропонує заборонити юридичній особі мати у власності більше 33% сільськогосподарських земель району, але дієвим запобіжником ця норма бути не може.

«Той, хто знайомий із структурою українських аграрних холдингів, знає, що господарства, які входять до них, у значній своїй частині, юридично абсолютно не пов’язані одне з іншим. Тому обійти зазначені обмеження великої проблеми не складе. Та і ніхто не забороняє одній особі бути засновником хоч тисячі юридичних осіб. В таких умовах користь від цієї норми невелика», - пояснив Олег Кулініч, зазначивши, що концентрація земель того чи іншого району одних руках може мати суттєву шкоду для соціальної сфери села.

В той же час Олег Кулініч позитивно оцінює ініціативу авторів законопроекту №5535 щодо вирішення питання безоплатної приватизації земельних ділянок.

«Сьогодні право на безоплатне одержання від держави земельної ділянки на практиці перетворилось у тіньовий ринок землі. Коли на папері ділянка передається у власність безоплатно, а її ціну (яка іноді становить тисячі доларів) чиновник спрямовує у власну кишеню. Законопроект пропонує залишити право на безоплатну приватизацію лише учасникам АТО. Цікава пропозиція, але не можу сказати, що вона є досконалою. Зокрема, право на безоплатну приватизацію доцільно залишити також за громадянами, які користуються земельними ділянками з радянських часів, але до цього часу не приватизували їх», - вважає депутат.

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

9 лютого 2017
У Раді зібрали 47 голосів за зняття мораторію у Конституційному суді
У парламенті зібрали достатньо голосів, щоб подати звернення до Конституційного суду про зняття мораторію на продаж сільськогосподарських земель. Про...
20 січня 2017
В Україні готується афера з приватизації сільськогосподарських земель
Після націоналізації «ПриватБанку» готується приватизація державних земель. Про це кореспонденту ГолосUA повідомляє фінансист Ерік...
7 листопада 2016
Кулініч: рейдери користуються прогалинами в законодавстві
Головна проблема рейдерства як явища – це те, що рейдери почасти використовують цілком законні методи. Про це у ексклюзивному блозі на...

Вибір редакції

4 липня 2019
GoЗаАгроДотаціями-2019 Випуск №2
Бюджетні гроші нарешті почали надходити до агросектору! За перші півроку 2019-го із держказни агросектор отримав за 6-ма держпрограмами аж 707,115...