Попри скорочення кадрового складу виробництво інтелектуальної продукції українською аграрною наукою збільшується. Про це повідомляє в ексклюзивному інтерв'ю на AgroPolit.com президент НААН Ярослав Гадзало.
«Вченими підготовлено та загальними зборами Академії прийнято «Концепцію реформування НААН на основі інноваційно-інвестиційного розвитку». Її затвердили Постановою президії НААН №22 від 22.12.2016 р. (протокол №22). Вона передбачає завершення оптимізації наукових установ, підсилення ролі 11-ти Національних наукових центрів, створення (вони вже є) 7 зональних науково-інноваційних центрів відповідно до наших природно-кліматичних зон. Завдання центрів – розроблення і впровадження в АПК новітніх аграрних технологій, інноваційна діяльність і надання дорадчих послуг сільськогосподарським виробникам. На їхній базі відбуваються дні поля, наради, семінари, навчання і демонстрація результатів нових досягнень аграрної науки. Найбільш проблемним є питання боротьби з банкрутством окремих ДПДГ із так званими інвесторами чи кредиторами», — говорить Ярослав Гадзало.
При цьому він відмітив, що також розпочата оптимізація мережі закладів НААН. «В результаті кількість наукових установ за 5 років скорочено на 40%, а число працюючих із 12,7 тис. осіб до 5,9 тис. осіб. Ця кількість є критичною для подальшої ефективної роботи установ академії. Водночас, науковими установами не скорочено кількість програм фундаментальних та прикладних досліджень», — деталізував він.
Президент НААН пояснив, як в умовах обмеженого фінансування з бюджету Академія здійснює наукову діяльність:
Якщо брати в цілому, то за два роки підприємства НААН збільшили виробництво інтелектуальної продукції з 500 млн грн до 3,5 млрд грн. Це стосується виробництва насіння практично всіх культур, а особливо – круп’яних і гороху. Ми організували роботу Миронівського Інституту пшениці. Сподіваємося, що у 2017–2018 році в ньому вироблятимуть насіння на майже 3 млн га. Нові сорти, які ми вивели, мають урожайність до 10–12 тонн (і більше) зерна з одного гектару».