Зі 146 дослідних господарств, проблемних – близько 8. Як розповів ексклюзивному інтерв’ю AgroPolit.com президент НААН Ярослав Гадзало, головною причиною такого стану справ є заборгованість, яка формувалася попереднім керівництвом на цих підприємствах за участі псевдо-інвесторів.
«Зі 146 дослідних господарств, проблемних – близько 8. Там вводяться штучні процедури банкрутства. Земельний банк цих установ – близько 50 тис. га землі», – підкреслив він.
Решта ж підприємств НААН працюють успішно, що підтверджується фінансовими показниками. «Якщо брати в цілому, то за два роки підприємства НААН збільшили виробництво інтелектуальної продукції з 500 млн грн до 3,5 млрд грн. Це стосується виробництва насіння практично всіх культур, а особливо – круп’яних і гороху. Ми організували роботу Миронівського Інституту пшениці. Сподіваємося, що у 2017–2018 році в ньому вироблятимуть насіння на майже 3 млн га. Нові сорти, які ми вивели, мають урожайність до 10–12 тонн (і більше) зерна з одного гектару», – підкреслює він.
За його словами, більшість таких господарств працюють досить ефективно, «але їхні успіхи не дають спокійно жити тим, хто б хотів нажитися на державному майні».
Для прикладу наводить кілька таких господарств. Так, ДП «Дослідне господарство «Степне» нарощує обсяги виробництва насіння високих репродукцій і товарного зерна та підвищує ефективність розведення корів української чорно-рябої молочної породи та свиней великої білої породи. Загальна вартість активів господарства – 58,3 млн грн, з яких 91,4% – власні активи господарства, що свідчить про його стійкий фінансовий стан. ДП «Декабристів» отримано чистого прибутку 1,047 млн грн, при цьому чистий дохід (виручка від реалізації) з розрахунку на 1 га ріллі становить 12, 061 тис. грн на 1 га. ДП «Шевченківське» за 9 місяців 2016 року реалізовано продукції на суму 43,774 млн грн та одержано чистого прибутку 0,192 млн грн.
Такі успішні приклади роботи наукових установ Академії, на його думку, «викликають нездоровий інтерес з боку деяких учасників ринку» і призвели до формування штучних боргів ще за часів попереднього складу президії НААН. Саме цим Гадзало пояснює звинувачення, які сьогодні лунають на адресу Академії щодо неефективного використання земель.
«Головною причиною цього явища є заборгованість деяких проблемних господарств, яка формувалася до обрання сьогоднішньої президії. Зокрема таких, як «Руно», «Новоселівське», «Червоний землероб» та деякі інші (всього 15). Ми вживаємо відповідних заходів для стабілізації їхньої діяльності. Якщо не вийде навести лад і зробити їх економічно активними, тоді ставитимемо питання про передачу цих земель у державну власність. Борги на цих підприємствах були накопичені штучно у період попередньої влади, коли 26 господарств зі 111 тисячами гектарів землі розпорядженням уряду передали групі бізнес-компаній. За рік роботи так званих горе-інвесторів було «сформовано» заборгованість цих установ «Украгропрому» – близько 212 млн грн. Щодня до НААН надходить 10–15, а якщо це понеділок (із суботи до понеділка), то й 20 листів із судів різних інстанцій. Це, власне, гіркий результат колишньої співпраці з цією групою компаній», – повідомив президент НААН.
Щодо ефективності використання земель НААН, Гадзало підкреслив, що вони використовуємо для наукових, а не бізнесових цілей. «Попри складність економічної ситуації і недофінансування з бюджету потреб НААН, ми намагаємося зберегти дослідні, демонстраційні (241 поле) та поля розмноження. Наукові установи Академії завершують рік із надходженням спецфонду близько 350 млн грн за умов, коли бюджетне фінансування складає 298, 5 млн грн, а сплата всіх податків і зборів до бюджету різного рівня – майже 550 млн грн. Тобто, Академія працює прибутково: удвічі за податками перекриваємо державне фінансування, яке призначено, насамперед, для прикладних та фундаментальних досліджень. На одну інвестовану гривню з бюджету ми повертаємо в державну скарбницю близько двох!», – резюмує він.