Сфера виробництва дитячого харчування в Україні залишається надто чутливою і потребує особливого регулювання включаючи і практику Європейського Союзу. Про це AgroPolit.com повідомила керівник Національної асоціації виробників дитячого харчування, молочноконсервної та сокової продукції «Укрконсервмолоко» Тамара Нагайцева.
За її словами, діючий Закон «Про дитяче харчування» не впливає на створення ефективної системи виробництва дитячого харчування. Адже законом передбачено, що у виробництві дитячого харчування застосовується сировина, яка виробляється переважно у сировинних зонах, під якими розуміють регіони або окремі господарства, що відповідають умовам виробництва продукції рослинництва і тваринництва, придатних для виготовлення дитячого та дієтичного харчування. Як каже експерт, тут виникає декілька питань.
«По-перше, наявність положення щодо «переважно використовується», яке можна розуміти, так, що продукти дитячого харчування можна виготовляти використовуючи будь-яку сировину, а не тільки із спеціальних сировинних зон. По друге, сама процедура отримання відповідного статусу видається зарегульованою. Рішення щодо надання статусу виноситься спеціальною комісією при державних адміністраціях, до складу яких входять щонайменше сім спеціалістів. Спочатку виробник звертається до спеціальної комісії, на підставі попереднього висновку якої, він має звернутись до науково-дослідної установи для видачі агроекологічного обґрунтування. Потім виробник укладає договір із науково-дослідною установою, яка протягом 30-ти днів видає агроекологічне обґрунтування відповідності його сільськогосподарських угідь загальним вимогам до спеціальних сировинних зон. Після цього протягом 15 днів комісія на підставі поданих документів та агроекологічного висновку виносить рішення про надання статусу спеціальної сировинної зони. Ефективність результату від проходження такої процедури є сумнівною, не говорячи про те, що вона не відповідає європейській практиці», - розповідає Нагайцева.
Вона підкреслює, що в ЕС є єдині вимоги, яким має відповідати сировина, що викладені у Регламенті Європейського Парламенту та Ради від 29 квітня 2004 р. № 853/2004.
«Якщо говорити про молоко, то Регламент визначає єдиний показник безпечності та якості молока як сировини, а прописані правила щодо гігієни виробництва та персоналу, за умов їх реалізації на практиці, допомагають отримувати цей показник. Цей підхід враховано у проекті Закону «Про дитяче харчування», поданий Урядом та зареєстрований у Верховній Раді за № 5293, відповідно до якого Кабінет Міністрів має затверджувати чіткі вимоги до сировинних зон, що гарантуватимуть її безпеку та якість. Більше того відповідність сировинної зони вимогам щодо якості та безпечності має контролювати спеціально уповноважений компетентний орган, яким є Держпродспоживслужба України, а не комісії, що утворюються при державних адміністраціях», - додає Нагайцева.
Керівник «Укрконсервмолоко» наголосила, що коли мова йде про виробництво продуктів харчування, особливо дитячого харчування, законодавство та механізми його імплементації мають бути безкомпромісними, а ті норми, які тільки імітують створення системи безпеки виробництва мають відійти в минуле.