Експерт озвучив проблеми, які існують між виробниками харчових продуктів та ритейлом

В Україні торговельні мережі у 2015 році охопили близько 50 % всіх роздрібних продажів. Їх присутність на ринку з 2014 року по 2020 рік зменшувалася, а у 2020-2021 роках знову почала зростати. Про це розповів голова Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко, ідеться у матеріалі на АgroРolit.com.

«Вони викуповують компанії одна в одної, більш великі та стійкі скуповують менших. У торговельних мереж майже відсутні активи. Вони рідко будують власні приміщення, віддаючи перевагу оренді. Через відсутність активів їм досить складно отримати кредитування для розвитку, тому мережеві компанії все більше починають кредитуватися за рахунок постачальника продукції. Якщо раніше мережі фінансувалися переважно за рахунок власних коштів, кредитів від українських банків та іноземних інвесторів, то зараз основний фінансовий донор – постачальник продукції», – пояснив Олексій Дорошенко.

Як повідомив експерт, сьогодні в Україні успішно працює близько 15 всеукраїнських торговельних мереж. Вони існують за рахунок власних та залучених коштів. Однак у цьому рівнянні присутні декілька невідомих.

Наприклад, в одній з найуспішніших всеукраїнських мереж ніхто не розуміє, як там побудована фінансова модель. Це настільки непрозора структура, що ніхто не розуміє, за рахунок чого вона фінансується. І за багато років ситуація так і не прояснилася. З одного боку, це заважає їм залучати зовнішнє фінансування, а з іншого – внутрішнього фінансування їм вистачає, і власників така ситуація влаштовує. Є прозорі структури, які мають доступ до зовнішнього фінансування, але все одно вони всі (без винятку) використовують як ключовий фінансовий інструмент – відтермінування платежів постачальникам», – заявив Дорошенко.

За його словами, сьогодні знову повернулася практика відтермінування сплати за продукти харчування до 45 робочих днів. Навіть для продукції, яка продається протягом 2-3 днів (молоко, хліб та інше); а також до 90 днів для непродовольчих груп товарів.

Змінити ситуацію можна за допомогою нормативних та законодавчих актів на кшталт європейських норм. Тому що кожного разу, коли ми з боку держави говоримо про зміну правил гри і регулювання цих правил всередині бізнесу, відразу ж проти таких ініціатив виступають зацікавлені представники громадських та бізнес асоціацій (в тому числі і європейських), які представляють великий бізнес (малі та середні підприємства їм взагалі не цікаві). Вони або виступають проти і максимально затягують час, або висувають альтернативні пропозиції, які не враховують побажання виробників, малого та середнього бізнесу і т.д. Тож ситуацію без втручання держави виправити неможливо, оскільки за 30 років стало зрозуміло, що постачальники не об'єднаються: коли все йде добре – вони про це не думають, а коли все погано – за столом перемовин вони відстоюють особисті інтереси, кожен свої. Закінчується все тим, що мережі об'єднуються навколо однієї позиції, а постачальники не можуть визначитися, що для них є важливішим, і не можуть зійтися на якійсь консолідованій позиції, що зводить нанівець будь-які їхні зусилля», – заявив Олексій Дорошенко.

Нагадаємо, що Іван Чайківський вважає, що АМКУ має відслідкувати ціноутворення продукції при формування цін у торгівельних мережах.