Верховна Рада на засіданні 15 липня ухвалила постанову щодо Бюджетної декларації на 2022-2024 роки – цей документ є основою для складання проекту державного бюджету на 2022 рік. Про це повідомляє Економічна правда.
Документ підтримали 247 народних депутатів і депутаток.
Бюджетну декларацію в Раді представляв міністр фінансів Сергій Марченко. Він зазначив, що декларація є основою для складання проєкту держбюджету та прогнозів місцевих бюджетів.
За словами Марченка, у видаткову частину декларації заклали фінансування основних напрямів держпрограм, зокрема: підтримки медиків та вчителів, розвитку якісної освіти, зростання мінімальної зарплати, пенсійної реформи, створення безбар’єрного простору, «Великого будівництва», доступної іпотеки та кредитів, цифрової трансформації тощо.
Він також висловив сподівання на ухвалення «податкового» законопроєкту №5600 у другому читанні, завдяки якому бюджет може додатково отримати 50 млрд грн.
Зокрема, у бюджетну декларацію заклали такі показники:
- реальний ВВП: зростання на 3,8%, 4,7% і 5% у 2023-2025 роках;
інфляція: 6,2%, 5,3% і 5%; - обмінний курс гривні до долара в середньому за рік: 28,6 грн, 28,8 грн і 29,2 грн;
- зменшення дефіциту держбюджету: 3,5% від ВВП, 3% ВВП і 2,7% ВВП (факт за 2020 рік – 5,2% ВВП, прогноз на 2021 р. – 5,5% ВВП);
- граничний обсяг держборгу на кінець року не більше за: 51% ВВП, 49% ВВП і 47% ВВП (факт за 2020 рік – 53,9% ВВП, уточнений прогноз на 2021 р. – 56,9% ВВП);
- прожитковий мінімум на місяць: поступове зростання до 7665 грн з 01.01.2024 року.
Голова підкомітету бюджетного комітету Юрій Кузбит представив висновки нардепів щодо проєкту постанови. Він зазначив, що проєкт не містить відповідних розрахунків до показників, а відтак неможливо проаналізувати реалістичність показників.
Декларація містить більшість положень визначених Бюджетним кодексом за винятком показників за основними видами доходів держбюджету, обсягу державного дорожнього фонду за відповідними напрямами тощо.
Також положення декларації мають узгоджуватися зі стратегією управління держборгом, однак КМУ її досі не затвердив.
Виникає питання щодо реалістичності визначених у бюджетній декларації намірів щодо зниження рівня дефіциту та частки держборгу за відсутності стратегічного бачення щодо управління ними», – додав Кузбит.
Він зауважив, що у документі задано запропоновані зміни до податкового законодавства, які дозволять збільшити надходження на 34 млрд грн. Залежно від доопрацювання, продовжив нардеп, і прийняття відповідного законопроєкту уряд зможе мати підстави у проєкті бюджету на 2022 рік суттєво збільшити доходи у порівнянні з декларацією.
Зрештою комітет рекомендував Раді схвалити Бюджетну декларацію та врахувати зауваження депутатів під час підготовки держбюджету на 22 рік і складання декларації на 2023-2025 роки.
Нагадаємо, аграрії та профільні асоціації стурбовані новим урядовим законопроєктом 5600. На думку експертів, норми документу направлені не на вирівнювання норм для всіх, а лише на збільшення в два рази податкового навантаження на тих аграріїв, які працюють легально.
Повідомлялося, що Аграрний комітет не підтримав урядовий проєкт закону 5600 про збільшення мінімального податкового навантаження для АПК.
Детальніше читайте у матеріалі: Законопроєкт 5600 – удар по агросфері: уряд хоче підвищити податки для АПК, виключити птахівників з 4 групи платників та змінити норми продажу землі