Необхідно прагматично підходити до питання приєднання України до «Європейського зеленого курсу», розуміючи наші «сильні» та «слабкі» сторони, оцінювати потенційні ризики поширення програми «Європейського зеленого курсу» на українських виробників. Про це у блозі на АgroРolit.com написав народний депутат і представник Комітету з питань аграрної і земельної політики Микола Кучер.
За його словами, розробка українського законодавства в рамках імплементації норм «Європейського зеленого курсу» має враховувати:
- стан поточного розвитку аграрної галузі (як і всіх інших галузей економіки, яких це може стосуватися) і, очевидно, передбачати перехідні етапи;
- рівень готовності українських виробників і відповідні програми державної підтримки для тих, кому вона справді потрібна;
- визначених відповідальних осіб у органах влади, які з практики розуміються на потрібних та дієвих механізмах та інструментах реалізації заходів у рамках «Європейського зеленого курсу», а також запрошених фахівців з ЄС, які безпосередньо займались чи продовжують займатися вдосконаленням законодавства ЄС у рамках «Європейського зеленого курсу».
Така політика означає перспективу радикального оновлення законодавства євроінтеграційних законів щодо переліку зареєстрованих препаратів до 2030 року. Щоб не опинитися на узбіччі, Україна повинна надати таку можливість, зокрема через схвалення в другому читанні законопроєкту №2289, який розблоковує реєстрацію нових препаратів», – додав він.
Нагадаємо, що у Раді подадуть пакет законопроектів про впровадження «зеленого курсу» Європи.