У випадку об’єднання лідерів місцевого самоврядування з представниками бізнес-середовищ в національну політичну платформу з умовно республіканською пропозицією, вони можуть мати електоральну нішу від 27% до 34%. Про це в інтерв’ю AgroPolit.com сказав керуючий партнер консалтингової компанії PGR Consulting Group, засновник Школи Мерів Руслан Рохов.
«Спроби створити так звану партію мерів вже були. Не буду перераховувати ті, що були до місцевих виборів 2020 року. Відзначу лиш крайній кейс – партію «Пропозиція». Її поява була спробою об’єднати лідерів місцевого самоврядування у власну політичну силу, де рішення будуть ухвалювати мери, а не партійна «верхівка» в Києві. Повноцінно їм це не вдалося реалізувати. На це було багато причин, зокрема, багато міських голів побоювалися утисків з боку силових органів центральної влади у разі спроби ведення незалежної політики. Також були ризики стати об’єктом медійної атаки чи іншої розправи. Ще у свіжій пам’яті спроба походу у національну політику мера Львова Андрія Садового. Всі його колеги бачили, що з ним зробив Петро Порошенко, побоюючись його конкуренції на майбутніх президентських виборах. Попри це кілька мерів обласних центрів наважились на цей крок, і їм вдалося переобратися. Наприклад, меру Дніпра, Кропивницького, Миколаєва та Житомира. Але взятих плацдармів та поточної політичної ваги їм недостатньо, щоб зайти власною політичною силою у наступний парламент», – сказав Рохов.
Він додав, що вірить у потенціал місцевих еліт.
У випадку об’єднання лідерів місцевого самоврядування (які зайшли під різними локальними брендами) з представниками бізнес-середовищ (які також йшли власними політичними силами) в національну політичну платформу з умовно республіканською пропозицією, в якій вони є інструментом зміни країни в руках непатерналістичного виборця, вони можуть мати електоральну нішу від 27% до 34%», – наголосив експерт.
Нагадаємо, що Мінрегіон оприлюднив межі адміністративних центрів та територіальних громад.