Окрема тема в питанні розвитку систем зрошення – ефективність використання ресурсів, адже фіксуються великі втрати електроенергії в мережі через використання застарілого обладнання. Так прокоментував для AgroPolit.com потребу у збільшенні площ поливу орних земель директор підприємства «Придніпровський край» компанії «Кернел» Михайло Петров.
За його словами, аграрії використовують наявні ресурси, але стан їх в різних регіонах країни істотно відрізняється. І все це відбувається на тлі незрозумілої тарифної політики із закупівлі електроенергії.
«Зважаючи на потреби у великих обсягах електроенергії (цілком прогнозованих відсотків на 70) для зрошення, необхідну кількість електроенергії вже сьогодні можна закуповувати на повноцінних аукціонах, а не через компанії-прокладки, які купують її у виробника і перепродають підприємствам. Тобто це досить великий обсяг роботи, яку потрібно виконати для здешевлення постачання води», – впевнений Петров.
Як пояснив директор підприємства «Придніпровський край», вже на цей рік прогнозується збільшення вартості електроенергії на 50 %, а також збільшення вартості води в точках забору, якими користується його підприємство.
І це збільшення цін явно не піде на користь розвитку систем зрошення. Варто зауважити, що великий бізнес, який має доступ до дешевих ресурсів, ще може самотужки впоратися з цими викликами але, якщо держава має намір стимулювати попит на землі під зрошення, регулятор, наприклад, мав би запровадити якісь пільги на вартість постачання води для нових станцій, або ж передбачити дотації. Також потрібно розібратися з формуванням тарифів та впливом на цей процес Держводагентства. З'ясувати, що саме вони «тягнуть» на балансі, і чому їхні послуги коштують саме стільки?» – заявив Михайло Петров.
За його словами, вже у 2021 році вони планують збільшити на 600 га площу земель під зрошенням.
«У сусідів також грандіозні плани. Води на всіх не вистачає, тому будуються окремі від радянських водосховищ величезні резервуари із запасами води. Тобто бізнес вже власноруч вкладає кошти туди, куди б мала інвестувати держава, якщо вона позиціонує себе як постачальник цих послуг. Обладнання для поливу коштує близько $2–2,5 тис. з розрахунку на один гектар – це якщо використовувати американське обладнання і підключати його до діючої мережі. В Україні для поливу зернових використовується як дощувальне зрошення зверху, так і крапельне, коли волога подається до кореня рослини підземними шлангами. Найбільші перспективи приросту врожайності з використанням систем поливу у кукурудзи. Використовуючи сучасні технології та якісні гібриди, система зрошення окупиться за 5-6 років», – пояснює Петров.
Детальніше про перспектви та темпи розвитку систем зрошення в Україні читайте у матеріалі: Потреба зрошення в Україні: інвестиції, протидія наслідкам посухи, фінансова складова