Павло Мороз про довгострокові інвестиції
Павло Мороз про довгострокові інвестиції

Часто легальні доходи вітчизняних сільськогосподарських товаровиробників, які за певних умов можуть перетворитися на інвестиційний ресурс, не є об’єктом держпідтримки АПК. Про це AgroPolit.com сказав кандидат економічних наук, експерт з питань агропромислового розвитку Павло Мороз.

«З року в рік держбюджетом передбачаються значні кошти на підтримку фермерства. Однак обсяги освоєння цих коштів вже декілька років залишаються мізерними через банальне незнання умов отримання держпідтримки, невідповідний юридичний статус господарства, відсутність прозорої звітності, а подекуди й взагалі її відсутність. Якщо проаналізувати перелік (а скоріше умови надання) бюджетної підтримки АПК за останні 2 роки, то фундаментальних програм інвестиційного характеру не знайдете. Так, у розвинутих країнах доволі ефективними є механізми часткової державної компенсації CAPEXів — довгострокових капітальних інвестицій в технологічну модернізацію або розширення основних засобів компанії», — сказав Павло Мороз.

За його словами, доречно згадати також про низький рівень інтеграції механізмів фінансового сектору в сільськогосподарське виробництво.

На державному рівні, окрім зниження облікової ставки НБУ як одного із інструментів грошово-кредитної політики держави та програми 5-7-9 для малого бізнесу (і теж місцями з дуже неконкурентними умовами отримання кредитування), в іншому не прослідковуються механізми стимулювання економічних відносин через банки, інвестиційні інструменти. А це негативно впливає на інвестиційний клімат. Тому що, найперше, бізнес мислить раціонально. А українська політика — ірраціональна за своєю суттю. Довгострокові інвестиції прийдуть в Україну тоді, коли не на словах, а реальними законодавчими механізмами буде долатися корупція, коли ухвалення законодавчих рішень буде сприяти публічності економічних відносин, утвердження цінностей цивілізованого господарювання, екологічності виробництва та якості продукції. Це означає, що державний бюджет і надалі буде формуватися переважно з непрямих податків (наразі більше ніж 50% в структурі доходів — ПДВ, акциз, мита), а прямі інвестиції в національну економіку будуть традиційно заходити з офшорних країн з використанням усталених механізмів, — додав експерт з питань агропромислового розвитку.

Павло Мороз наголосив, що очікувати якісного зростання бюджетних доходів майбутніх періодів, а отже й відчутного прискорення економічного зростання наразі не варто.

Нагадаємо, Україна зможе залучити від $20 до $50 млрд інвестицій з кількох країн. Прямі іноземні інвестиції скоротилися у 24 рази, – Нацбанк. 
 
 

 

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

1 січня 2021
Україна зможе залучити від $20 до $50 млрд інвестицій з кількох країн
Головне завдання для уряду на 2021 рік – залучення інвестицій з країн Близького Сходу, зокрема, з Саудівської Аравії та в Азії, що в...
29 грудня 2020
Україна отримала 3,7 млрд грн інвестицій від концесії
Від перших концесійних договорів Україна отримала 3,7 мільярда гривень інвестицій, йдеться, зокрема, про порти Херсон та Ольвія. Про це...
21 грудня 2020
Прямі іноземні інвестиції скоротилися у 24 рази, – Нацбанк
У період з січня по жовтень 2020 року в Україні було зафіксовано іноземних інвестицій на загальну суму $22 млн. Про це йдеться у річному звіті...

Вибір редакції

6 липня 2021
Роман Лещенко – земельний реформатор
Вся сутність земельної реформи на прикладі полів у Жашківському районі Черкаської області. Аграрний міністр Роман Лещенко в проєкті...
29 червня 2021
Анатолій Мірошниченко: На всіх землі не вистачить
Про готовність громад та пересічних громадян до ринку землі, аграрну реформу, законодавчі зміни та їх наслідки для Держгеокадастру і...
25 червня 2021
Земельна децентралізація і громади: як зміниться життя ОТГ після запуску ринку землі та закону про геопросторові дані?
Впровадження земельної реформи та децентралізація підняли низку практичних питань, які цікавлять не лише представників ОТГ, але й пересічних...