Власник землі не став господарем на ній, хоча про це було записано у низці законодавчих та нормативних документів під час формування права власності (появи колективної власності та натомість приватної на колишню колгоспну землю), а також під час оприлюднення указів Президента про паювання земель та про прискорення земельної реформи. Про це сказав голова спілки «Центр розвитку земельних правовідносин в Україні» Леонід Корейба в коментарі AgroPolit.com.
«Постулат раннього земельного законодавства про те, що власник землі має бути її основним господарем і розпорядником, залишається невиконаним. На перших етапах земельної реформи мало хто насмілювався виділяти свої паї на місцевості та обробляти їх. І не через те, що не знали як, а через нестабільну економіку, та, найперше, через відсутність власної техніки. Люди не звикли до ведення бізнесу. Це стало перепоною до впровадження прописаних у законах новітніх реформах. Що ж робиться сьогодні — у законах нібито прописано все те саме (і право власності, і можливість здачі в оренду, і можливість самому використовувати земельний пай). Проте власник паю, який здав його в оренду, крім щорічної одноразової та мізерної виплати, за це нічого не отримує. Та навіть за його великого бажання і можливостей обробляти свій наділ, необхідно чекати закінчення терміну користування його ділянкою чужою особою. Щодо мізерної платні за паї (посилання на попередній блог). Крім того, власники паїв, що здали в оренду, навіть не здогадуються, яка війна точиться за їхню землю серед орендарів», — сказав Корейба.
За його словами, вирішення проблем є комплексним.
По-перше, має діяти насправді справедливий ринок земель, де буде максимально захищений власник землі. По-друге, інформація про орендарів має бути оприлюднена хоча б в межах ОТГ, щоб люди бачили, хто і як користується їхньою землею, які паї використовує орендар, а які вже давно обробляє інший без згоди власника паю. По-третє, договір оренди має бути справді двостороннім за згодою по усім пунктам, а не типовим для усіх пайовиків, а то і для цілого регіону. По-четверте, всі ці питання мають бути законодавчо закріплені, а не кинуті на розсуд місцевих органів влади чи орендарів, — додав голова спілки «Центр розвитку земельних правовідносин в Україні».
Нагадаємо, у Держгеокадастрі пояснили, чи можна державні землі здавати в оренду, а не продавати. На порозі ринку землі: наслідки, чинні договори оренди, інвентаризація, геопросторові дані, детінізація та планування територій.