Більшість випадків рейдерства можна ефективно розслідувати лише після рішення прокурора об’єднати справи. Таку думку озвучила директор ГО «Бізнес-Варта» Ольга Матвіїва в ексклюзивному коментарі AgroPolit.com для матеріалу про головні виклики (та шляхи їх вирішення) для України на 2021 рік.
«Варто розуміти, що рейдерство в Україні — це ланцюг пов’язаних злочинів, які мають чітко визначені кваліфікації у Кримінальному кодексі України. І розслідувати це явище потрібно, однозначно, однією об’єднаною справою. Саме так і лише так є велика ймовірність притягнути до відповідальності і замовників, і виконавців, і тих посадових осіб, які сприяли реалізації злочину. І не потрібно слухати казок про «господарські спори»», — каже вона.
Ольга Матвіїва нагадала, що під ознаки «рейдерство» підпадають кілька статей ККУ, з них:
- Стаття 358 «Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів»;
- Стаття 205-1 «Підроблення документів, які подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи та фізичних осіб-підприємців»
- Стаття 365-2 «Зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги» (нотаріуси)
- Стаття 206-2 «Протиправне заволодіння майном підприємства, установи, організації»
- Стаття 191 «Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем». Якщо ви не правник або не надто «в темі» — не дивуйтеся такому моєму твердженню. Адже часто неправомірне заволодіння корпоративними правами або ж неправомірне призначення керівника підприємства відбувається саме для того, щоб мати доступ до активів, в т. ч. грошових коштів на рахунка, залишків готової продукції, обладнання, тощо.
- Стаття 364 «Зловживання владою або службовим становищем». Ми неодноразово наголошували, що спостерігається участь та «покривання» тих чи інших посадових осіб схеми заволодіння чужими активами. Ця стаття саме про це.
Матвіїва констатує, здебільшого, по кожній окремій статті ККУ відкривається окреме кримінальне провадження. Часто, ці провадження розкидані по різних органах досудового розслідування. Кожен слідчий бачить і розслідує злочин лише в спектрі свого провадження і лише в частині тієї статті, по якій його відкрито.
Наприклад, відкрито провадження по ст 191 ККУ «Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем» (це випадки, коли швидкою наживою для рейдерів є грошові кошти на рахунках захопленого підприємства, або ж залишки готової продукції). Але без доєднання сюди матеріалів провадження , які б показали, що «службового становища» особа набула неправомірно — ця справа може просто «вмерти» в суді, або й не дійти до суду. Бо в слідчого, який розслідує по ст. 191 ККУ — насправді фігурує «узаконений» керівник, який діяв уже в рамках свої повноважень», — каже вона.
Хто може всього цього не допустити — так це прокурор.
І лише прокурор бачить всю «картину» правопорушення та знає про всі активні провадження в тій чи іншій рейдерській історії. Лише якісний та доброчесний нагляд прокурора за справою, може сприяти повноцінному розслідуванню злочину проти власності, поверненню активів дійсному власнику, встановлення максимальної кількості учасників злочину проти власності та притягнення їх до відповідальності. Тому, часто руки у слідчих МВС — «зв’язані», а підприємці і країна — обкрадені рейдерами», — підсумувала Матвіїва.
Більше про озвучену ініціативу та її реалізацію на практиці читайте у матеріалові.
Нагадаємо, що у Мін'юсті озвучили три основні схеми аграрного рейдерства. Днями міністра фінансів Марченка звинуватили у спробі рейдерського захоплення землі.