Сімейні фермери більш відкриті для так званого сталого сільського господарства, коли виробництво на фермі збалансовано як економічно, так і технічно і екологічно – земля не виснажується, вода використовується розумно, виробництво диверсифіковано між вирощуванням різних культур, тваринництвом тощо.
Про це у своєму блозі на AgroPolit.com зазначає експерт з питань сімейних ферм та кооперації Ірина Кухтіна.
За її словами, основними проблемами сімейного фермера в Україні є низька конкурентоспроможність для ринку переробки, логістичні затрати на збір продукції від малих фермерів вищі ніж від крупних ферм, нестача спеціальних технічних знань та знань ринку тощо.
"Окрім створення сімейних ферм самих по собі, слід також думати і про їх об’єднання у кооперативи, що сприятиме зниженню закупівельної ціни товарів, матеріалів за рахунок об’єднання об’ємів, уніфікації матеріалів або добрив, що використовуються різними фермерами, набуття більшої ваги як покупець для постачальників, отриманню кращих платіжних умов від постачальників та фінансових організацій, долученню до міжнародних програм фінансової підтримки, що існують, зменшенню транспортних затрат за рахунок спільних об’ємів", ― зазначила вона.
Окрім того, залучення висококваліфікованих спеціалістів для консультацій та супроводу ферм сприятиме збільшенню прибутків. Для кожного фермера окремо це дуже дорого, але якщо вартість такого ресурсу поділити на всіх, то можна вивести всіх учасників на якісно новий рівень фермерства, збільшуючи ефективність виробництва