На планові та позапланові перевірки Держпродспоживслужби на час карантину діє мораторій. Інспектори керуються постановою Кабміну №1236 від 9 грудня 2020 року. На деякі види перевірок вона мораторій знімає. Про це розповідав Юрій Павлішен, начальник головного управління Держпродспоживслужби в області, під час круглого столу з представниками бізнесу, повідомляє «Суспільне».
Перевірки під час карантину:
- планові і позапланові перевірки ринків;
- перевірки у сфері санітарно-епідеміологічного благополуччя;
- у сфері контролю за цінами, які регулює держава. Зокрема, на комунальні послуги і деякі види медикаментів.
Що повинен мати інспектор, коли приходить з перевіркою?
1. Направлення, що формується на підставі наказу на проведення державного контролю. У направленні має бути вказано орган контролю, суб’єкт господарювання, рід діяльності та адреса підприємства, номер наказу та перелік осіб, що здійснюватимуть контроль. Дата, тип і форма заходу перевірки та підстава. Копію направлення мають надати суб’єкту господарювання.
2. Службове посвідчення.
Обов’язки підприємця під час перевірок:
- допускати до здійснення заходів державного контролю;
- надавати документи, пояснення, іншу інформацію;
- усувати виявлені невідповідності;
- забезпечувати умови для відбору зразків;
- одержувати примірник припису, розпорядження, рішення, акту або іншого документа.
«Один зразок відбирається інспектором і відправляється в незалежну атестовану лабораторію. Інший, ідентичний, ви зберігаєте в себе. Обидва відповідним чином оформлюються і запаковуються. І в разі виникнення суперечливих результатів дослідження ви маєте право звернутися в арбітражну лабораторію для проведення повторного аналізу, і тоді результати саме цього, останнього, дослідження вважаються кінцевими», – каже Павлішен.
Права:
• вимагати дотримання законодавства;
• перевіряти наявність службового посвідчення;
• одержувати копії направлення;
• бути присутнім та залучати юридичних та фізичних осіб — не перешкоджаючи здійсненню заходів;
• вимагати нерозголошення інформації з обмеженим доступом;
• одержувати та ознайомлюватися з актами держконтролю, актами відбору зразків, розпорядженнями, приписами, рішеннями;
• надавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення протягом 5 робочих днів.
Юрій Павлішен радить підприємцям вносити запис до журналу реєстрації заходів державного контролю, а також – знімати на відео чи вести аудіозапис процесу перевірки, не заважаючи процесу. Це дозволено законодавством. Інспектор теж має на це право. Запис використовується, коли виникають суперечки з приводу висновків перевірки.
А в разі позапланової перевірки (наприклад, на підставі заяви споживача), інспектор має право перевіряти тільки те питання, з яким звернулася людина. Це ж має бути прописане і в направленні, каже Юрій Павлішен.
Для прикладу. Заявник написав, що в бутіку продається ковбаса, що, на його погляд, загрожує життю і здоров’ю людини. Інспектор приходить і перевіряє тільки ковбасу. Не хліб і не молоко. Тому що в заяві стоїть конкретне питання», – наголосив експерт.
Утім, саму заяву підприємцю не покажуть – озвучать її суть. Анонімні заяви, каже Павлішен, не підпадають під розгляд.
Також підприємець має право, згідно із Законом про доступ до публічної інформації, звернутися до Держспоживслужби і отримати документ про підставу перевірки або відповідь на будь-яке інше запитання. Її мають надати упродовж п’яти днів.
Коли можна не допускати представника Держпродспоживслужби до здійснення інспектування чи аудиту?
• не надано копій документів, або якщо надані документи не відповідають вимогам Закону;
• порушено періодичність (можна перевірити на сайті) та відсутні підстави для перевірки;
• не внесено запис до журналу реєстрації заходів держнагляду (у разі наявності).
Зі слів Юрія Павлішена, якщо дії інспектора були неправомірними чи він порушував зазначені права, можна не тільки в суді оскаржувати результати перевірки, а і вимагати відшкодування збитків.