ЄС висловлює занепокоєння з приводу затримки створення Держпродспоживслужби — Лапа

Європейські колеги висловлюють певне занепокоєння з приводу затримки створення Держпродспоживслужби, але критичних переживань немає. Про це повідомив в ексклюзивному інтерв’ю AgroPolit.com перший заступник голови Держпродспоживслужби Володимир Лапа.

Причиною цьому стала нова редакція закону «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», що регламентує певні процедури контролю харчової продукції. Інше законодавство, зокрема, підзаконні акти, не було приведено у відповідальність. 

«Останні зміни до положення про Держпродспоживслужбу та до постанови Кабміну про створення її територіальних органів  зберігають діючу структуру контролю за харчовою безпекою, і ми сподіваємося, що не буде ніякої переоцінки з боку ЄС. Підстави для затримки зі створенням служби різні. До певної міри основна причина — тривала дискусія про підпорядкування Держпродспоживслужби», - говорить він.  Лапа додав, що зараз затримка зі створення Держпродспоживслужби не впливає на потрапляння української продукції на європейський ринок. Але хвилювання з боку європейців є.

Про що йдеться? Справа у тому, поясни він, що Україна взяла на себе зобов’язання з регламентації європейського харчового законодавства. А сама структура контролюючих органів виконавчої влади, яка відстежуватиме дотримання законодавчих норм у  сфері харчової безпеки, - це компетенція України. "Європейці потім проаналізують нову структуру і скажуть, потрібно чи ні робити її переоцінку. Це питання дискутувалося на рівні Кабміну… Європейські колеги висловлюють певне занепокоєння з приводу затримки створення Держпродспоживслужби, але критичних переживань немає", - розповів він  в інтерв'ю.

Що турбує європейців? Щоб працівники органів, які ліквідовуються чи реформуються, і на базі яких створять Держпродспоживслужбу, повноцінно працювали. Щоб структура нового органу дозволяла ефективно здійснювати державний контроль. Слід віддати належне Держветфітослужбі за те, що в умовах невизначеності, вони не лише достатньо ефективно здійснювали протиепізоотичні заходи, але і продовжували роботу по виходу української продукції на зовнішні ринки. Морально їм дуже важко, бо в умовах реформування вони не до кінця розуміють свої власні перспективи", - пояснює  він.  Лапа додав, що "рішення щодо переоцінки залежатиме від оцінки адаптації до європейського законодавства й ефективності новоствореного органу.

За його словами, європейських колег (і не лише їх) також цікавить ефективність контролю у сфері харчової безпеки. "Поки що питань до діяльності Державної ветфітослужби не було. Навпаки, їй вдалося вирішити питання поширення африканської чуми свиней: за 2015 рік в Україні було 40 таких випадків, тоді як у Балтійських країнах — від 70 до 400 випадків у кожній країні! Тобто українські ветеринари працювали ефективно. Європейців більше турбує процес і швидкість створення самої служби", - додає  чиновник. 

 Втім, аби цих питань не було і далі, українській владі потрібно виконанти ряд кроків. 

Є певна послідовність кроків. Перший блок – нормативно-правове регулювання діяльності служби, включаючи положення та інші документи. Другий – структура. Третій – ефективність виконання функцій. Поки що критичних питань до нас немає. Це підтвердило рішення дозволити експорт 10-ти молочним підприємствам. Хоча у них є право переоцінки системи, якщо відбудуться якісь серйозні зміни у структурі Держпродспоживслужби, чого ми власне хочемо уникнути. На будь-якому етапі можуть виникнути питання, але ми переконані, що вони будуть вирішені в ході діалогу", - підсумував перший заступник голови Держпродспоживслужби Володимир Лапа.

AgroPolit.com