МХП глобально аналізує всі види виробничих процесів компанії та фундаментально підходить до модернізації виробничих потужностей. Це і питання енергоефективності, і запуск проєктів з біогазу, і використання «зелених» технологій та багато інших технологічно-інструментальних рішень.
Так озвучив позицію компанії в коментарі для AgroPolit.com заступник голови правління МХП, голова правління ГС «Global 100 RE Ukraine» Олександр Домбровський, коментуючи Європейську зелену угоду (EU Green Deal) – документ, який повинен зробити європейський континент нейтральним до зміни клімату та передбачаючий санкції для країн, які не захочуть брати участь у цьому процесі.
Європейський союз в рамках Green Deal EU має дуже амбіційну ціль – зробити Європу кліматично-нейтральним континентом до 2050 року. Це означає високі екологічні стандарти товарів на ринку ЄС… Мені невідомо, що в цьому плані робить уряд, але великі українські компанії вже займаються серйозним аналізом вуглецевого сліду власних виробництв. Наприклад, МХП глобально аналізує всі види виробничих процесів компанії та фундаментально підходить до модернізації виробничих потужностей.
Це і питання енергоефективності, і запуск проєктів з біогазу, і використання «зелених» технологій та багато інших технологічно-інструментальних рішень. І в Україні є багато інших компаній, які не просто думають, а рухаються в бік «чистої» моделі. Звісно, що це потребує додаткових фінансів та інвестицій. Поки що таким підприємствам не доводиться розраховувати на державну допомогу, але будемо сподіватися, що в найближчому майбутньому ситуація зміниться і Україна запустить робочі інструменти підтримки та мотивації виробників», – заявив Олександр Домбровський.
За словами Олександра Домбровського, ключовим інструментом підтримки бізнесу з боку держави має бути монетизація або капіталізація скорочень викидів СО2. Серед глобальних інструментів, які можна залучити, варто згадати таке: свого часу Україна підписала Паризьку угоду та Кіотський протокол, які регламентують зменшення кількості шкідливих викидів та боротьбу із глобальним потеплінням. Можна продавати власні квоти на викиди СО2 іншим країнам, а кошти направляти на екологічну модернізацію виробництв в Україні. Ці кошти можуть допомогти АПК зменшити кількість використання дизелю, залучити смарт-програми та технології навіть до обробки землі (наприклад, зменшити кількість проходок техніки при обробці 1 га землі), і це вже не кажучи про енергоощадні програми та розвиток технології з підвищення родючості і органічного виробництва.
Нагадаємо, наприкінці 2019 року Єврокомісія опублікувала Європейську зелену угоду (EU Green Deal) – документ, який повинен зробити європейський континент нейтральним до зміни клімату. Значну частину програми займає трансформація сільського господарства: стратегія зі сталого використання хімікатів та зменшення викидів СО2 у повітря. В рамках цієї стратегії передбачена низка трансформацій, зокрема для сільської місцевості, модернізація та зміни в підходах до роботи аграрних підприємств, пакет кліматичних законів, розвиток біоенергетики, відновлюваної енергії та екопродукції. Окрім цього, навесні 2020 року представники ЄС презентували стратегію «Від ферми до виделки» (Farm to Fork), яка передбачає трансформацію харчової політики та суттєве збільшення частки органічного господарства.
Детальніше ознайомитися з реакцією українського уряду, бізнесу та суспільства на кліматичні виклики для АПК та інших галузей, ви можете у матеріалі: Зелена угода Європи, або основи Green Deal: що принесе агросектору України курс на екологічність