Небажання фермерів закривати контракти за ціною, нижчою від ринкової не обов'язково має закінчуватися дефолтом форвардної програми. Хоча вже зараз трейдери сигналізують про те, що із виконанням контрактів є проблеми — хтось із контрагентів просто посилається на посуху і відмовляється надати зерно, а хтось приходить торгуватись або просить переглянути строки постачання.
«Форварди створені для того, щоб фермер міг зафіксувати прибуток і не грати в лотерею у майбутньому. Звісно, що аграрій може сказати, побачивши більш вигідну ціну на ринку (в той час, коли він має виконати форвардний контракт), що він договір виконати не може. Наприклад, через втрати врожаю. В першу чергу, таке рішення вдарить по трейдеру, який розраховував на купівлю певного обсягу товару за певною ціною. Такий покупець вже далі переконтрактувався, але через невиконання зобов'язань фермером буде змушений купувати на ринку нестачу, та ще й за іншою ціною, яка може бути суттєво вищою за планову. Один дефолтний контракт трейдеру може обійтися десятками прибуткових контрактів. На одній тоні дефолтного контракту трейдер може втратити стільки, скільки він заробляє на 30 тонах прибуткових контрактів (залежить від мультиплікатора)», – розповідає засновник проєктів Zernovoz.ua і Zernotorg.ua Олександр Мащенко.
За словами Олександра Мащенка, українські фермери досить обережно поводяться в таких питаннях, адже вони розуміють, що репутаційні ризики можуть кардинально вплинути на розвиток їхніх компаній у майбутньому. Та й судових вирішень таких питань ніхто не відкидає, адже контракт – це зобов'язання, які сторони беруть на себе.
Як зазначають українські юристи, коли аграрій підписує контракт з трейдером, там мають бути передбачені будь-які важливі аспекти, в тому числі і зміна умов виконання домовленостей.
За словами адвоката, партнера правничої фірми «Софія» Олександра Поливодського, існує загальне правило: договори мають виконуватися.
«Якщо хтось підписав контракт, він має виконувати його умови, зокрема, коли йдеться про розірвання договору чи відмову від його виконання. Знову ж таки, загальне правило: відмова від виконання договору в односторонньому порядку не допускається, якщо це не передбачається в самому контракті. Звісно, кожну ситуацію з невиконанням форвардного контракту потрібно розглядати окремо, спираючись на текст договору, адже є форвардні контракти, які укладаються на біржі (із застереженнями щодо біржових торгів), а є такі, що укладаються між сторонами. Тому може бути багато різних «але», однак всі ці «але» вирішуються за допомогою суду, який буде розглядати зобов'язання компанії, умови контракту та їх виконання», – прокоментував для AgroPolit.com ситуацію Олександр Поливодський.
До аграріїв, які просять переглянути строки, є більш лояльне ставлення — трейдер може зважити на реально скрутне становище господарства і перенести строки виконання контракту на наступний рік із відповідною знижкою, або підвищити ціну закупки на кілька доларів. А от до «відмовників», які не надають підтвердження того, що виконання контракту реально неможливе, буде зовсім інший алгоритм дій.
У разі невиконання контракту трейдер зобов’язаний подати до суду на свого контрагента, щоб повернути передоплату за контрактом, стягнути суму завданих збитків та штрафи, передбачені договором.
Іноді фермер розуміє, що гарантовано програє у суді та матиме більші збитки, сплачуючи судові витрати і штрафи за контрактом, тому погоджується вирішити суперечку у досудовому порядку — повертає отриману передоплату та виплачує трейдеру так званий вошаут — різницю між взаємними вимогами сторін, яка б звела до нуля зобов’язання за форвардом.
Детальніше про це читайте у матеріалі: Невиконання форвардних контрактів – вирок фермерам чи шлях до діалогу з трейдерами?