Аналіз експорту України за підсумками 7 місяців 2020 року показав, що 50% загального експорту харчових продуктів – це залишки й відходи харчової промисловості. Про це у своїй колонці в журналі «Економіст» написав директор Європейського аналітичного центру Василь Голян.
«Якщо у 2010 році частка залишків та відходів харчової промисловості у загальному експорті харчових продуктів становила 18,65%, у 2014 році – 35,8%, у 2016 році – 40,1%, у 2020 році (7 місяців) – 50,1%. Тобто спостерігається зростання частки продукції з низькою доданою вартістю. Фактично залишки та відходи харчової промисловості – це, як правило, корм для сільськогосподарських тварин високорозвинених країн та сировина для виробництва готової продукції», – зазначив Василь Голян.
Він додав, що водночас в імпорті готових харчових продуктів частка залишків та відходів харчової промисловості є значно нижчою (у 2010-2020 роках питома вага залишків та відходів харчової промисловості в загальному імпорті харчових продуктів становила 8,2-10,5%).
Це свідчення того, що Україна завозить переважно продукцію з високою доданою вартістю, стимулюючи закордоном створення нових робочих місць та введення додаткових потужностей у сектор переробно-харчових виробництв. Відсутність в Україні цілісної аграрної політики у 2014-2020 роках поглиблює структурні диспропорції в аграрному секторі національної економіки і посилює сировинну спрямованість вітчизняного сільськогосподарського виробництва. Це дуже небезпечне явище, особливо напередодні запуску ринку земель сільськогосподарського призначення», – написав експерт.
Він додав, що «тепличні» умови, які створила влада для великого аграрного капіталу у 2014-2019 роках, не забезпечили модернізації агропромислового виробництва в сторону збільшення обсягів виробництва продукції з високою доданою вартістю та зменшення сировинних експортних потоків.
Відтак Україна з кожним роком стає все більшим сировинним придатком світової економіки», – резюмував експерт.