Представники Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, відповідаючи на запит AgroPolit.com, пояснили чи зможуть аграрії, які втратили значну кількість ресурсів через природні умови, отримати спрощення оподаткування, звільнення від податків та планову фінансову підтримку та компенсацію тощо.
«Відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі – Кодекс) органи місцевого самоврядування при прийнятті рішень про встановлення місцевих податків і зборів мають право самостійно, з огляду на зовнішні та внутрішні фактори, які впливають на економічний розвиток відповідних територій, визначати розміри ставок та надавати пільги із сплати податків. Зазначене відповідає одному із основних завдань децентралізації та реформи місцевого самоврядування, а саме, щодо надання бюджетної автономії місцевим бюджетам та суттєвого розширення повноважень територіальних громад, що дозволяє створити умови для зміцнення фінансової спроможності місцевих бюджетів та збалансованості бюджетних надходжень, що є реальним підґрунтям для виконання місцевими органами влади своїх повноважень в частині надання якісних суспільних послуг та ефективного функціонування бюджетної сфери», – йдеться у повідомленні.
Також у МЕРТі заявили, що згідно з пунктом 10.1 статті 10 Кодексу, до місцевих податків і зборів належить плата за землю, яка справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної форми власності. Таким чином, відповідно до статті 284 Кодексу та реалізуючи право, надане статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі – Закон), органи місцевого самоврядування самостійно, своїми рішеннями, встановлюють ставки плати за землю в діапазоні від “0” до максимально встановлених Кодексом розмірів. Орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності справляється відповідно до статті 288 Кодексу.
Відповідно до пункту 288.1 статті 288 Кодексу, підставою для нарахування орендної плати є договір оренди такої земельної ділянки, укладений з органами виконавчої влади або з органами місцевого самоврядування. Цією статтею також встановлено, що річний розмір орендної плати не може бути меншим розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території, та не перевищувати 12 % нормативної грошової оцінки.
Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за Типовою формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2004 року № 220 «Про затвердження Типового договору оренди землі».
Таким чином, органи місцевого самоврядування при укладанні або внесенні змін до відповідних договорів, з огляду на зовнішні і внутрішні фактори, що впливають на розвиток відповідних територій, можуть встановити розмір орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної форми власності для окремих категорій юридичних осіб, зокрема для аграрних господарств, у мінімальному розмірі. При цьому слід зазначити, що відповідно до статті 71 Закону органи виконавчої влади, їх посадові особи не мають права втручатися в законну діяльність органів та посадових осіб місцевого самоврядування, а також вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до повноважень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, крім випадків виконання делегованих їм радами повноважень, та в інших випадках, передбачених чинним законодавством», – повідомили проедставники МЕРТ.
Детальніші пояснення від міністерства читайте у матеріалі: Приречені на сМЕРТь: у міністерстві пояснили, як аграріям компенсуватимуть збитки