Вчора, 7 вересня, під головуванням міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігоря Петрашка відбулося установче засідання робочої групи з розробки Національної економічної стратегії-2030. Стратегія є ініціативою президента та прем'єр-міністра України. Згідно з дорученням голови уряду, Центр економічного відновлення є платформою та координатором з її розробки. Про це повідомляє прес-служба Мінекономіки.
«Україні невідкладно треба відійти від моделі розвитку, в якій конкурентні переваги зумовлені переважно використанням природних ресурсів та дешевої робочої сили. Натомість ми маємо побудувати інноваційну модель, пріоритетами якої є розвиток виробництва та торгівлі продукцією з вищою доданою вартістю, високий технологічний рівень виробництва, кваліфікована високооплачувана робоча сила, економія енергії та інших видів природних ресурсів і новаторський стиль управління. Саме на такий шлях розвитку й має бути спрямована наша стратегія», — заявив міністр.
Він додав, що офіційному старту передувала відповідна робота експертних організацій, наукових установ і урядових інституцій. Сама робота над Стратегією розпочнеться з визначення конкретних економічних показників, яких потрібно буде досягти країні.
Національна економічна стратегія – це головні вектори, за якими буде розвиватися Україна: стимули для промисловості, стимули для агросектору, стимули для видобування, транспортні коридори, стимули для IT та R&D, стимули для інфраструктури та внутрішніх перевезень, стимули для енергетичного сектору.
Ключовою метою для агросектора в Національній економічній стратегії — 2030 є відповідь на глобальні тренди та виклики. За оцінками FAO та OECD, до 2030 року глобальний попит на продовольство перевищить глобальну пропозицію. Україна, з нашими передумовами для розвитку агросектору, могла б скористатись цією можливістю. Для цього нам слід сконцентруватись на структурних змінах у галузі. Мова йде про збільшення виробництва високомаржинальних культур, інвестиції в Agtech рішення та зрошувальні системи, нарощування переробки продукції. Все це має супроводжуватись створенням сприятливих умов для ведення сільського господарства: лібералізацією ринку землі, ефективною державною політикою, покращенням інфраструктури, забезпеченням доступу до фінансів та ринків для агровиробників», — зазначив Кирило Криволап, виконавчий директор Центра економічного відновлення, радник прем’єр-міністра України.
Ініціативи, закладені у стратегії, будуть виділені у державні цільові програми і почнуть реалізовуватися вже з 2021 року.
Акселераторами переходу до інноваційної моделі мають стати:
- Зміни у підходах до державного управління. Необхідно забезпечити чіткий розподіл відповідальності, усунути дублювання повноважень, викорінити корупцію, забезпечити верховенство права.
- Зміни у якості економічного зростання. Без економічного зростання неможливо подолати бідність та забезпечити підвищення рівня життя широких верств населення. Необхідними є зміни саме у якості економічного зростання — воно має стати інноваційним, інклюзивним та стійким.
- Зміни у політиці зайнятості – зайнятість із гідною оплатою праці скорочує як абсолютну, так і відносну бідність, зменшуючи завдяки цьому нерівність.
- Зміни у сферах охорони здоров’я і освіти. Освітні процеси сьогодні мають враховувати тенденції майбутнього. Мають оновлюватися освітні стандарти, освітній процес повинен будуватися на основі інклюзивності та цифровізації, формуватися та розвиватись освітньо-наукові кластери.
Економічне благополуччя країни напряму залежить від сфери охорони здоров’я. Пандемія коронавірусу показала, що необхідно вкладати ресурси як у побудову сильної системи охорони здоров’я й забезпечення санітарно-епідеміологічного благополуччя населення, так і налагодження власного виробництва критично необхідної продукції», — зауважив Ігор Петрашко.
Задля успішної розробки Стратегії на платформі Центру економічного відновлення буде створено 20 робочих груп із залученням фахівців уряду, міністерств, аналітичних центрів, інститутів, міжнародних організацій, бізнесу та бізнес-асоціацій.
Нагадаємо, у Мінекономіки розроблено проєкт Концепції промислового розвитку картоплярства на 2021-2025 роки.