Аграрії можуть зберегти свої врожаї за хронічної нестачі води та посух. Про це на своїй сторінці у Facebook написав директор ТОВ «Лебідь Агро» Денис Сергієнко.
«Мабуть, всі чули, що опадів стає все менше. В цьому році південь і центр взагалі згоріли. Був час і натхнення проаналізувати весь масив кліматичних даних по Рівненській метеостанції з 2005 року і досі. Дійсно, ми поступово засихаємо...Середньорічні опади за 2005-2010: 923 мм
Середньорічні опади за 2011-2015: 845 мм. Середньорічні опади за 2016-2020: 768 мм. Падіння в середньому на 9% або на 78 мм за 5 років, або на 15,6 мм на рік», – написав він.
Сергієнко додав, що така сама тенденція щодо опадів за період вегетації (з травня по серпень): 497 мм у 2005-2010 рр., 395 мм у 2011-2015 рр. та 372 мм у 2016-2020. Ще гірша картина з опадами в двох найкритичніших місяцях з точки зору вологозабезпечення кукурудзи та сої — у липні та серпні. 275 мм, 185 мм та 175 мм відповідно.
Це означає, що потенціал врожайності кукурудзи через скорочення опадів знижується приблизно на 2,8 ц/га на рік. Це шалений темп, який випереджає швидкість появи на ринку більш посухостійких гібридів… Традиційне питання — що робити? І нетрадиційна відповідь — ні, не зрошення. Уявіть, що гіпотетично завтра кожен охочий фермер встановить іригацію і почне зрошувати свої поля. Наразі вже води мало, а за такого сценарію її не стане взагалі. Ціна на водні ресурси злетить, а ціна на зерно — навпаки впаде, адже врожайність наблизиться до генетичного потенціалу. Інвестувавши $1500/га отримаємо дорогу воду та низьку ціну реалізації. Це шлях в нікуди. Звісно, йдеться не про південь, де без зрошення взагалі нічого не буде. Мова про центральні та південно-західні регіони», – наголосив експерт.
На його думку, простої відповіді немає і не може бути. При цьому він радить аграріям:
1) консервуючі технології обробітку грунту. Забути про оранку. Є цілий арсенал інших знарядь, як зняти ущільнення та акумулювати запас продуктивної вологи за зимовий період. Рослинні рештки на поверхні затримують випаровування вологи. Звісно, грунт повільніше прогрівається. Але досвід минулих років з ранніми посівами говорить, що поспішати нікуди не треба.
2) аналіз грунту, система живлення під запланований врожай, залежно від середньорічної норми опадів. Максимум віддачі на $ вкладений в бюджет міндобрив.
3) Норми висіву менше. Забути про дідівське “там, де густо – там не пусто”.
4) Підбір сортів та гібридів. Зміщення лінійки в бік більш ранніх сортів та гібридів із меншим ФАО. Відмова від чемпіонських гібридів з потенціалом 18-20 т/га, тоді як за опадами в останніх 5 років в середньому можеш отримати лише 12.
5) Терміни посіву навесні. Сіяти пізніше, коли грунт достатньо прогрівся. Начебто й так аксіома. Але як у першій декаді квітня починає прогрівати, більшість вже стартує з посівом кукурудзи. Бо втікає волога, грунт пересихає і треба отримати швидко сходи. Далі наступає закономірне похолодання, чекаємо 2-3 тижні на ослаблені недружні сходи, потім вони ще потрапляють під приморозки, далі їх героїчно рятуємо “святою” водою.
В травні все одно приходять дощі, грунт прогрівся і виявляється, що пізні посіви стартували набагато краще, ніж ранні. Окрім цього, на ранніх погано спрацював грунтовий гербіцид, бур’яни виграли конкуренцію, а кульутура ще не в тій фазі та стані, що може витримати ударну норму страхового… Класика колгоспного жанру, одним словом», – підсумував Сергієнко.
Нагадаємо, що президент України, закликав уряд визначити, що можна зробити в цьому році для допомоги аграріям.