Нам слід звернути увагу на синхронізацію й адаптацію українського законодавства із законодавством ЄС, зокрема у частині фітосанітарних процедур. Наприклад, питання пестицидів (а саме – хлорпірифосу) варто було б узгодити. Про це в коментарі для AgroPolit.com заявив генеральний директор организації «Українська аграрна конфедерація» Павло Коваль.
Ще одне питання – викиди парникових газів. З 2021 року ЄС не прийматиме українське зерно без національного звіту щодо викидів парникових газів.
З'ясувалося, що бізнес не готовий до цього і ми ризикуємо втратити низку ринків. Адже Індія та Індонезія долучилися до програми ЄС про зменшення пестицидів у зернових культурах. Ми не маємо права навіть думку припустити, що можемо втратити ці ринки! Якщо ми втратимо ринки ЄС та Індії, ми будемо позбавлені 75% збуту продукції з олійних культур! Нам потрібно реагувати. В ЄС кажуть, якщо ви не готові зараз підписувати, то скажіть, принаймні, коли, і поясніть, яка у вас дорожня карта? Наші аграрії кажуть, що вони проти підписання, а у МЕРТ стверджують, що від цього нікуди не дітися і потрібно підписувати. Але в нас вже закуплені ці препарати, потрібно розуміти, як їх використовувати і які залишки опиняться на складах, як далі в нових умовах працювати? Це має бути розумне рішення, та сьогодні ми спостерігаємо лише наслідки відсутності поміркованої політики, а політики немає, бо відсутнє аграрне міністерство», – пояснює ситуацію Павло Коваль.
Детальніше про ситуацію на стратегічних ринках читайту у матеріалі: Недописана експортна стратегія: як Україні використати аграрний потенціал і не втратити ринки Китаю, ЄС, США, Канади та Ізраїлю