Завдяки штучній митній превенції виграють імпортери, а українські переробники програють їм конкуренцію на внутрішньому ринку. Парламент просять внести зміни в закон України «Про митний тариф», щоб вирівняти умови гри для українських та іноземних компаній.
Нагадаємо, починаючи з 2018 року виробництво крупи гречаної на українських підприємствах невпинно скорочується через імпорт, переважно з Казахстану.
Україна втрачає на своїй переробці, натомість Казахстан нарощує. За даними сайту Міністерства національної економіки Республіки Казахстан, експорт оброблених злаків із товарної групи 1104 (дані щодо крупи гречаної відсутні) становив:
· 2016 р. – 5 633,4 т ($2 116,8 тис.)
· 2017 р. – 9 296,9 т ($4 180,5 тис.)
· 2018 р. – 21 636,4 т ($5 846,3 тис.)
За даними Держстату України, імпорт обробленого зерна зернових культур (товарна група з кодом 1104 – сюди входить і крупа гречана, проте окремо щодо неї дані відсутні) становив:
· 2016 р. – 6 427,00 т
· 2017 р. – 20 718,00 т
· 2018 р. – 32 497,00 т
З 2015 року, кажуть учасники ринку, імпорт обробленого зерна (зокрема крупи гречаної) в Україну збільшився майже уп’ятеро, що майже повністю збігається зі збільшенням експорту цього обробленого зерна з Республіки Казахстан.
Детальніше ознайомитися с ситуацією навколо проблем з постачання гречки можна у матеріалі: Бій за гречку: щоб Україна була з крупою, уряду потрібно приструнити казахських і білоруських виробників