Маючи понад 35-річний досвід у земельних відносинах, я жодного разу не стикався з проблемою, яка у вигляді поправки вноситься до ЗКУ (стаття 37, ч.6), бо це право сервітуту. Про це повідомив доктор економічних наук (Грузія/Україна), експерт із земельних питань Кахабер Карелі, йдеться у блозі AgroPolit.com.
«І вона набагато серйозніша, ніж може здатися на перший погляд, це «букет» проблем: власники й користувачі земельних ділянок усіх форм власності «зобов'язані надавати право сервітуту для забезпечення проходу (проїзду) іншим власникам і користувачам земельних ділянок до земельної ділянки, що належить їм на відповідному праві». Просто незрозуміло, як можна було допустити таку ДУРНИЦЮ і не передбачити ізольовані дороги та не створювати суперечливу ситуацію», — зазначив експерт.
Він повідомив, що сервітут є як платним, так і безкоштовним, в обох випадках оформляються нотаріальні договори, де відображається контур дороги, і він не може змінювати місцезнаходження без згоди сторін. На жаль, у нововиданому законі немає жодного слова про фінансову відповідальність сторін, але ж зобов'язання користувача сервітутом платити за користування чужою ділянкою може викликати обґрунтований протест.
Ця помилка завдає серйозної шкоди також і власникам ділянок, які повинні дозволити сусідам безперешкодно користуватися їхніми ділянками. Кожен власник має право парканом відгородити власну ділянку, але в разі сервітуту вони не мають право на частині, передбаченій для «сервітутної» дороги, будувати споруди і садити будь-які рослини (навіть однорічні). Крім того, що власник такої ділянки повинен платити за цілу площу (зокрема й під дорогу), таку ділянку важко буде продати, окрім випадку, коли і власник, і користувач сервітутом захочуть продати обидві ділянки разом. Шкода, що сучасні українські законодавці не помітили майже 30 років тому допущені державою та її чиновницьким апаратом помилки, що може спровокувати безліч конфліктних ситуацій», — повідомив Кахабер Карелі.
Детальніше читайте за посиланням.