Вимушена затримка з обмолотом озимих зернових культур через метеорологічні умови може негативно вплинути на показники якості зерна. Про це йдеться в аналітичній довідці агрометеорологічних умов та стану посівів, опублікованій на сайті НААН.
«Збирання пшениці озимої повинно розпочинатися після закінчення надходження пластичних речовин у зерно, за його вологості 16-17%. Не треба чекати поки вона знизиться до 14 %, бо у період жнив вона за добу зменшується на 2-3 %, а у жарку суху погоду і більше», – йдеться в повідомленні.
За даними Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН, збирання зерна пшениці озимої через 10-12 доби після повної стиглості призводило до зниження врожаю на 2,8-3,1 ц/га, погіршення якості зерна: склоподібності – 10-11%, натури зерна ‒ 21-22 г/л, білка – 0,5-1%, клейковини – на 1,4-2,2 %.
Повідомляється, що нормальним строком збирання жита озимого є «кінець воскової та початок повної стиглості».
Зібране раніше цього строку жито дає щупле зерно, а при запізненні зі збиранням воно перестоює на корені, відбуваються втрати через осипання зерна, обламування колосків та активізацію фізіологічних процесів (проростання на корені) при вологій погоді. Тому жито, яке вирощується на хлібопекарські цілі, необхідно збирати у дуже стислі строки (3-4 дні) за вологості зерна 14-15 %, щоб отримати добру якість, зокрема, число падіння. Необхідно пам’ятати, що жито є дуже чутливою культурою до змін погодних умов, – зазначили науковці.
Повідомляється, що загальні умови збирання пшениці ярої такі ж, як і озимої.
Проте, процес природного сушіння врожаю пшениці ярої у полі обмежений коротшим, ніж для озимих, проміжком часу, тому, строки мають бути максимально стислими – 5‒7 діб від кінця «воскової стиглості». При збиранні ячменю ярого необхідно врахувати, що ця культура від перестою на корені втрачає цілі колоски, що призводить до значного недобору зерна, тому, вимагає дуже стислих строків збирання. Вони залежать від його призначення: кормовий – у кінці «воскової стиглості», пивоварний – у «повній стиглості», – додали в НААН.