Доплачувати 6000 грн із га чесним аграріям не доведеться — роз'яснення законопроєкту про мінімальне податкове навантаження
Доплачувати 6000 грн із га чесним аграріям не доведеться — роз'яснення законопроєкту про мінімальне податкове навантаження

Після прийняття законопроєкту про мінімальне податкове навантаження оплачувати 6000 грн із га тим, хто честно платить податки, не доведеться. Про це повідомив заступник голови ВАР Михайло Соколов, йдеться у матеріалі AgroPolit.com.

«Мінімум, який пропонується встановити законопроєктом, наразі на тому рівні, який сплачує будь-який легальний с/г виробник, незалежно від того, працює він як юридична або фізична особа, якщо він не ухиляється від сплати податків. Причому малі фермери, які працюють сьогодні легально, сплачують значно більше, аніж 5% від НГО (близько 1400 грн з га), близько 2000 грн з 1 га. Багато платять ще більше — 4000-5000 грн з 1 га», — зазначив він.

У ВАР порахували, що виручка з 1 га не може бути меншою від 14 000 грн (і це якщо працювати відверто погано), а якщо добре, то не менш як 20 000 грн.

Якщо земля обробляється фізичною особою, то вона має сплачувати податок на доходи фізичних осіб і військовий збір з усіх своїх доходів, а це вiд 2800 грн до 4000 грн із гектара в рік. Також до цієї суми потрібно додати податок на землю і ПДФО з орендної плати.

Якщо фермер зареєстрований юридичною особою, то він буде платити єдиний податок 4-ї групи — близько 280 грн з 1 га, ПДФО та військовий збір з орендної плати — не менш ніж 600 грн з гектара (19,5% з 3000 грн), ПДФО та військовий збір зі своїх доходів (19,5% з 3000 грн), теж не менш від 600 грн з 1 га. Разом отримуємо 1480 грн. Причому я порахував по мінімуму, тому що реальний дохід з гектара після сплати оренди становить 3000-6000 грн на рік. Більш того, я не врахував ПДФО, ВЗ і ЄСВ із заробітної плати…

Пайовики, якщо вони офіційно здають землю в оренду, в принципі жодних податків зі своєї земельної ділянки платити не будуть. Відповідні обов'язки покладаються на орендаря», —  каже Соколов.

Детальніше читайте за посиланням.

Нагадаємо, ініціатива з детінізації сільськогосподарської землі спровокувала у суспільстві шквал критики й негативу під соусом, що українців хочуть змусити продати за безцінь свої паї або насильно здати їх в оренду. Йдеться про норми, викладені у трьох законопроєктах (31313131-13131-2), які, за оцінками окремих експертів, обійдуться кожному власнику паю в суму у 6 тис. грн. Після цього в дискусію втрутився прем'єр Денис Шмигаль і пообіцяв, що фермери платити не будуть. А сама ініціатива поспішна. Слідом за ним вогнику в питання додав президент Володимир Зеленський, який заявив: «Платити податки мають всі, тому детінізації с/г землі бути». Відтак з'явився компромісний варіант, законопроєкт №3131-д.
 

 

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

1 липня 2020
Денис Шмигаль розповів про наслідки підвищення мінімальної зарплати для агросектору
Збільшення мінімальної зарплати дозволить підвищити купівельний попит і збільшить відрахування податків до державного бюджету. Про це заявив...
28 травня 2020
Виноградарі та винороби закликали владу знизити податкове навантаження на галузь і запровадити мита на імпорт їхньої продукції
Українські виноградарі і винороби звернулися до президента і уряду з проханням зменшити податкове навантаження для мінімізації економічних наслідків...

Вибір редакції

30 червня 2023
Ринок землі в Україні – якими були два роки роботи?
Відкладати чи ні другий етап ринку землі в Україні (допуск юросіб), чи багато українців стало власниками землі і чи планують вони надалі стати...
19 червня 2023
Аналіз закону 3065-IX про зміну механізмів набуття прав власності на земельні ділянки 
Зміна механізмів набуття прав власності на земельні ділянки, відміна переважного права купівлі сільськогосподарської землі для юросіб та 100 гектарів...