друкувати


Слуги народу дозволили дерибан особливо цінних земель

9 липня 2020, 07:19

Слуги народу разом з опозицією проголосували за дерибан цінних земель та посилення злобудовної вакханалії. Про це на своїй сторінці у facebook написав народний депутат Юрій Левченко. 

«Верховна Рада ухвалила законопроєкт №2280 «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо планування використання земель». Офіційно метою законопроєкту є нібито встановлення меж і розроблення містобудівної документації для ОТГ, але насправді він ухвалений для дерибану сільськогосподарських та інших цінних земель та пришвидшення збагачення злобудовної мафії», – написав Левченко.

Він додав, що на даний час майже всі землі в населених пунктах розпайовані, а землі поза населеними пунктами – ні.

Переважно для них не було розроблено містобудівної документації, відсутні проєкти землеустрою, тому їх не встигли роздерибанити. Але всі ці документи, по-перше, розробляти довго, а по-друге, при розробленні цих документів у відповідності до чинних норм будуть встановлені обмеження щодо використання, зокрема природоохоронні, охорони культурної спадщини, а також щодо обов’язкового використання за цільовим призначенням. Що звісно ніколи не подобалося ласим до наживи дерибанникам землі, – зауважив нардеп.

Він продовжує, щоби не розробляти всі ці документи та забути про всі обмеження, придумали спрощену процедуру, за якою розробляється один документ на всю територію (а не на конкретні земельні ділянки), і вже він дає можливість розпаювати землі.

А всі ці обмеження і захист земель залишаться «за бортом». Так, для відведення земельної ділянки раніше була потрібна документація із землеустрою на кожну ділянку, тепер це скасовується, натомість можна розробити один комплексний план тергромади (КПТГ) та повідводити землі в межах цього плану без аналізу культурної цінності, впливу на екологію, без врахування особливостей земельної ділянки, дотримання розмірів земельних ділянок в межах норми, бо ж норми встановлено відповідно до цільового призначення, яке тепер легко змінюється, – наголосив Левченко.

Депутат додав, що внаслідок ухвалення цього закону дозволено вільно змінювати цільове призначення земель:

Тобто потрібно всього лишень зареєструвати на державній чи комунальній землі якийсь сарай (привіт «чорним реєстраторам»!), і тоді можна вільно змінити цільове призначення с/г землі на обслуговування будівлі та продати її з новим цільовим призначенням іноземцям. Так легко обходяться всі заборони, які нібито встановили щодо продажу сільськогосподарських земель. Але, крім питання дерибану цінних земель, ці «нововведення» ще більше розв'язують руки злобудовникам у великих містах, які вони й так знищують, адже тепер міські ради втрачають суттєву частину своїх регуляторних повноважень щодо того, що можна будувати на певній ділянці, а що не можна, – вважає експерт.

Далі – текст без змін.

Окрім того, зміну цільового призначення можна легко використовувати для зменшення податків та орендної плати. Бо приватна особа (власник чи користувач землі) самостійно змінить цільове призначення на те, для якого встановлений менший коефіцієнт, аби мінімізувати свої витрати і водночас це зменшить доходи бюджету. Більше того, не буде жодного контролю щодо використання земель та аналізу, як зміна цільового призначення вплине на екологію, суміжні землі, культурну спадщину тощо.

Також спростили нищення природо-заповідного фонду та лісів. Тепер не потрібно вносити зміни в генплани чи іншу містобудівну документацію, проходити екологічну експертизу тощо – досить просто рішення Кабміну.

Нагадаю, що за останні два роки Мінрегіон погоджував вирубку гектарів природо-заповідного фонду, але формально деякі процедури дотримувалися. Тепер машина запрацює з новою швидкістю.

Але і це ще не все. Було внесено зміни до Земельного кодексу, якими дозволили змінювати цільове призначення особливо цінних земель (сільськогосподарські, зокрема чорноземи, та землі природо-заповідного фонду) для розміщення на цих землях об’єктів промисловості. Тобто ми відмовляємося від чорноземів, від заповідного фонду на користь заводів і фабрик, так, наче в нас нема іншої землі для розміщення таких об’єктів – безгосподарницька та нищівна позиція! І, звісно, лобіює інтереси олігархів, а не українського народу.

А стаття 14 Конституції, де «земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави» тепер звучить як блюзнірство.

Водночас, ст. 23 Земельного Кодексу закріплює пріоритетність земель сільськогосподарського призначення: землі, придатні для потреб сільського господарства, повинні надаватися насамперед для сільськогосподарського використання. Але тепер із Кабміном необхідно буде погоджувати зміну цільового призначення торфовища, а цінних с/г земель – ні!

Та страждають не лише сільськогосподарські та природоохоронні землі. Так, межі водоохоронних зон визначаються в документації із землеустрою, але якщо хочеться це обійти – можна просто змінити цільове призначення, при цьому документація із землеустрою відповідно до нових змін не розробляється. І все, межі водоохоронних зон не встановлено, вже можна будувати чи узаконити будинок на березі моря чи річки (напр., незаконний об’єкт було збудовано до цього закону на березі річки чи моря, потім власник будинку без погоджень чи екологічної експертизи може змінити цільове призначення та вид використання земельної ділянки, на якій розташований цей будинок, навіть якщо земля державна чи комунальна).

Насправді ж страждають і інтереси ОТГ, ніби для яких прийнято цей закон. Бо змінами передбачено, що зонування земель здійснюється у межах територій тергромад, а не населених пунктів (як було раніше). Але при цьому всі рішення приймаються радою ОТГ, в якій більшість мають депутати "центрального" міста чи селища, й яка завжди буде приймати рішення, що захищають інтереси саме цього міста/селища, а не інтереси ОТГ в цілому. Усім відомо, що якраз найбільше спорів виникають між суміжними землекористувачами та суміжними населеними пунктами щодо використання територій. Тепер на рівні закону таку перевагу надали місту чи селищу, де знаходиться центр ОТГ. Це є нехтування інтересами прости жителів, які переважно і так найменш захищені, але примусово загнані в ОТГ.

Показово, що цим законом легалізували розробку детального плану території за рахунок коштів власника земельної ділянки чи споруди в межах цього ДПТ!Принагідно зауважу, що ДПТ розробляється не на одну ділянку (власник якої заплатить за ДПТ), але при цьому такий ДПТ звісно ж буде розроблятися в інтересах виключно власника цієї земельної ділянки або ще гірше – виключно в інтересах власника якоїсь споруди в межах ДПТ із нехтуванням інтересів всіх інших жителів у межах ДПТ та власників земельних ділянок та іншого майна.

Я був автором законопроекту №6403, яким ми чітко передбачили, що фінансування розробки містобудівної документації можливе лише за кошти державного і місцевих бюджетів, але не за кошти приватних осіб, які будуть лобіювали виключно власні інтереси на шкоду іншим. Проте новообрана ВРУ зробила все можливе, аби поховати цей проект та прийняти свої злочинні норми.

Також змінами передбачено можливість оновлення містобудівної документації без проведення громадських слухання та здійснення екологічної оцінки (СЕО), оновлювати документацію дозволили щороку. Тож можна прийняти один документ, а вже за рік без громади та СЕО повносити зміни на користь злобудовників.

Визначено, що розробники КПТГ є розробники містобудівної документації. Але КПТГ це є містобудівна та землевпорядна документації одночасно. Але містобудівельники не є фахівцями у сфері землеустрою, не мають відповідних сертифікатів, відтак як буде здійснюватися розробка спільного документа, що це взагалі за документ, які до нього вимоги , як робити його експертизу?Відповідей на ці питання немає, бо власне, цей документ потрібен лише формально, щоб на його підставі роздерибанити землю, а дотримання природоохоронних норм, земельного чи пам’яткоохоронного законодавства вже нікого не цікавить.

Також законом визначено, що в разі затвердження КПТГ не розробляються: схема землеустрою і техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель; проект землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів; проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів (щодо обмежень у використанні земель, відомості про які підлягають внесенню до Державного земельного кадастру на підставі цього комплексного плану). І це, на жаль, не вичерпний перелік документів, які тепер не будуть розроблятися.

Отож, сумний підсумок — тепер всі землі, які досі не розпайовані, легко і швидко буде відводити, змінити цільове призначення, продати іноземцям (попередньо змінивши цільове призначення) або використовувати зі шкодою для довкілля, виснажуючи землі, а також нищити особливо цінні землі промисловими об’єктами тощо.

Але наголошую, що Закон №2280 набуде чинності за рік, тож наш єдиний порятунок – змінити владу та не допустити, аби вказані норми (як і багато інших злочинних законів) були реалізовані.

Земельний довідник України 2020 — інфографічний навігатор по ринку землі