Оприлюднено стратегію розвитку ДПЗКУ
Оприлюднено стратегію розвитку ДПЗКУ

В даній ситуації приватизувати Державну продовольчо-зернову корпорацію України (ДПЗКУ) не можна, доки не вирішиться питання з китайським кредитом. Про це в інтерв'ю для AgroPolit.com повідомив один із найвірогідніших кандидатів на пост нового очільника держкомпанії Олександр Мужель. 

«На жаль, компанія, з моменту її створення в 2012 році, переважно виступала політичним інструментом вирішення певних питань. Мені здається, перші рік-півтора не було стратегії щодо цієї компанії. Це був інструмент, який лобіювала одна чи інша політична група, й використовували з його допомогою якісь фінансові схеми. Що зараз варто зробити? Держава вже прийняла рішення: компанію передали на приватизацію. Я вважаю, що в даній ситуації приватизувати ДПЗКУ не можна. Бо ж питання щодо кредиту не вирішено», — зазначив Олександр Мужель.

Він зазначив, що не бачить наразі інвестора, який зайде, і візьме на себе цей ризик великої китайської позики.

Звісно, потрібно детально ознайомитися з контрактом, але із відкритих джерел сказано, якщо держава продає ДПЗКУ приватному інвестору, тоді Китай має право попросити достроково погасити цей кредит. Це незначна проблема. Тому єдиний пріоритет, щоб сьогодні розвивати компанію, — вирішити питання з китайським кредитом. Доки. В уряду немає чіткого бачення, що робити з ДПЗКУ в наступних 2 роки, або з китайським кредитом, говорити про розвиток компанії не варто», — зазначив Олександр Мужель.

Він озвучив три першочергові кроки в управлінні компанії:

Перше – зупинити всі схематози у виведення грошей в компанії.

Я дивлюся на фінансові звіти ДПЗКУ і бачу, що там – не ринкові операції, тобто зерно не продається і не купується за ринковими цінами. Це одразу впадає у вічі. Є проблема із великою заборгованістю щодо повернення ПДВ. Вочевидь, там теж є схеми з його повернення. Тому слід закрити усі схеми, через які витікають гроші з ДПЗКУ», — говорить він.

Друге – інвестувати, аби збільшити потужності компанії. ДПЗКУ наразі може експортувати 2,75 млн т зернових в рік, а постачає назовні 1 млн т, пояснює Мужель.

Це – не мало. Але я не можу сказати, що це дуже багато. За моїми підрахунками, наразі використовується менш ніж 40% потужностей компанії. Тому якнайшвидше слід реструктуризувати китайський кредит, підняти експортну потужність ДПЗКУ і потім думати про розвиток компанії», — продовжує він.

Третє – слід спільно з МЕРТом подумати над тим, щоби консолідувати державні активи під ДПЗКУ.

Це дозволить збільшити її прибутки, а потенційно на приватизацію. Компанія буде привабливішою. Як саме? Перетворити її на провідну компанію логістики. Якщо додати 1,5 млн потужностей, можливо збільшити EBITDA на $20 млн. Передати ДПЗКУ декілька додаткових елеваторів та держкомпанії, які працюють з продуктами харчування. Ці всі рішення, варто проговорювати з керівництвом МЕРТу та Державним фондом майна», — підсумував Олександр Мужель.

Більше читайте за посиланням.

Нагадаємо, в України залишається 18 місяців, щоб витягнути ДПЗКУ з боргового зашморгу.

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

6 квітня 2020
В України залишається 18 місяців, щоб витягнути ДПЗКУ з боргового зашморгу, — заява
Аби витягнути ДПЗКУ з боргового зашморгу в України є 18 місяців. Якщо терміново не почати рятувати компанію, то через 1,5 роки в...
1 квітня 2020
ДПЗКУ запустить виробництво борошна на 4-х підприємствах для забезпечення попиту
На цьому тижні ДПЗКУ запустить виробництво борошна на чотирьох власних підприємствах в Житомирській, Львівській, Сумській та Тернопільській областях,...

Вибір редакції

30 червня 2023
Ринок землі в Україні – якими були два роки роботи?
Відкладати чи ні другий етап ринку землі в Україні (допуск юросіб), чи багато українців стало власниками землі і чи планують вони надалі стати...
19 червня 2023
Аналіз закону 3065-IX про зміну механізмів набуття прав власності на земельні ділянки 
Зміна механізмів набуття прав власності на земельні ділянки, відміна переважного права купівлі сільськогосподарської землі для юросіб та 100 гектарів...