За 2015 рік, водокористувачами всієї галузі «сільське господарство» на зрошення забрано 1 млрд 150 млн. м3 води, із них:
— 800 млн. м3 води — платниками єдиного податку (тобто тими, хто не є платниками рентної плати) – (це 70 %);
— 350 млн. м3 води — хто не є платниками єдиного податку – (це 30 %).
Про це у своєму блозі на AgroPolit.com пише народний депутат Сергій Хлань.
Зокрема, він повідомляє, що загальний обсяг використаної поверхневої води, який оподатковувався збором – це 6462 млн. м3. Із них лише 350 млн. м3 ( 5%) використано у сільському господарстві на зрошення тими, хто не є платниками податків. Загальні ж надходження рентної плати за спеціальне використання води (державний та місцеві (обласні) бюджети) за 2015 рік склали 1 млрд 110 млн грн.
"Годі й говорити, що скільки б ми не займались відновленням зрошувальних систем, доки існувати цей дисбаланс, фермери тричі подумають, чи “заходити у воду”. Відсутні економічна мотивація та нормальний податковий режим, собівартість сільгоспродукції злітає та, відповідно, знижується її конкурентоздатність на внутрішньому та зовнішньому ринках", — пише Хлань.
Ситуація може бути суттєво погіршена у зв’язку з ліквідацією спеціального режиму оподаткування агросектору та переходу всіх сільгосптоваровиробників (юридичних осіб) на загальну систему оподаткування. В такому випадку аграрії, які використовують зрошення на відміну від інших учасників ринку, будуть сплачувати більшу кількість податків без реальних механізмів компенсації.
"Кабмін в своєму стилі заявив, що застосування податкових пільг негативно впливає на економіку та призведе до зменшення доходів державного та місцевого бюджетів. За розрахунками ДФС, щорічні втрати становитимуть 280 млн гривень. Зайве говорити, що подібні аргументи урядовців йдуть врозріз заявленій стратегії підтримки та розвитку агросектору, в тому числі зрошуваного землеробства, яка б зокрема стимулювала аграріїв використовувати меліоративні землі. Крім того, розрахунки ДФС аж надто перебільшені і необґрунтовані", — зазначає нардеп.