Основною проблемою для сільгоспвиробників в умовах кліматичних змін є збереження посівів озимих культур. Про це у своїй колонці на сайті «Економічна правда» написав доктор економічних наук Житомирського національного агроекологічного університету Віталій Данкевич.
«Маємо екстремальні перепади температури за умови відсутності снігового покриву. Погано, коли на глибині залягання вузла кущення озимих культур (пшениці, жита) температура нижча ніж 14 градусів морозу, тобто на поверхні без снігу – десь 20, може бути пошкодження й загибель посівів.Аномально тепла зима сприяє виживанню значної кількості комах і шкідників сільськогосподарських культур», – зазначав Данкевич.
За його словами, виникає потреба вносити більше засобів захисту рослин, гербіцидів, використовувати інші сорти, стійкіші до шкідників і хвороб, що впливає на собівартість.
Чимало господарств, щоб мінімізувати втрати від природних катаклізмів, переорієнтовуються на технічні культури, які є витривалішими щодо негоди. Зокрема, активно зростає вирощування ріпаку, соняшника та кукурудзи (замість пшениці). Експерти вже встигли охрестити ці культури екологічною зброєю проти нашої країни, бо вони виснажують ґрунти, перетворюючи чорноземи на непридатні для сільського господарства землі. За останні 10 років ми втратили 0,1% вмісту гумусу – це шалена цифра, бо відновити ці 0,1% можна лише за сто років раціонального й ефективного використання земель, – написав він.
За його словами, вихід один – дотримуватися сівозмін.
А чергувати культури можливо за умови розвитку тваринництва (посіву кормових культур, які не так виснажують ґрунт). Тобто зараз конче потрібна підтримка галузі тваринництва на рівні держави. На жаль, використання ґрунтів у нас ніхто не контролює. Останні обстеження їхньої родючості здійснювалися ще за «союзу». Наразі ситуація у багатьох регіонах досить критична, додав Данкевич.