Президент Володимир Зеленський має подати до парламенту законопроект про стимулювання залучення інвестицій в Україну. Таку думку в ексклюзивному інтерв’ю AgroPolit.com висловив експерт з інвестиційної політики, депутат 8-го скликання Владислав Голуб.
«У Давосі на Всесвітньому економічному форумі українська влада повинна продемонструвати, що Україна – держава, в якій президент, уряд чітко розуміють потреби інвестора (на законодавчому, регуляторному та адміністративному рівні). Ці меседжі важливо чітко проговорювати інвесторам у Давосі. Але замало сказати, що ми хороші та надійні. Окреме питання – створення інвестиційних мотивів, щоби кошти прийшли. Для цього, насамперед, слід змінити законодавство з підтримки та захисту прав бізнесу. Нині воно з прогалинами. Тому критично важливо дати інвесторам гарантію безпеки за інвестування в Україну: зовнішній інвестор не вкладатиме великі кошти в Україну, якщо побачить, що влада не захищає внутрішнього інвестора», – розповідає він.
На думку Владислава Голуба, є 4 групи різних інвестиційних стимулів для бізнесу, які потрібно виписати в один інвестиційний закон і прийняти його в Раді.
Перша група – податкова підтримка створення нових підприємств. «Адже у нас розповідають про приплив інвестицій, а по факту повертаються в країну реінвестовані кошти наших же українських підприємств, які контролюються нерезидентами. Хочете нові підприємства – спростіть умови, щоб вони з’явилися», — каже він.
Друга – субсидіальна підтримка підприємств.
Зокрема шляхом надання прямих субсидій (дозволені угодою з СОТ) або компенсації частки кредитних відсотків чи лізингових виплат, частини капітальних вкладів. Держава може частково покривати ці витрати бізнесу. Це дозволить чітко планувати розвиток справи на декілька років наперед, якщо держава, умовно кажучи, компенсуватиме 20-30% компенсаторних субсидіарних механізмів. На жаль, у нас в країні сьогодні не розуміють, що ця частина компенсаторних механізмів (OPEX та CAPEX) з часом повернеться до державного бюджету через податкові відрахування новостворених підприємств (податок на прибуток та інші). Тобто, якщо ми проявимо далекоглядність, а будь-яка серйозна інвестиція – це довготривалий процес, держава від цього лише виграє: поверне свої вклади та ще й мультиплікує надходження», — пояснює Голуб.
Третя – адміністративна або регуляторна підтримка інвестора.
Четверта – гарантійна підтримка. «У деяких країнах діє механізм інвестиційної гарантії. Держава бере участь у інвестиційних проектах і гарантує, як правило, у 3-річній перспективі не змінювати податкове законодавство, щоб бізнес мав змогу спланувати свою стратегію поведінки на ринку. Власне, якщо держава з певної причини змінює податкове чи інше, які можуть впливати на податкову політику або бізнес-модель нового інвестора, то держава компенсує різницю, яку втрачає бізнес через зміни», — підсумував він.
Більше деталей читайте у матеріалі за посиланням.
Нагадаємо, що МЕРТ підготувало законопроект про те, що іноземні інвестиції в сільгоспземлю пропонують узгоджувати з урядом України.