Відсутність приватної власності на землю – це відсутність довгострокового планування та інвестування. Про це заявив Олексій Сидоров, директор по стратегії та розвитку AGROMINO та RESILIENT під час виступу на Земельному віче, організованому радником прем’єр-міністра, депутатом парламенту 8-го скликання Олексієм Мушаком та AgroPolit.com, Latifundist.com, Kurkul.com.
За його словами, відкриваючи ринок, ми повинні думати не тільки про людей, які працюють в компаніях з іноземними інвестиціями, а й про 7 млн пайовиків.
«Понад 2 десятиліття тому хтось «дуже розумний» вирішив, що українці, як народ, не дозріли, що українці – люди недалекі і не зможуть розпорядитися своєю землею. І ввели мораторій. Через багато років влада так і не змінила своє ставлення до людей. Постраждали люди, бізнес (особливо аграрії)», – заявив Сидоров.
Олексій Сидоров нагадує, що земля не могла бути заставою в банку, бізнес не міг брати кредити, не міг розвиватися, використовувати потенціал і динаміку ринкових відносин у земельній сфері. У підсумку: корупція, рейдерські схеми стали буденністю, частина бізнесу пішла в тінь.
Відкриваючи ринок, ми повинні думати не тільки про людей, які працюють в іноземних компаніях з іноземними інвестиціями, а й про 7 млн пайовиків, які через те, що ринок буде обмежений, так і не отримають реальної оцінки вартості своєї землі», – заявив Сидоров.
За його словами, українська земля зараз коштує копійки. І ніколи не досягне тих очікувань, які на неї покладають. По суті, ця земля буде куплена місцевими феодалами, своїми царьками. У людей заберуть землю і залишать ні з чим. А відсутність приватної власності на землю – це відсутність довгострокового планування та інвестування на користь якихось короткострокових і середньострокових проектів.
Ми повинні розуміти, що, перш за все, компанії з іноземним капіталом працюють в Україні на українських законах. В компаніях працюють українці. Наша компанія працює з 2007 року. Ми через рік будемо святкувати повноліття. У цій компанії працює тисяча людей, з яких 990 – українці. Це менеджери, працівники, топ-менеджери, які ухвалюють управлінські рішення. За ці роки в Україні вкладено мільярди гривень. Це люди, тохнології. Це гроші, які прийшли в Україну ззовні. Не попросивши в України нічого. Та модель, яка зараз пропонується з обмеженнями або повністю з відсутністю доступу, робить нас усе ж мішенню, і до нас будуть приходити всі – починаючи від сусіднього фермера й закінчуючи заїжджими рейдерами», – впевнений Сидоров.