Кількість сільськогосподарських підприємств, які вироблятимуть молоко, скоротиться до 2030 року на 40%, а середній розмір утримуваного поголів’я в розрахунку на господарство збільшиться до 350 корів. При цьому основними виробниками та постачальниками якісного молока будуть великотоварні ферми з поголів’ям від 500 корів і більше. Про це розповіла к.е.н. Ольга Козак, провідний науковий співробітник відділу економіки аграрного виробництва та міжнародної інтеграції Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», повідомляє сайт інституту.
Вона зазначила, що в рамках Угоди про асоціацію з Євросоюзом Україна повинна гармонізувати своє законодавство з положеннями Регламенту (ЄС) № 853/2004 щодо спеціальних правил для гігієни харчових продуктів, у тому числі сирого молока.
Тому, з 1 січня поточного року в Україні набув чинності новий стандарт якості молока ДСТУ 3662:2018 «Молоко – сировина коров’яче. Технічні умови», згідно з яким усе молоко – залежно від рівня бактеріального забруднення і вмісту соматичних клітин – поділяється на екстра, вищий, перший і другий ґатунки. Вона зазначила, що особливістю нового стандарту є те, що молоко другого ґатунку можна буде здавати на переробні підприємства лише до 1 січня 2020 року, після чого цей ґатунок буде скасовано.
Від цієї дати надається 2 роки перехідного періоду, упродовж якого молоко другого ґатунку буде прийматися на технічні цілі – корми для тварин, казеїн, молочна кислота тощо.
На думку Козак, дане нововведення стане основним фактором для прискорення подальших трансформацій розвитку молочної галузі в Україні.
Суть питання зводиться до того, що нині на переробку надходить близько 30% – 1153,5 тис. тонн – молока другого ґатунку та неґатункового. З них левова частка – 950,7 тис. тонн, тобто 82,4% – від господарств населення. Отже, понад 1 млн тонн молока повинно стати якіснішим за другий ґатунок.
Зважаючи на вищезазначене, науковці Інституту аграрної економіки прогнозують, що у молочній галузі України можливі різні сценарії розвитку подій. Вони залежатимуть від багатьох чинників та мотиваційних моделей різних учасників ланцюжка, зазначила експерт.
За словами Козак, особлива роль у цьому процесі відводиться сільськогосподарським підприємствам. Адже саме вони, задіявши наявний потенціал, можуть у короткі строки наростити виробництво високоякісної молочної сировини та покрити дефіцит молока, що виникне у молочній промисловості.
Це призведе до посилення процесів спеціалізації та концентрації, які вже тривалий період відзначаються у молочній галузі як України, так і більшості країн світу.
Також вона зауважила, що найімовірніше тенденція до скорочення кількості корів у господарствах населення, яка триває уже понад 10 років, може посилитися. Значна частина одноосібників, які утримують корову та виробляють молоко нині, функціонуватиме поза переробними підприємствами, адже перейти в домашніх умовах від другого ґатунку хоча б до першого – надскладне завдання, що потребує значних капіталовкладень.
Загалом, наголосила Козак, поліпшення якості молочної сировини матиме позитивний ефект з точки зору продовольчої безпеки та поліпшення якості харчування українського населення.