97% фермерів не можуть вчасно оформити ліцензії на пальне, оскільки не мають повного комплекту документів. Про це йдеться у матеріалі Економічної правди.
Нагадаємо, український ринок нафтопродуктів заживе за новими правилами. Головна мета реформи — боротьба з контрафактом і підпарканними заправками. Зачепить нововведення і представників білого бізнесу, які не мають прямого стосунку до торгівлі нафтопродуктами. Передусім йдеться про аграріїв, які до 1 липня повинні були отримати ліцензії на зберігання пального на своїй території. Для цього їм треба отримати мінімум 16 дозволів у п'ятьох структурах.На порушників чекають штрафи від 500 тис. грн до 1 млн грн. Штрафи планувалося ввести з 1 липня, однак Верховна Рада відтермінувала каральну частину до 1 січня 2020 року.
Раніше повідомлялося, що введення ліцензування пального для аграріїв відіб’ється на підвищенні вартості продукції. Більше про наслідки читайте у ексклюзивному матеріалі AgroPolit.com «Обмеження експорту палива з РФ та введення ліцензування для вітчизняних аграріїв – якими будуть наслідки?».
Зазначається, що ліцензія видається на п'ять років. Для її отримання потрібно взяти дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки, якими є зберігання, транспортування горючих рідин, маса котрих дорівнює або перевищує 5 тис. тонн.
Для отримання цього дозволу фермер має подати до Держпраці висновок експертизи про стан охорони праці та безпеки промислового виробництва суб'єкта господарювання, а чиновники повинні підтвердити спроможність компанії виконувати небезпечні роботи.
Проте фермери, які протягом року отримують менше 10 тис. куб м пального, можуть зіткнутися з труднощами при отриманні дозволу на початок виконання робіт підвищеної небезпеки, а відтак — і ліцензії на зберігання пального.
Висновок експертизи, що надається до територіального органу Держпраці, коштує 8-25 тисяч грн.
Про вартість обладнання, яке потрібно встановити, аграрії поки нічого не знають: усі зайняті паперовою роботою.
До цього руки ще не дійшли. Сподіваємося, восени парламент скасує ліцензування. На нашу думку, в цьому нема жодного сенсу", — розповів представник одного з агрохолдингів.