AgroPolit.com розпитав експертів, якіякі сьогодні основні децентралізаційні виклики та які проблеми треба насамперед вирішити. Про це читайте в матеріалі «Децентралізація на паузі: 7 викликів президентові Зеленському та його команді».
Нагадаємо, що прем’єр Володимир Гройсман назвав чотири ключові досягнення децентралізації за 5 років її впровадження.
Перши й виклик — відсутність інвентаризації держземель ускладнює процес регіональної розбудови громадам і розуміння масштабів потенційних земель.
Про це розповів заступник керівника Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад Іван Фурсенко:
Земель с/г призначення, які є в управлінні Держгеокадастру й Мінінфраструктури, досить багато. Це дороги державного значення, території під залізничними коліями, багато станцій. Також Міноборони володіє дуже великою часткою земель: колишні полігони, які зараз напівроздріблені. Фактично на території всієї України є землі Мінекології, Державного водного агентства, Агентства лісових ресурсів — кожен із них має якийсь об’єм. Так само кожен орган влади, якось планує чи мав би планувати їх розвивати: змінювати густоту лісів, десь розширювати площі, десь зменшувати. Але ж громади цього не знають. Люди дивляться — там був ліс, тепер там поле, чи чагарники, які занедбали. А оскільки громада не знає, вона може планувати розвиток в абсолютно іншому напрямку. І тому відбуваються такі колізії, коли держава хоче зробити нову кільцеву дорогу біля населених пунктів, а громада планує займатися там господарською діяльністю».
Загалом, кажуть опитані виданням експерти, ОТГ стикаються із незнанням багатьох практичних деталей того, які є важелі децентралізації та як їх правильно використовувати.
«Практично ніхто не знав про те, що депутати сільської ради можуть скласти проект, взяти участь у конкурсі й отримати на реконструкцію доріг ОТГ 5 млн грн. Гроші отримали одиниці — найактивніші представники громад, які день у день моніторять роботу Кабміну, відстежують нормативно-законодавчі новації, мають можливості особистої консультації в державних структурах тощо», — розповідає про будні децентралізації з «полів» керівник напряму КСВ компанії МХП Вікторія Нагірняк.
Вона навела приклад кількох проектів МХП із розвитку децентралізації на селі. Перший — «Добробут громади».
Ми навчаємо місцевих депутатів тому, що потрібно знати і як діяти в умовах децентралізації: як правильно описати проекти розвитку, скласти кошторис витрат, куди подати документи. Ґрунтуючись на запитах ОТГ, наша компанія залучає експертів у тому чи іншому напрямі, проводить тренінги, пояснює суть певних змін і законодавчих тонкощів. Ця робота дуже важлива. Наприклад, у рамках реформи ОТГ отримали на свої баланси величезні території земель. Водночас, багато голів сільрад «сходили з розуму» від незнання, що їм робити з такою кількістю землі: як правильно класифікувати наділи, структурувати, використовувати. На допомогу МХП залучив експертів з питань землекористування, які не тільки допомагають професійно оформити ці землі, а й прорахувати потенційні можливості економічно вигідного для ОТГ використання. Так, спільно з територіальною громадою Петриківського району Дніпропетровської області, розроблено стратегію розвитку сфери культурної спадщини і туризму. Таких ОТГ багато, але далеко не всі розуміють, як під аналогічні культурологічні проекти залучити державні кошти та скільки можна на них заробити в майбутньому», — розповідає вона.
Логіка такої допомоги на місцях, за словами керівника напряму КСВ МХП, наступна: «Ми пояснюємо людям, що у держави є гроші, але щоб їх отримати, потрібно підготувати відповідний проект. У нашій практиці є дуже показовий позитивний досвід однієї з ОТГ Сумської області, яка тільки на ремонт сільських доріг отримала від держави понад 20 млн грн».
Решту викликів читайте у матеріалі.