Аграрний комітет рекомендував парламенту прийняти за основу законопроекту № 9162 «Проосновні засади державної аграрної політики та державної політики сільського розвитку». За таке рішення віддали більшість голосів присутніх нардепів, повідомляє кореспондент АgroРolit.com.
Нагадаємо, що ним пропонуються основні засадами і пріоритетами розвитку агрополітики та сільського розвитку України. Він написаний з урахуванням зобов’язань України перед ЄС, ФАО та СОТ.
Як уточнив в.о. голови агрокомітету Олександр Бакуменко, у ньому є 15 пріоритетних напрямків розвитку агрополітики.
На рівні закону авторами пропонується закріпити наступне:
фокус державної агрополітики — сталий розвиток сільських територій та підвищення рівня життя сільського населення;
ключові пріоритети агрополітики мають відповідати національним інтересам і євроінтеграційним зобов’язанням України;
створення Офісу аграрного аташе;
п’ятирічний План заходів із реалізаціїосновних засад розвитку державної аграрної політики та політики сільського розвитку, а також — моніторинг його виконання;
додаткові механізми контролю за управлінням державними землями;
усунення деяких законодавчих перешкод у сфері насінництва та розсадництва.
У ньому також міститься норма про створення наглядової ради при НААН, яка вкладатиметься з представників органів центральної влади та депутатів. До повноважень цієї ради належатиме надання згоди на передачу майна Академії на розпаювання, у заставу та на відчуження земель у постійне користування і право розпорядження майном НААН.
Останній пункт викликав бурхливе обговорення на засіданні агрокомітету.
Присутній президент НААН Ярослав Гадзало зазначив, що Академія підпорядковується і звітує КМУ, а у своїй роботі керується двома законами ( «Про наукову та науково-технічну діяльність) та «Про особливості правої діяльності НААН….»), якими не передбачено створення наглядових рад. Розпоряджається майном та має право його передачі належить загальним зборам НААН та президії Академії. Гадзало закликав нардепів не змінювати цю модель, бо суперечить діючому законодавству.
Його підтримав нардеп від «Батьківщини» Вадим Івченко.
Що пропонується створити? Спостережну раду при НААН із представників центральних органів виконавчої влади та депутатів. Чим вона займатиметься? Надаватиме згоду на передачу майна Академії на розпаювання,у заставу та на відчуження земель у постійне користування і матиме право розпорядження майном НААН. Ви розумієте, що створюємо? Спостережну раду, яка ні за що не відповідатиме, але ділитиме все майно Академії і відчужуватиме її землю. Є два закони, які сьогодні визначають роботу Академії, тому не треба нічого міняти. Інакше буде зворотний ефект", — вважає він.
Нардеп від БПП Григорій Заболотний теж висловив свою думку:
Це – хитрий хід,який дає можливість зробити дурницю з Академією. НААН — це самоврядна організація, в якій найвищий орган влади — загальні збори НААН і проміжках їх зібрання — президія. Змінювати це не треба. Інакше ми увійдемо в історію, як агрокомітет та парламент, який розвалив аграрну науку. Йдеться про передачу земель кількох збиткових держпідприємств із земельним банком 70 -80 тис. га. НААН і уряд уже готують механізм їхньої передачі, давайте їх передамо та не вигадуватимемо неефективних реформ, які непотрібні", — каже він.
Заболотний додав, що розвалити НААН буде легко, як це було з Інститутом цукрових буряків, де вже буряками й не пахне, і «навіть табличку змінили на «Інститут стратегічних сільгоспкультур».
Натомість народний депутат від БПП Олексій Мушак каже, якщо НААН ефективно працює, то де на її полях сучасна техніка: трактори та сіялки.
Його колега від «Опоблоку» Денис Омельянович – проти прийняття за основу цього документу.
Законопроект може закласти велику негативну міну під майбутні нормативні акти уряду: надати йому в цьому широкому правовому, дуже неконкретному полі, можливість безмежно впливати на аграрну галузь. Це принесе негатив. Колеги озвучили ряд зауважень по пункту щодо створення наглядової ради при НААН. Це лише маленький нюанс документу, а їх багато. Законопроект декларативний… Закони мають нести практичний характер і встановлювати чіткі правила гри на ринку. В цьому законопроекті за великої кількості правильних рішень – практичності немає", — підсумував він.