Іван Чайківський: Уряд у 2022 році мав би запропонувати аграріям спецрежим для створення доданої вартості
Іван Чайківський секретар Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики, народний депутат («Партія «За майбутнє»)

Агросектор у новому політичному сезоні обіцяє знову бути однією з ТОП-тем. Підстав вдосталь: зростання цін на газ породжує вже зараз питання, що буже з цінами на добрива, сушкою кукурудзи та соняшника? Позаду і 100 днів роботи ринку землі – час говорити про перші результати. А також – як проводити подальшу детінізацію земель (мінімальне податкове зобов'язання на 1 га сільськогосподарських земель) і розпаювання земель на балансі державних підприємств?  Та головне питання для АПК, а відтак –  для депутатів та КМУ: як створити додану вартість, щоб Україна та сектор позбулися почесного звання сировинного придатку світу? Що робити з системою оподаткування для агробізнесу? Про це AgroPolit.com говорив із секретарем Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики, народним депутатом («Партія «За майбутнє») Іваном Чайківським:

ТРИ ВИСНОВКИ ДЛЯ АПК ВІД ЗДОРОЖЧАННЯ ЦІН НА ГАЗ

AgroPolit.com: Як приборкати наслідки галопуючого подорожчання газу: $1600 за 1000 кубометрів у перекладі мовою АПК – подорожчання добрив, а відтак – посівної. Як бути з цим?

Іван Чайківський: Я не заздрю сьогодні нашим аграріям, бо простої відповіді на це питання немає ні в кого. При вартості газу в $1600-2000 за тисячу кубометрів сільгосптоваровиробники мають думати, насамперед, про енергоефективність. Встигнути це зробити за рекордно короткі строки не можна. Але енергозбереження в АПК – це стратегічне завдання, яке, як свідчить ситуація з цінами на газ, має бути в топ-пріоритетах розвитку галузі загалом. Над цим аграрний комітет і депутати працюють.

Друге – стимулювати виробництво біогазу. Якщо вчора всі лише думали за біогаз і вважали його нерентабельним виробництвом, бо затрати були дуже великі, то сьогодні немає іншого шляху, як субсидіювати цей процес, щоб він став частиною агровиробництва. Європа також виділяла субсидії на закупівлю такого обладнання та на будівництво біогазових станцій. За вартості газу природнього в $1600 і вище біогаз стає дуже привабливим з точки зору агровиробництва для компаній. Думаю, що багато аграріїв розглядатимуть цей варіант.

Третє – стрімке подорожчання добрив має привернути увагу до органічних добрив. Сьогодні органіка стає серйозною альтернативою хімічним добривам. А для цього уряду та аграріям слід обличчям повернутися до тваринництва. Колись в кожному господарстві була велика рогата худоба. Це дозволяло агрокомпаніям удобрювати щороку близько 25% всього земельного фонду органікою від ВРХ, тобто кожен гектар у господарстві раз на 4 роки був під органікою.

Тепер щодо оперативних кроків. Що робити з цінами на хімічні добрива – не знають і самі виробники, бо сировина та складники вартості їхнього продукту стрімко дорожчають. Закупивши сьогодні газ по $1600, якою буде завтра ціна їхньої продукції? На мою думку, наразі один з правильних варіантів – це зупинитися і вичекати, що буде далі. Потрібно побачити світло у кінці газового тунелю, щоб зрозуміти цінову межу чи діапазон її коливання. Сьогодні такого «світла» немає, бо відбувається закупівля газу на зимовий період в ЄС і на ринку відчувається його нестача. Дефіцит «підігрів» ціну. Тож покупці перетягують між собою ціновий канат – у кого більше грошей. Я вважаю, що зараз варто, навпаки, вичекати, а не тягнути за цей канат. Цілком очевидно: сьогоднішня ціна неадекватна, тому спочатку вона має повернутися в раціональне русло. Це як з гривнею: ми вже колись бачили долар по 40, але потім він різко вернувся до 26 гривень.

Читати до теми: Аграрний комітет закликав уряд взяти під контроль ситуацію із імпортом мінеральних добрив

В питанні добрив у влади у запасі є 2-3 місяці, щоб ситуація з цінами стабілізувалася

AgroPolit.com: То які реальні кроки можуть бути вжиті, щоб стримати цей процес урядом?

Іван Чайківський: Якби я був популістом, то розповідав би байки про те, як зараз ми це покращимо. Але я людина з бізнесу і розумію: перш ніж чогось вживати – слід побачити, де лежить межа європейської газової спекуляції ціною на блакитне паливо. Сьогодні, за даними уряду, ми маємо достатньо запасів газу в сховищах, аби забезпечити нормальну перезимівлю населення. Далі потрібно думати про вартість газу для економіки: в АПК це насамперед стосується сушки кукурудзи, соняшнику і переробки цукрового буряку.

Щодо добрив: азот буде потрібен на весну. Тому в питанні добрив у влади у запасі є 2-3 місяці, щоб ситуація з цінами стабілізувалася. Чи буде його дефіцит весною? Прогнозую, що так. Аграріям доведеться чимось ризикувати, бо постане питання: купляти дорогі добрива (аміачну селітру чи аміак)? А можливо зараз ставити питання взагалі інакше: виростити не 80 млн т зерна, а 70 млн т і сфокусуватися наступного року на розвитку переробки аграрної сировини, а не зберігати «поважний» статус «сировинний придаток Європи»? На мою думку, 2022 рік треба оголосити роком створення доданої вартості для України – за всіма напрямками, не тільки в АПК. А то ми  так і будемо купатися в теплій ванні міжнародних схвалень «ви ж найбільший експортер зернових», а мали б бути – «доданої вартості».

Чайківський Іван Адамович, народний депутат України, член депутатської групи «Партія «За майбутнє», секретар Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики.

Читати до теми: Ігор Петрашко & Дмитро Фірташ: курс на створення монополії чи лібералізація ринку міндобрив?

AgroPolit.com: Мені доводилося чути, що одним із заходів запобігання дорожчанню добрив може бути встановлення нульового мита на імпорт добрив. А ми розуміємо, звідки ці дешеві добрива хлинуть – із Білорусі, яка купує у Росії дешевий російський газ по $120 за 1000 кубометрів. Або з Угорщини, яка почала напряму отримувати російський газ. Або ж на нас просто чекає «тіньовий» ринок добрив із тієї ж Білорусі.

Іван Чайківський: Не думаю, що хтось наважиться схвалити імпорт добрив від Росії напряму.

А тимчасово спустити до нуля мито на ввезення добрив (умовно з січня по травень) – цілком можливо. Подібні кроки вживав уряд раніше. Але які будуть від цього втрати держави до бюджету та загалом для внутрішньої економіки? Сьогодні ми маємо багато трейдерів, які поставляють в Україну добрива з Туреччини, Європи, і ми від цього нікуди не подінемося. Але якщо говорити про пріоритетність аграрних тем, то тема азотних добрив – не номер один сьогодні.

Читати до теми: Мінагрополітики й Антимонопольний комітет: (не)буде дефіциту добрив і спекуляцій на цінах

Створення доданої вартості – завдання №1 для агросектору!

AgroPolit.com: Яка ж тоді тема № 1 для АПК сьогодні?

Іван Чайківський: Створення доданої вартості – завдання №1 для агросектору! Іншої теми немає. Я думаю, уряду, депутатам і Мінагрополітики слід сконцентрувати зусилля над запуском в 2022 році загальноукраїнської програмами створення доданої вартості в Україні.

AgroPolit.com: Безмитне ввезення в Україну ВРХ та МРХ – один із пунктів такої програми? І якщо я правильно розумію – це ви ініціювали таку підтримку і відстоюєте її від моменту приходу в парламент?

Іван Чайківський: Саме так – це моя з колегами ініціатива. На останньому засіданні аграрного комітету ми слухали деталі законопроєкту КМУ, яким встановлюється нульова митна ставка при ввезенні та вивезенні ВРХ та МРХ. Виключення є лише для ВРХ вагою до 300 кг – на них 10% вивізного мита. За цю позицію я з колегами б’юся останні два роки, бо це один із способів реанімування скотарства. Велика рогата худоба в Україні на межі вимирання. Скоро в зоопарк будемо ходити дивитися на корову та бичка.

Я вважаю, що держава має закріпити на рівні закону безмитне ввезення на територію України великої та малої рогатої худоби. А вивезення ВРХ вагою до 300 кг – обкладати 10% вивізним митом

AgroPolit.com: Навіщо нам створювати пільгу імпортерам із ввезення ВРХ?

Іван Чайківський: Імпорт ВРХ в цьому випадку – це все одно створена додана вартість в Україні, нові робочі місяця на агропідприємствах, переробці (м’ясокомбінати, молокозаводи і так далі) та сплачені податки за готовий продукт до місцевих і загального бюджетів, а не просто – сировина.

Ми розуміємо, що кожен аграрій сьогодні самодостатній підприємець, який робить практичні дії задля отримання прибутку. Навіщо його обкладати ввізним митом, якщо він хоче працювати над реанімацією галузі, яка сьогодні вимирає? Ми розуміємо, що він відгодовуватиме куплену ВРХ тут – і далі або віддасть її на внутрішню м'ясопереробку, або продасть назовні.

Саме тому я вважаю, що держава має закріпити на рівні закону безмитне ввезення на територію України великої та малої рогатої худоби. А вивезення ВРХ вагою до 300 кг – обкладати 10% вивізним митом. Причому не важливо – племінне стадо чи просто для відгодівлі. Завдяки цьому закону аграрії створюватимуть додану вартість в Україні.

Є ще один аргумент на користь спрощення вивізного мита на ВРХ. Український виробник може вийти на більш рентабельні ринки і заробити більше завдяки вирощеній ним в країні доданій вартості у вигляді ВРХ. При цьому ми поставили бар’єр (мито у 10%) на вивезення телят – вагою до 300 кг. Це означає, що аграріям буде вигідніше не продавати кукурудзу, а відгодовувати бичка тут і продавати вже його як додану вартість значно дорожче за кордон, наприклад, у ті ж азійські країни.

Мінекономіки зрозуміло ці аргументи та буде підтримувати нас.

AgroPolit.com: Аграрний міністр Роман Лещенко анонсував проведення найближчим часом зібрання тваринників з Президентом Володимиром Зеленським. Які кроки з розвитку тваринництва варто включити до цієї програми ще?

Чайківський Іван Адамович, народний депутат України, член депутатської групи «Партія «За майбутнє», секретар Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики.

Іван Чайківський: Президенту дійсно готують проєкт програми із розвитку тваринництва. Ми (аграрії та депутати. – Ред.) матимемо з Романом Миколайовичем зустріч, на якій він презентує бачення розвитку основних напрямків галузі і послухає наші відгуки та пропозиції.

Щодо пропозицій – обов’язково потрібна стабільна та прогнозована державна підтримка виплат за закуплених нетелей ВРХ чи закупленого племінного стада малої рогатої худоби (барани, вівці, кози). У всьому світі це підтримується, бо це дуже інвестиційно тривала і витратна справа. Однозначно треба збільшувати під це суму держпідтримки. Адже минулого року за цією програмою через обмежений фінансовий ресурс було профінансовано лише неповних 68% від потреби згідно з поданими документами.

Спецрежим доданої вартості в АПК – це зниження ставки ПДВ до 7% з 20% на всіх етапах виробництва – від сільгосптоваровиробника до прилавку

AgroPolit.com: Навіщо це потрібно?

Іван Чайківський: Будуть нетелі – буде що нарощувати, тобто збільшувати поголів’я ВРХ, яке споживатиме вирощені зернові в Україні. Крім того, якщо сьогодні українські фермера їдуть і купують нетель в Чехії, то сьогодні ті самі узбеки, казахи їдуть до нас і купують українських нетелей. Це теж ніша для аграріїв, яка окупиться валютною виручкою.

Тобто за доданою вартістю – майбутнє. Потрібно відійти від звання «країна – сировинний придаток» до «країна – експортер доданої вартості». Найлегше в АПК втілити цю філософію на практиці саме через тваринництво. В олійному напрямку переробку вже освоїли. На черзі – кукурудза – виробництво біоетанолу, що особливо актуально після приватизації спиртзаводів.

Тому другий ключовий крок – уряд у 2022 році мав би запропонувати аграріям «спецрежим» для створення доданої вартості. Він має діяти за аналогією до спецрежиму, який був у АПК раніше. Але його ключова відмінність полягає в одному: створюєш додану вартість – отримуєш цей спецрежим, не створюєш – не отримуєш.

AgroPolit.com: У якій формі для АПК він найбільш прийнятний?

Іван Чайківський: Спецрежим доданої вартості в АПК – це зниження ставки ПДВ до 7% з 20% на всіх етапах виробництва – від сільгосптоваровиробника до прилавку. На кожному етапі виготовлення аграрної продукції діє ставка ПДВ 7%. Виробнику це дозволяє акумулювати додаткові фінансові ресурси і направити їх на розвиток тваринництва (м’ясного чи молочного). Споживачу – гарантує зниження кінцевих цін. Державі – забезпечує збільшення доходів від нарощення обсягів виробництва агропродукції з доданою вартістю та дозволяє провести імпортозаміщення по харчах. Всі від цього виграють.

Спецрежим доданої вартості – це крок для розвитку в загальному аграрному секторі, який стимулюватиме переробку.

Кроки для підтримання свинарства в Україні 

AgroPolit.com: Які кроки зі стимулювання свинарства потрібно вжити?

Іван Чайківський: Ми знаємо, що 2021-й рік став для промислового свинарства особливо складним. Бачимо найнижчі ціни закупівлі свиней забійних кондицій в останньому кварталі 2020-го та впродовж 2021-го на тлі збільшення витрат на відгодівлю через подорожчання кормових інгредієнтів на понад 50%, які в структурі собівартості продукції тваринництва у середньому займають 65-70%, істотно понизили показник рентабельності.

Основний крок для поліпшення ситуації в свинарстві, як і для ВРХ – застосувати озвучений вище мною «спецрежим» для створення доданої вартості. Крім того, нещодавно асоціація «Свинарів України» оприлюднила кроки з підтримки галузі. Вважаю, серед них є багато цікавих речей. Зокрема: визначити механізм компенсації чи скасувати вимогу сплатити ПДВ за усе ліквідоване через спалах АЧС поголів’я; запровадження електронного документообігу, зміни ветеринарного законодавства та вимог до простежуваності (бо товаро-транспортна накладна дозволяє реалізовувати різні «схеми») та інші.

Читати до теми: Ринок землі в Україні. Мапа земельних угод і цін на землю з 1 липня 2021 року

Мене дуже радує, що все-таки мудрість наших українців набагато вища за чиїсь спекулятивні очікування та прогнози

AgroPolit.com: Минуло сто днів від старту ринку землі. Ви відчули, що щось змінилося у порівнянні з тим періодом, коли ринку не було?

Іван Чайківський: Чесно скажу  – так. Але лише в частині довіри до легального ринку. Однак самі обсяги договорів купівлі-продажу землі виявилися неочікувано малими. Мене дуже радує, що все-таки мудрість наших українців набагато вища за чиїсь спекулятивні очікування та прогнози. Не біжать українці продавати землю масово – і це дуже добре. Хоча по-різному пророкували: було, мовляв, Схід України продасть 30%, а ні – не продає, і це супер! І так загалом по Україні. Дух українства перемагає ринок землі: обирають оренду, а не торги. Сім’я, земля та воля – це три постулати, на яких тримаються українці, і ринок землі це підтвердив. Супер!

Читати до теми: Ринок сільськогосподарської землі в Україні: що має знати власник паю, покупець/продавець землі та орендар

AgroPolit.com: Зараз тривають дискусії довкола законопроєкту 5600, яким прибирається 4-а група для птахівників. Загалом же цей закон просто вчергове нагадав, що потрібно по-новому підійти до оподаткування АПК. Як ви вважаєте – вже час?

Чайківський Іван Адамович, народний депутат України, член депутатської групи «Партія «За майбутнє», секретар Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики.

Іван Чайківський: Оподаткування АПК – дуже глибока тема, і починати її потрібно. Ми розуміємо, що в нас сьогодні високомаржинальними культурами є олійні культури, технічні культури, зернобобові, де (не треба кривити душею) аграрники добре заробляють. Після того як вибілимо ринок (його треба вибілити, бо 8-9 млн га сільськогосподарських земель обробляються в тіні), можна буде запустити процес правильного розподілу податків. Потрібно врівноважити високомаржинальне рослинництво і низькомаржинальне або навіть і збиткове тваринництво.

Читати до теми: Законопроект про збільшення мінімального податкового навантаження для агросектору розглянуть за спецпроцедурою

AgroPolit.com: Це ви про те, що забираємо у рослинництва і передаємо тваринництву?  

Іван Чайківський: Логіка має бути в усіх процесах. Якщо десь забагато преференцій, а десь останню сорочку знімають – це треба виправляти. Інакше справедливості не буде. Як можна урівноважити? Наприклад, має фермер 1000 га. Ми розуміємо, що він може на тих 1000 га землі тримати умовно 200 корів. Тобто навантаження у нього 1 корова на 5 га. Велике навантаження? Ні. Можливо, слід збільшити навантаження. Але коли ми закріпляємо умовно одну корову за 4 га, чи за 2 га, то в такому разі виробнику даємо податкову пільгу на 10 років. Яку? Будеш платити не 100% земельного податку, а тільки 70%. А ті 30% виробники залишають собі – це ще одна форма спецрежиму для створення доданої вартості в АПК. Ті 30% ти кидаєш на спецрахунок підприємства і з того спецрахунку використовуєш кошти на тваринництво. Якщо немає тваринництва – немає спецрежиму. Аналогічно по свинарству, вівчарству, козівництву.

Читати до теми: Майбутнє сільськогосподарських земель у користуванні державних підприємств

AgroPolit.com: На останньому засіданні аграрного комітету порушувалася тема розпаювання сільськогосподарських земель, які перебувають на балансі у державних підприємств. Таких земель близько 750 тис. га. Ваша оцінка запропонованого законопроєкту 3012-2?

Іван Чайківський: Я один із небагатьох, хто спостерігав і брав участь у процесі розпаювання земель, починаючи з 1998 року. Пам’ятаю, що допустили дуже багато зловживань. Потім у 2000-х їх виправляли суди. У людей забирали земельні ділянки, бо бухгалтер дописала собі трьох членів родини, оформивши їх на роботу в колгосп, за яких розписалася сама, або голова колгоспу дописав трьох родичів – і так розпаював. Аналогічні промахи були фактично в кожному колгоспі: по 10-30 паїв розпайовувалися незаконно.

Сьогодні говорять про те, що треба доділити землі, які лишилися у власності держави. Чи на часі цей законопроєкт? Так. Адже держава з тих земель абсолютно нічого не отримує. 95% державних агропідприємств збиткові, тобто фактично генерують величезні борги, і з тим великим спадком нам треба щось робити. Чи цей законопроєкт сьогодні найкращий?

Поки що ні. Тому вважаю його «сирим» і таким, що потребує серйозного доопрацьовування.

Наталія Білоусова головний редактор AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

14 вересня 2021
Державна підтримка аграріїв повинна сприяти формуванню доданої вартості в агросекторі — Чайківський
Логіка держпідтримки і її розподілу в рамках Державного аграрного реєстру має бути одна – сприяти формуванню доданої вартості в агросекторі....
6 вересня 2021
Іван Чайківський: Запуск ринку для юридичних осіб доведеться ще відкласти…
Розвиток зрошення та меліорація, державна підтримка агросектору у 2021 році (1% аграрного ВВП на АПК), створення доданої вартості (ставка на...
10 квітня 2021
В Україні лише одна область не зазнала падіння виробництва молока, — Іван Чайківський
В Україні лише єдина область — Хмельницька, не зазнала падіння виробництва молока. Про це під час прямого ефіру на телеканалі...

Вибір редакції

14 жовтня 2021
Ринок землі – результати від Мінагро, Мінюсту, Нотаріальної палати та Держгеокадастру
Мінагро оприлюднило результати роботи 100 днів робити ринку землі. За даними земельного моніторингу відомства, куплено і продано 70 569 га землі, що...
12 жовтня 2021
Іван Чайківський: Уряд у 2022 році мав би запропонувати аграріям спецрежим для створення доданої вартості
Агросектор у новому політичному сезоні обіцяє знову бути однією з ТОП-тем. Підстав вдосталь: зростання цін на газ породжує вже зараз питання, що буже...
13 жовтня 2021
Вадим Івченко: Аграрної політики як такої наразі не бачу жодної
Як вплине на розвиток АПК аграрна складова бюджету на 2022 рік? Що змінилося за сто днів з моменту запуску ринку землі та які подальші кроки з...