Іван Чайківський: Запуск ринку для юридичних осіб доведеться ще відкласти…
Іван Чайківський: Запуск ринку для юридичних осіб доведеться ще відкласти…

Розвиток зрошення та меліорація, державна підтримка агросектору у 2021 році (1% аграрного ВВП на АПК), створення доданої вартості (ставка на тваринництво та бюджетні програми для нішевих культур), прозорий Державний аграрний реєстр, прийняття законопроекту 5600, корегування правил гри на земельному ринку та продовження земельної реформи, освоєння нових експортних ринків, земельна детінізація та земельна децентралізація, а також – робота в 165 виборчому окрузі – про це AgroPolit.com говорив із секретарем парламентського комітету з питань аграрної та земельної політики Іваном Чайківським:   

AgroPolit.com: Які основні досягнення річної роботи парламенту за попередні дві сесії в частині АПК?

Іван Чайківський: Перше найважливіше за рік – розділення МЕРТу на дві частини – Мінекономіки та Мінагрополітики. Аграрії отримали міністерство на чолі з молодим, прогресивним міністром Романом Лещенком, який принесе (упевнений) ще багато користі сектору. Тепер першочергове завдання Мінагрополітики – розробити програму розвитку аграрного сектору та шукати йому нові ринки експортного збуту, щоб він нарощував свою частку у ВВП. Але, на жаль, міністерство ще не до кінця отримало всі повноваження, які б мали бути, як-от – підпорядкування йому Держпродспоживслужби. 

Друга важлива подія – земельна реформа. Нарешті ринок землі в Україні працює. Ми ж розуміємо, що ринок землі був і до 1 липня, але він був «сірий». А зараз ми його вибілили, він став офіційним. Люди землю продавали за різними схемами, наприклад, за емфітевзисом, оренда на 49 років. Тому запуск ринку землі з 1 липня 2021 року надав юридичного статусу цьому процесу і вибілив те, що робилося в обхід мораторію. Ми запровадили зрозумілу процедуру купівлі та продажу землі, яка зобов’язує дотримуватися певних правил. Без правил на ринку нічого не буває. Ці ж 100 га землі можна потім давати як заставу в банк, добрати фінансового ресурсу, купити кращу техніку, побудувати тваринницький комплекс та багато чого ще зробити, якщо ти дійсно маєш намір фермерувати.

Читати до теми: Перелік прийнятих парламентом у 2020-2021 рр. аграрних законів і план на 2022 рік 

AgroPolit.com: Стартує нова сесія роботи парламенту. А скільки б ви поставили собі та колегам по Раді за проведену річну роботу за 5-бальною шкалою?

Іван Чайківський: Три з плюсом, щоб не розслаблялися. Я максималіст у своєму житті і хочу зробити максимум. Але, на жаль, лише в парламенті неможливо все втілити на всі 100%.

Моє завдання як народного депутата України з 165 округу – відновити сьогодні довіру людей до влади та їхню віру в рідні села та населені пункти

AgroPolit.com: Ви як депутат на вході в парламент давали свою «клятву Гіппократа»: не нашкодити українському народу і працювати на його благо. Про зроблене вами в аграрному комітеті ще поговоримо, а от що конкретно ви зробили для свого округу?

Іван Чайківський: Фактично в кожній громаді на Тернопільщині нам вдалося зробити окремі речі: ремонт шкіл, заміна вікон та котелень на соціальних об’єктах, ремонт церков, доріг, спортивних майданчиків. Раніше мій 165-й виборчий округ складався з 5 районів, а зараз – це 17 громад. Тож типовий прийом громадян мав такий вигляд: я міг об’їхати за три дні п’ять районів та поспілкуватися фактично зі всіма, хто хотів прийти. Зараз же я змінив систему прийому громадян: їжджу по кожній громаді, щоб якомога більше охопити людей за прийом. Це потребує більше часу. Є випадки, коли на прийом приходить в два рази більше людей, ніж попередньо записувалося, а ти не можеш сказати їм: «Вибачте, будь ласка, я вже мушу їхати». Ти вже мусиш прийняти всіх людей, вислухати, відповідно кожного почути. Кожен приходить з чимось наболілим. Тому я вважаю, що моя робота як депутата – це допомагати людям вирішувати їхні проблеми. Чи вдається мені все вирішити? Скажу, що далеко не все можна вирішити, а частина питань взагалі виходять за межі депутатських повноважень. Але по можливості роблю, що можу.

Завдання громади – створювати умови для бізнесу та робити все для того, щоб бізнес вчасно сплачував податки

Другий напрямок моєї роботи в окрузі – розвиток територій. Тут дві речі важливі, які доношу на місцях. Перша: головне завдання новоутворених громад – навчитися заробляти гроші, щоб бути успішними. Громада – це не підприємство, яке сьогодні прийняло рішення умовно збирати сміття, переробляти і продавати його чи садити садок і отримувати врожай яблук та продавати. Завдання громади – створювати умови для бізнесу та робити все для того, щоб бізнес вчасно сплачував податки. Тернопільщина – це здебільшого сільські території, тому і громади відповідного спрямування. Їх бюджети формуються великою мірою від сплати оренди за землю. Ми з вами вже неодноразово говорили про те, що в селі не кожен хоче платити податки. І це проблема.

Третій напрямок – ремонт і будівництво доріг. У нас є фракції у обласній та районній радах, а також в більшості об’єднаних територіальних громадах. Гроші на дороги в їхніх бюджетах закладені, тому наші депутати працюють над тим, щоб вони доходили до доріг на їхніх сільських територіях. Намагаємося прокласти хоча б по 500-700 метрів дороги у кожному селі, щоб люди навіть у найвіддаленішому пункті нашої області бачили, що про них думають і пам’ятають. Моє завдання як народного депутата України з цього округу – відновити сьогодні довіру людей до влади та їхню віру в рідні села та населені пункти. Завдання Президента, уряду та кожного депутата аналогічна – відновити людям віру в себе, в своє село, у своє місто та загалом віру у свою країну. Що ми можемо самі будувати свою економіку, ми можемо самі розбудовувати свою інфраструктуру, ми можемо самі бути сильною країною. Тому що ми знаємо прекрасно, що тільки з сильними рахуються.

Читати до теми: Результат першого року роботи парламенту Володимира Зеленського: 23 аграрних закони і низка реформ на паузі 2020
 

Ринок землі: українцям раджу не поспішати продавати землю.

AgroPolit.com: Верховна Рада цього скликання увійшла в історію своїми земельними голосуваннями: ви схвалили спочатку закон 552-ІХ про ринок землі, потім два допоміжні закони (1423-IX – про земельну децентралізацію та  1444-ІХ – електронні аукціони). За перший закон ви не голосували – чому: не подобається написана земельна концепція України? Адже ви до того логічно відстоювали вільний ринок. Для багатьох стала незрозумілою ваша позиція.

Іван Чайківський: Якщо ви подивитеся мої парламентські голосування за два дні до фінального голосування по землі, то побачите, що я не голосував за жодний законопроєкт. Причина банальна – я хворів. Мене не було в парламенті на роботі, тому я, відповідно, за цей законопроєкт не проголосував. У своїй же передвиборчій програмі я говорив, що буду відстоювати вільний ринок землі, і це робив увесь час. Єдине – я був противник відкриття ринку під час пандемії і наполягав на більшому перехідному періоді. Я також відстоював зменшення обсягів володіння землею, які пропонувалися спочатку: з 200 тис. га до 10 тис. га для юросіб та до 100 га в одні руки фізособам.

Читати до теми: Ринок землі — два місяці від старту: земельні операції, ціна, оренда, спадкування, переважне право, 100 га в одні руки, інвентаризація, кредитування

Наразі моя позиція щодо ринку незмінна: він має бути, українцям раджу не поспішати продавати землю. Земля – це є український капітал. Кожна родина, кожна сім’я, яка сьогодні володіє українською землею, хай тримає її, бо землі більше не буде.

Великих сплесків на ринку землі не буде…  Сьогодні приблизно $200 буде орендна плата за 1 га землі

AgroPolit.com: Раніше ви прогнозували, що ринок землі рухатиметься поступово і великого сплеску земельних операцій не буде – власне це ми і бачимо. Як ви оцінюєте земельний старт в Україні: що добре зроблено, а що ще треба дошліфувати?

Іван Чайківський: Ключове слово тут – ринок. Що ми можемо на ринку землі? Нічого. Ринок сам зараз викристалізує всі умови і відрегулює ціну на послуги, земельні ділянки за регіонами. Все стане на місце. Тільки треба трішки часу. Я вважаю, що якихось великих сплесків не буде. Загального ажіотажу щодо продажу сільськогосподарської землі не буде. Чому? Досить висока орендна плата. Сьогодні приблизно $200 буде орендна плата за 1 га землі. Сім’я в середньому володіє 10-15 га землі, тобто за рік дохід від оренди – від $2 до 3 тис. Це вартість продажу умовних 2 га землі. Вони розуміють, що продавати їм не вигідно. Це доволі серйозний стабільний щорічний дохід для сімейного бюджету.

Читати до теми: Вільний ринок землі — продаж/купівля паю, ціна землі, переважне право, безоплатна приватизація та правки до закону про землю

AgroPolit.com: Скільки триватиме тестовий режим ринку землі, та який діапазон цін?

Іван Чайківський: Тестовий режим ринку землі займе 2-3 місяці. Будуть стикатися з різними проблемами: наприклад, з оцінкою землі, з відсутністю інформації про ділянки в реєстрах. Але нотаріуси все це відтестують, і послуги ставатимуть дешевшими. Ціна землі буде зростати постійно, але повільно.

AgroPolit.com: А не продають землю тільки через розмір оренди?

Іван Чайківський: Мудрість наших людей не дає цього зробити. Особливо у нас, на Західній Україні, люди дуже мудрі, і вони продавати землю не будуть, тому що для людей земля має відповідну цінність.

AgroPolit.com: А ви уже придбали свої 100 гектарів чи тільки готуєтеся купити?  

Іван Чайківський: Я думаю, що своє законне право купити 100 га найперше, напевно, використає моя дружина Тетяна. Адже вона є сьогодні власником компанії, отримує дивіденди, тому можна купити.

AgroPolit.com: Іване Адамовичу, я розумію, що ви політик, але все ж таки: Іван Чайківський купить до кінця 2021 року гарантовані йому законом 100 гектарів землі?

Іван Чайківський: Ні, я не планую купувати 100 га землі наразі.

Читати до теми: Земельна реформа України: ринок землі, оренда, паї, емфітевзис, передача землі громадам, ціна 1 га

AgroPolit.com: А в принципі хотіли б купити?

Іван Чайківський: Звичайно. Тому що після своєї депутатської роботи я повернуся в сільське господарство, працюватиму в аграрному секторі. Тут і дружина працює. Це бізнес.

Відкривати ринок землі через два роки для юридичних осіб зарано

AgroPolit.com: Чи будуть зрушення у питанні з юрособами на вільному ринку землі в рамках земельного закону?

Іван Чайківський: На мій погляд, відкривати ринок землі через два роки для юридичних осіб зарано. Це питання ще буде визрівати, і запуск ринку для юросіб доведеться ще відкласти. Щоб відкривати ринок, українські юрособи мають накопичити для покупок капітали. Інакше будуть небезпечні для нас явища. Тому думаю, що закон про ринок землі буде ще переглядатися і в нього вноситимуться поправки.

AgroPolit.com: Які зміни слід внести в закон про ринок землі?  

Іван Чайківський: Оновлювати земельну модель ринку слід разом з аграрним бізнесом. Треба сідати за стіл перемовин і говорити. Такий діалог можливий, скоріш за все, після року роботи ринку – підбиття перших підсумків роботи вільного ринку землі та визначення нових ризиків.  

Читати до теми: Кредит на придбання землі та під заставу земельного паю: як аграрію отримати гроші у банків та з бюджету держави?

AgroPolit.com: Наразі одне з нагальних питань – де взяти гроші під купівлю землі. Які механізми зараз має запустити уряд для того, щоб максимальна кількість українців скористалася своїм законним правом на «купити землю»?

Іван Чайківський: Зараз діє державна програма «5-7-9» – це інструмент, яким можна скористатися. Є компенсація відсоткової ставки аграріям за кошти держпідтримки. Кредити банків теж можливі. Тобто інструменти доступні є.

Читати до теми: Антирейдерські запобіжники від Мін'юсту – захист майнових прав та попередження втручання у реєстри

AgroPolit.com: У багатьох українців є право купити 10 га землі, але фінансової можливості – немає.  

Іван Чайківський: Я б ставив питання не так. Бажання купити землю може бути у будь-кого. А у нас є вільна земля для продажу? Вся земля обтяжена: вона або не зареєстрована, або обтяжена договорами оренди. І щоб купити, вам треба піти до фермера та спитати, чи він готовий відпустити цей договір для продажу на вільному ринку? З цього треба починати. Сьогодні тисячі людей мають гроші, але вони не зможуть просто купити землю.

AgroPolit.com: Тобто детонатор на земельному ринку України не спрацює?

Іван Чайківський: Ні, звичайно, не спрацює. Я в тому впевнений. Ми ухвалили земельний закон, який має працювати для збереження цієї землі у власників паїв. Цей законопроєкт обговорювався фактично з усіма асоціаціями, з аграрним сектором. Наш міністр, Роман Лещенко, усю Україну об’їздив як довірена особа, як представник Президента по земельній реформі, в кожній області йому ставили мільйони різних запитань, бо люди вболівали за це.

Головне наше завдання – як підвищити ефективність обробітку землі та чистий прибуток з одного гектара

AgroPolit.com: То чи принесе в такому разі в Україну інвестиції запущений ринок землі?

Іван Чайківський: Так, принесе. Чи швидко? Ні, не швидко. Знадобиться кілька років, щоб привести значні інвестиції у земельний ринок України. Гроші сконцентровані у великих фінансових структурах, на різних фінансових біржах, у банках і так далі. Відповідно інвестор хоче мати справу з конкретним власником. Він хоче того власника розуміти, бачити його історію. Адже будь-які гроші люблять порядок і тишу. В дрібного фермера з таких інвесторів ніхто вкладати не буде.

Читати до теми: Вільний ринок землі: як захистити право власності аграрію та основні схеми аграрного рейдерства

Тому владі сьогодні потрібно думати, як фінансувати малого фермера, щоб він ставав більш потужним. Йдеться не про збільшення площ у руках фермера. Головне наше завдання – як підвищити ефективність обробітку землі та чистий прибуток з одного гектара. Треба вчити наших фермерів (маленьких, середніх, великих) заробляти. Великі мають застосовувати більші технології, менші – менші. Малим фермерам допомагати шукати свої ніші, де вони будуть заробляти $2000 доларів з гектару, а не $100 чи $200. Такі ніші сьогодні є. Наприклад, сьогодні Європа хоче нашу ягоду. Щоб фермер займався ягідівництвом, ми повинні створити умови для цього. Потрібно цю ягоду десь заморозити, складувати, зрештою, йому потрібні обігові кошти.

Земельна децентралізація: краще за місцевих ніхто сьогодні не розбереться, що робити з цією землею

AgroPolit.com: Перезапуск земельних відносин на рівні регіонів означає, що тепер вся відповідальність за землю лягає на плечі місцевої влади. В умовах нереформованої судової системи Україні це принесе полегшення чи додатковий головний біль?

Іван Чайківський: Найкращий господар – це той, який на місці. Краще за місцевих ніхто сьогодні не розбереться, що робити з цією землею. Насправді передано не багато земель. Можливо, у якихось громадах трішки більше. Багато голів громад проводять оцінку наявної землі для земельних аукціонів – щоб передавати право оренди, і таким чином вони починають заробляти кошти. Я думаю, це досить вдало у них виходить, і це дуже правильний крок. Він став можливий завдяки Роману Лещенку та Президенту, які повернули нашим громадам землю.

Читати до теми: Земельна децентралізація і громади: як зміниться життя ОТГ після запуску ринку землі та закону про геопросторові дані?

Запобіжниками від появи нових місцевих земельних «князьків» може бути удосконалене антимонопольне законодавство

AgroPolit.com: Як ставитеся до думки, що в результаті децентралізації та такого-от запуску ринку Україну може захлиснути нова хвиля місцевого земельного перерозподілу і поява регіональних феодальних князівств? Адже ми бачимо, як центр слабшає, а регіони сильнішають. І це цілком реальна загроза.

Іван Чайківський: Потрібно ставити запобіжники такому розвитку подій, бо ризики є завжди. Але я вважаю, що час «князьків» мине, а розвиватимуться малі фермери, що виросли з обробітку присадибних ділянок. Вони перетворюватимуться на середніх гравців. Ключове питання – сплата податків, а з цим поки що проблема. Вони наразі думають тільки про власні кишені і не розуміють, що податки, які вони не платять, – це є пряма крадіжка у своїх же людей. Тому що він не заплатив податки, за ці гроші вже закрили школу, тому що не вистачає в ОТГ на утримання школи чи садочка, будинку культури чи бібліотеки. З тим буде проблема. Але думаю, що це також виправиться.

Читати до теми: Децентралізація та реформування ОТГ – що готує закон про місцеве самоврядування містам та селам

AgroPolit.com: Які встановити запобіжники?

Іван Чайківський: Запобіжниками від появи нових місцевих земельних «князьків» може бути удосконалене антимонопольне законодавство, яке обмежуватиме їхні земельні наділи певним відсотком на рівні району чи області.

А взагалі-то сьогодні є практика укладення орендних договорів на 7-10 років. Якщо орендар не буде працювати зі своїми партнерами (орендодавцями), то з ним ніхто не переукладе договір. Відносини мають бути партнерськими. Ми живемо в іншому світі – світі інтернету. Це вже не замкнуте село, де немає доріг і взагалі жодної інфраструктури. Люди самі розцінюють, що ти зробив для них, окрім того, що ти заплатив орендну плату. Вони дивляться, як ти допомагав, яка ти людина, до якої церкви ходиш, який ти державець, на твої вподобання, яка в тебе родина та сім’я. Тому що люди віддають своє найцінніше – свою землю. Тому це будуть природні речі, які формуватимуть нову аграрну країну. Тому відносини орендар/орендодавець і ринок формуватимуть земельні відносини на селі. На мій погляд, фінально виграє той, хто буде працювати з людьми і хто запропонує кращі умови.

Логіка держпідтримки і її розподілу в рамках Державного аграрного реєстру має бути одна – сприяти формуванню доданої вартості в агросекторі

AgroPolit.com: ДАР – державний аграрний реєстр. Всі розумують, що 2021 рік – це пілотний рік для запуску цієї системи, закон 985-IX ухвалено, тепер відточують процеси. З наступного року мають змінити і підходи до держпідтримки. Як ви бачите оновлену систему, бо вже завтра ви формуватимете її з колегами по парламенту?

Іван Чайківський: Логіка держпідтримки і її розподілу в рамках Державного аграрного реєстру має бути одна – сприяти формуванню доданої вартості в агросекторі. Додана вартість – це моє завдання, яке два роки поспіль відстоюю у парламенті і на кожному аграрному комітеті. Сьогодні весь наш комітет має абсолютне розуміння, що створення доданої вартості України – це пріоритет аграрної політики. Як її створити?

Перше – треба обирати нішеві культури для держпідтримки. Цього року нішевою культурою є гречка, бо її ніхто особливо не хоче сіяти, тому на держпрограму з її вирощування у 2021 році виділили 50 млн грн. Ми розуміємо, що з України зерно гречки ніхто не продасть, воно піде на внутрішню переробку, тобто в країні буде створена додана вартість. Гречка надійде на полиці наших магазинів. Чим більше виростимо гречки – тим нижча її ціна буде на полицях наших маркетів для наших споживачів.

Читати до теми: Закон про держпідтримку та аграрний реєстр: які зміни запровадив парламент

Друге – держпідтримка тваринництва. Сьогодні ним ніхто не хоче займатися: корів наразі менше, аніж було у післявоєнному 1946 році. За половину 2021 року бачимо знову падіння поголів’я на 7%. І це попри збільшення обсягів будівництва нових тваринницьких ферм. Динаміка буде погіршуватися, бо аграрії мають малопродуктивну худобу. Ми як державники маємо зробити все, щоб допомогти аграріям і виділити державні кошти на закупівлю племінного поголів’я. Це шлях формування доданої вартості в галузі. За продуктивною худобою – розвиток молочної переробної галузі. Ми сьогодні говоримо про те, що у нас велику частку внутрішнього ринку забирають імпортні сири, особливо з Польщі. Ми розуміємо, що бюджет Європейського Союзу близько 59 млрд євро на підтримку фермерства, фермерських господарств. А український фермер, український підприємець, українське підприємство сьогодні поки що один на один з проблемою.

Обмежена держпідтримка – ключова проблема для України. Що відбулося в цьому році? Ніби збільшили компенсацію до 80% вартості однієї імпортної нетелі (52 тис. грн, минулого року було 23 тис. грн), але загальна сума відповідної програми не зросла. І тому фермери не вірять в це. Не змінивши цей підхід – просто загубимо своє тваринництво і будемо споживати сири та кисломолочку, завезену з Європи. І це буде велика біда для країни.

Наше завдання – на початку вересня сідати за стіл з Мінфіном і напрацьовувати програми та добиватися збільшення держпідтримки до 1% ВВП для АПК

AgroPolit.com: Ситуація з фінансуванням на 2022 рік зміниться?  

Іван Чайківський: Наше завдання – на початку вересня сідати за стіл з Мінфіном і напрацьовувати програми та добиватися збільшення держпідтримки до 1% ВВП для АПК. Зараз маємо пів процента. Потрібно спільно з аграрним комітетом та з Мінагрополітики відстоювати оцей 1% ВВП на АПК. Повірте, якщо ми будемо давати підтримку, відповідно напишемо програми на 5 років і чітко дотримуватимемося їх, тоді дамо віру аграріям, що вони не один на один з проблемою.

Читати до теми: Розподіл держпідтримки АПК у 2021 році з покроковою інструкцією отримання коштів

AgroPolit.com: Ви часто спілкуєтеся з послами інших країн на тему експорту продукції доданої вартості в АПК. Як вивести наш продукт туди: що сьогодні ще заважає експансії української аграрки в світі?

Іван Чайківський: Кожен посол, із яким я зустрічався, є фантастичним націоналістом і патріотом своєї країни. У них слід повчитися цьому. За таких умов у взаєминах між країнами немає односторонньої вигоди, і її ніколи не буде. Якщо ми сідаємо за стіл переговорів з дипломатами тієї чи іншої країни, маємо пропонувати своє, а вони – своє. Так дотримується торговельно-економічний баланс. Гру в одні ворота країни, що себе поважають, не дозволяють. А ми чомусь дозволяємо. Це неправильно. І я щиро вірю, що сьогодні наш уряд, наш Президент, наш український парламент, врешті- решт, на цьому буде ставити крапку. Неприпустима для прикладу така ситуація, коли угода асоціації з ЄС: ми їм на ринок умовно 1 т меду, а вони нам на ринок – 100 т.

Законопроєкт 5600

AgroPolit.com: Законопроєкт 5600 – міна сповільненої дії чи відділення для агроринку в частині землі в тому варіанті, як його подали в парламент і проголосували у першому читанні? Які правки в нього ви ініціюватимете і чому?

Іван Чайківський: Законопроєкт 5600 поданий особисто прем’єр-міністром Денисом  Шмигалем з очевидно благородними намірами: забезпечення збалансованості бюджетних надходжень шляхом підвищення ефективності використання економічних ресурсів країни, а також усунення прогалин чинного законодавства.

Але не всі норми, що пропонуються урядом, є прийнятними для агросектору, який, вкотре нагадаю, несе доволі серйозне навантаження в межах забезпечення економічних та бюджетних показників у державі.

Читати до теми: Законопроєкт 5600 – удар по агросфері: уряд хоче підвищити податки для АПК, виключити птахівників з 4 групи платників та змінити норми продажу землі

Наприклад, можна вітати намір розширити базу оподаткування за рахунок запровадження оподаткування земельним податком земельних ділянок, право власності на які не оформлено, але вони фактичного використовуються. Іншими словами, якщо ти самозахопив земельну ділянку, то тебе закон змусить заплатити орендну плату за фактичний період використання цієї земельної ділянки, включаючи поточний бюджетний рік, та зобов’яже повернути її в первісному стані.

Також наводиться порядок та усувається можлива корупційна складова із землями, які можуть використовуватися не за призначенням. Зокрема, скасовуються пільги з плати за землю за земельні ділянки, надані закладам науки, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів (у разі нецільового використання земельних ділянок).

Однак пропонуються норми, які не мають нічого спільного з далекоглядністю та економічним ефектом у перспективі.

Нерозумно виключати з платників єдиного податку 4 групи платників, основним видом діяльності яких є розведення свійської птиці, страусів та перепелів. По факту та суті своєї діяльності всі вони є сільгосптоваровиробниками, і зміна оподаткування їхньої діяльності – це чергова підніжка з боку держави. Хоча тут, як і у випадках з іншими аграріями, йдеться про продовольчу безпеку країни та розвиток економіки через створення робочих місць та розширення діяльності.

Не піддається здоровому глузду і пропозиція уряду запровадити для власників та користувачів земельних ділянок сільськогосподарського призначення мінімальне податкове зобов’язання з 1 га такої землі. Адже в парламент вже внесено законопроєкт 3131, який детально та з урахуванням ситуації в галузі пропонує вирішити питання легалізації роботи на землі сільськогосподарського призначення тих, хто з якихось причин працює за межами правового поля.

Загалом, проєкт 5600 суперечливий, зачіпає різні напрямки та галузі, але знаю точно: аграрії мають в парламенті захисників, які дбають про прозорість правил на ринку, справедливий підхід та бачать сталі перспективи розвитку аграрного сектору держави. 

Розвиток зрошення та меліорації: центральні канали мають залишитися у власності держави, а інші – передати в приватні руки

AgroPolit.com: У багажнику парламенту на наступну сесію лишилося ще чимало цікавих законів. Один з них – зрошення. Ваша оцінка зареєстрованого законопроєкту про зрошення: ви за чи проти нього у такому варіанті? На яку з країн світу нам слід рівнятися у питанні розвитку зрошення стратегічно, і кого обрати партнером? Адже ми вже чули про «азійське турне» і візит до США урядовців та Президента, і в обох напрямках зрошення – одна з переговірних тем. Як ви бачите: з ким нам із великих по дорозі?

Іван Чайківський: Нам не потрібно когось наслідувати у питанні розвитку зрошення. Ми повинні мати свою унікальну зрошувальну систему та унікальні зрошувальні канали. Вартість української зрошувальної системи сьогодні оцінюється в мільярди доларів! Справді, вона занедбана, працює частково. Але – вона вже є, і її слід просто дошліфувати. На ній нечесні чиновники наживаються, продаючи підприємцям воду за завищеними тарифами. Такі випадки є. Законопроєкт виправить ситуацію, тому що аграрії мають розвивати південь України. Зрошувальна система півдня – це резерв збільшення урожайності українських земель та великий потенціалу збільшенні аграрного ВВП.

Де брати гроші? Ви кажете за інші країни. А я кажу інше: хто сьогодні краще профінансує, як не аграрії? Якщо аграрій знатиме, що умовно канал – це його співвласність, або він може впливати на ціноутворення з доставки води системами через участь у об’єднанні водокористувачів чи кооперативи, будучи власником, акціонером чи партнером, тоді він в цю інфраструктуру буде вкладати гроші. Адже він розумітиме, що натомість отримає 12 т кукурудзи з гектара. І не потрібно чекати ні від кого жодних грошей на відновлення зрошення. 

Центральні канали мають залишитися у власності держави. Можливо, туди слід залучати міжнародні інвестиції, щоб почистити та модернізувати їх. А інші, які ідуть від центрального каналу, – передати в приватні руки.

Читати до теми: Агросектор України: основні досягнення та провали за 30 років незалежності України очима представників АПК

AgroPolit.com: Наразі ми пройшли 30-річчя незалежності України. Втім зовнішньополітична та внутрішня ситуація зараз у нас дуже непроста. Осінь обіцяє бути дуже гарячою. На горизонті як мінімум позачергові президентські вибори – рейтинги Зеленського цьому сприяють. Вочевидь, будуть і хвилювання через положення законопроєкту 5600. Тим не менше, 30 років – важливий рубіж. Ви бачили Україну на вході в незалежність і всі етапи її становлення. Які наші найбільші здобутки наразі? І який має бути стратегічний план дій економічний, політичний, можливо – аграрний, аби ми і далі відбувалися?

Іван Чайківський: Сьогодні, на мій погляд, є велике розуміння того, що потрібно будувати свою потужну і незалежну у всіх відношеннях країну.

Сьогодні якраз народжуються патріоти-господарі, які дбають про країну

AgroPolit.com: Вам не здається, що міжнародні партнери нас здали на геополітичній мапі нашим недругам?

Іван Чайківський: Не те, що мені це здається, всі ж це бачать і розуміють. Я думаю, що і Президент бачить, розуміє, уряд – аналогічно. Але це не звільняє від обов’язку кожного бути патріотом своєї країни та відстоювати її інтереси. Така практика нормальна і діє скрізь. Американці, європейці, росіяни, китайці будуть відстоювати виключно свої інтереси. А нам, українцям, слід дбати про власні інтереси. Зараз настав той момент, що ми походили по колу «друзів» і починаємо розуміти всі, що слід будувати власну країну, потужну, сильну економіку, підтримувати українського підприємця. Адже як всі минулі роки ставилися до свого підприємця? Як до дійної корови. Але забували годувати цю корову, гладити, дякувати. От так підприємець був, ми його подоїли і викинули. А зараз слід по-іншому: платиш податки – ставити в приклад, їхніми силами будувати свою економіку. Це дуже важливі речі. Справжній патріот – добрий господар. Добрий господар – це той, хто дбає про свою країну, той, хто дбає про економіку, той, хто дбає про людей. Це і є справжній патріот в умовах сьогодення. Сьогодні якраз народжуються такі патріоти, які дбають про країну. У нас іде війна, але попри війну ми фінансуємо армію, наших військових, будуємо дороги. Ми сьогодні зміцнюємо нашу інфраструктуру. Це все за гроші платників податків. Я бачу, що сьогодні наш Президент стає патріотом і добрим господарем. Зробити це за 5 хвилин чи за рік не вийде. Займе певний період часу. Він вже поїздив світом і зрозумів: тільки розбудувавши свою країну, сильну економіку, можна їхати говорити на рівних з керівниками різних держава світу. Бо по-іншому воно не буває. 

30 років – це зміна покоління… Сьогодні треба ділами любити свою Україну. Не гаслами

AgroPolit.com: Які у нас основні 30-річні здобутки і провали?

Іван Чайківський: У нас були різні періоди розвитку. У спадок отримали досить потужну країну. Але за 30 років фактично знищили економіку, стали залежними від багатьох речей, не розвивали власну енергетичну незалежність, не займалися абсолютно видобутком корисних копалин (газу, нафти). Купували енергоресурс у Росії, бо хтось доклав гривню, заробив – і він задоволений. Але зрештою прийшли до того, що потрібно розвивати енергонезалежність України.

30 років – це зміна покоління. Воно вже виросло в незалежній країні і воно буде змінюватися далі. Сьогодні треба ділами любити свою Україну. Не гаслами, не словами, а реальними справами. І правду треба любити. 30-річчя навчило людей дивитися на зроблене, а не сказане. Їх вже не обдуриш.

Україні треба товаришувати з більшістю міжнародних партнерів, але відстоювати тільки власні інтереси

AgroPolit.com: Сьогодні Україна теж стоїть на роздоріжжі стратегічного партнерства. З одного боку – ми обома руками за євроінтеграцію, але з іншого боку ми бачимо здачу європейцями за ключовими для нас позиціями, як-от «Північний потік-2». В таких умовах доводиться думати: з ким будувати далі стратегічний альянс: з Китаєм у «шовковому шляху», з США, і як бути з Європою? Ваше бачення яке?

Іван Чайківський: Україні треба товаришувати з більшістю міжнародних партнерів, але відстоювати тільки власні інтереси. Я би товаришував з китайцями, американцями, європейцями і шукав би з ними точки дотику та спільні інтереси. Гри в одні ворота не треба вже допускати. Нам і так забили не один раз у торговельній, економічній та політичній грі. Чим більше ми будемо мати партнерів, тим ми краще почуватимемося.

AgroPolit.com: Ви виходець із бізнесу і добре розумієте, чому інвестиції у той чи інший бізнес або ідуть, або не ідуть. В Україну наразі ідуть з великим скрипом. Що, де і як замінити, підлатати чи модернізувати, аби проєкт «Україна інвестиційна» злетів у очах інвесторів – де наші точки інвестиційного зростання?

Іван Чайківський: Найперше – це судова гілка влади. Якщо судова гілка влади пройде повну реформу, якщо вона запрацює, якщо ми повернемо довіру до судів, то, звичайно, тоді до нас прийдуть інвестори.

AgroPolit.com: Якими пройшли 30-річний рубіж? На кого Україна вам схожа?

Іван Чайківський: У 1991 році Україні прогнозували, що це буде держава №1 в Європі за економічним зростанням. Потенціал для цього був. Але його розтринькали за 30 років. Україна сьогодні нагадує одинадцятикласника, який відгуляв випускний і зараз стоїть на порозі – куди далі. Бо за 11 років не подумав, у який вуз іти вчитися. Але ми чітко маємо розуміти, що розвиток власної економіки і додана вартість – основа цього плану. Жоден «план Маршала» нам не допоможе. Має бути власний – план господаря. 

Наталія Білоусова головний редактор AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

18 травня 2021
Іван Чайківський: Щоб в Україні не було аграрних «пожеж», уряду слід прописати аграрну політику на 15- 20 років вперед
Що буде з ринком землі, встигнуть прийняти чи ні пакет земельних законів до 1 липня, чи змінилася філософія державної підтримки АПК на 2021 рік (про...
22 серпня 2020
Без Гриму. Іван Чайківський: Аграрний Ілон Маск
Енерджайзер у політиці, бізнесі та громадській діяльності – це ключові характеристики секретаря парламентського комітету аграрної політики...
18 липня 2020
Після укрупнення районів державний бюджет зекономить мільярди гривень – Чайківський
Після укрупнення районів в Україні, яке стає можливим внаслідок ухвалення парламентом проекту постанови №3650 буде скорочено сотні тисяч посад...

Вибір редакції

24 серпня 2021
Агросектор України: основні досягнення та провали за 30 років незалежності України очима представників АПК
Запуск ринку землі та зрушення земельної реформи, поновлення Мінагрополітики та запровадження посади віцепрем'єрміністра, держпідтримка аграріїв...
25 серпня 2021
Перелік прийнятих протягом року аграрних законів: держпідтримка, торгівля, земля, децентралізація та захист довкілля
Протягом 5-ї сесії ІХ скликання (з лютого по липень 2021 року) народні обранці ухвалили 10 аграрних законопроєктів, які були підписані Президентом...
23 серпня 2021
Аграрна незалежність — 30 років від старту: 10% ВВП, 50 млрд грн податків, ринок землі, півмільйона робочих місць
Агросектор — драйвер, точка росту, перспективна сфера економіки, потенційне джерело залучення інвестицій в Україну. AgroPolit.com пропонує вам...