Парламент, уряд Дениса Шмигаля та Президент Володимир Зеленський – їхній ККД для агросектору та загалом для економіки у 2020 році, та чого чекати від них у 2021 році на політично-економічній ниві? Куди всі троє завели децентралізацію в країні, поховали чи, навпаки, прискорили земельну реформу, які очікування від новопризначеного аграрного міністра Романа Лещенка, та чи змінилися у влади підходи до «нянчіння» головних олігархів України (Ріната Ахметова, Ігора Коломойського, Віктора Пінчука, Петра Порошенка), як розцінювати посилення депутатської групи імені агробарона, власника компанії Кернел Андрія Веревського? Про це AgroPolit.сom говорив із експертом із політики та місцевого розвитку Олександром Солонтаєм:
Читати до теми: Перший рік президента Володимира Зеленського – вісім (не) зроблено і що далі
AgroPolit.сom: Назвіть, будь ласка, найактуальнішу проблему 2020 року, яка безпосередньо стосується вашої галузі, та що, на вашу думку, стало причиною її виникнення?
Олександр Солонтай: Децентралізацію вбивала постійна зміна правил та законодавства в протилежні боки. Наприклад, у 2015 році напередодні місцевих виборів ухвалили добровільність об’єднання громад, а напередодні цих місцевих виборів скасували добровільність, а разом з тим ліквідували десятки добровільно створених громад, частина з яких були успішними. У 2019 році зробили департизацію місцевого самоврядування, тобто вибори за партійними списками мали бути тільки у 30 найбільших містах, але вже влітку 2020 року, за три місяці до місцевих виборів, зробили нову партизацію.
Читати до теми: Дострокові місцеві та парламентські вибори-2020 за новим сценарієм – влада готує бекґраунд
Причому партизація перевищила партійну диктатуру 2006-2019 років, зокрема партійні списки зайшли у сільради. У 2020 році скасували інфраструктурну субвенцію, яка працювала в 2016-2019 роках для підтримки сільської місцевості в об‘єднаних громадах. Під час ухвалення бюджету на 2021 рік виділили більше коштів на депутатські фонди (субвенція соцеконому) в округи, хоча законодавство передбачає роботу через державний фонд регіонального розвитку. Можу продовжувати ще багато, але зміст такий: стабільні правила децентралізації відсутні, вони постійно змінюються, у тому числі всупереч тим, які були раніше, але попри все це, децентралізація вижила та набирає обертів!
Читати до теми: В Україні розмежують майно між районами та територіальними громадами
Успішна реформа децентралізації під загрозою дискредитації
AgroPolit.сom: Як ви вважаєте, як ця проблема може бути вирішена найефективніше, які ресурси мають бути для цього залучені і скільки на це потрібно часу?
Олександр Солонтай: Потрібно зупинитися в продукуванні будь-яких змін та ініціатив, здійснити перегляд застарілої концепції 2014 року і тоді рухатися далі. Інакше цей законодавчий хаос та невідповідність декларацій тому, що практично робиться, буде посилюватися, а в результаті успішна реформа децентралізації під загрозою дискредитації. З часу затвердження концепції децентралізації змінилося багато урядів, втрачено віцепрем’єра децентралізації, секторальні реформи слід привести у відповідність до базової зміни відносин між «центром» та «громадами».
Читати до теми: Оприлюднено результати місцевих виборів по партіях
З позитивного за 2020 рік – земельна реформа, хоч вона і відкладена, але психологічний бар’єр було подолано
AgroPolit.сom: Головний підсумок 2021 року: позитивний і негативний – у роботі Президента Володимира Зеленського, парламенту Дмитра Разумокова та уряду Дениса Шмигаля?
Олександр Солонтай: З політичної точки зору важко відповідати на такі запитання, оскільки політично це одна команда: уряд підпорядкований Офісу Президента, парламент – також. Разом з тим справді в кожного є своя ділянка відповідальності та свої ініціативи. За 2020 рік змінилося два Кабінети Міністрів, але з позитивного, наприклад, зберігся курс на діджиталізацію. З негативного – це відсутність економічних реформ, курс на збільшення кількості підприємців, середнього класу, фермерів, кооперативів, господарів, всіх видів малого та середнього бізнесу, садівників, цеховиків, майстрів тощо відсутній. Президент, мабуть, пишається дорожнім будівництвом, мені також подобається їздити рівними дорогами, але запит суспільства був на подолання корупції, встановлення законності та справедливості. Саме відсутність переконливих результатів у встановленні правопорядку є основною причиною зменшення рейтингу, довіри та підтримки.
Щодо Верховної Ради, то вона швидко перетворилася на таку саму, як і попередня, реформа самого парламенту відсутня. З позитивного за 2020 рік – земельна реформа, хоч вона і відкладена, але психологічний бар’єр було подолано.
Читати до теми: Результат першого року роботи парламенту Володимира Зеленського: 23 аграрних закони і низка реформ на паузі 2020
AgroPolit.сom: ТОП-3 задачі 2021 року для парламенту, КМУ та Президента – поясніть, чому вони головні?
Олександр Солонтай: Давайте помріємо? Тоді вибачайте за ідеалістичну відповідь, але все ж таки розставимо акценти, хто чим має зайнятися, зважаючи на Конституцію та реальний стан найболючіших проблем. Тільки Кабінет Міністрів України може системно реалізовувати програму перетворення українців з бідного заробітчанського народу на підприємницьку націю. Саме для цього потрібна децентралізація, земельна, податкова реформа, а також лад з правоохоронними органами. Забезпечити правовий порядок та подолати постійний грабунок України представниками різних органів влади – це вже ширше завдання, ніж просто Кабінет Міністрів. Це питання до Президента, саме тому в нього є додаткові повноваження, і саме тому виборці голосували за «Слугу народу», щоб Зеленський мав в руках все, що потрібно, щоб почати рухатися в бік правової держави. Щодо Верховної Ради, то які реформи може забезпечити парламент, який не здатний реформувати самого себе? Верховна Рада має працювати завжди, постійно та системно, а не жити від сесії до сесії, для цього має почати з себе!
AgroPolit.сom: Ми зараз бачимо різного роду показники рейтингів довіри до Президента і потенційних кандидатів на його заміну (Дмитро Разумков і компанія). За одними – Володимир Зеленський став розчаруванням року, за іншими, навпаки, ні. Де правда у симпатіях українців?
Олександр Солонтай: Жодних сумнівів, що «Слуга народу» втрачає підтримку швидше, ніж особисто Президент Володимир Зеленський, але його рейтинги теж падають. Спікер парламенту Дмитро Разумков просто входить в групу лідерів, які тримаються набагато краще за інших, попри пряму причетність до «Слуги народу». Чому? В мене детальні дослідження відсутні, але збоку виглядає так, що ті, хто взяли на себе якусь ділянку конкретної відповідальності та намагаються її опрацьовувати – зберігають кращі позиції довіри, ніж, наприклад, ті, хто взяли на себе політичну відповідальність або велику кількість напрямків. Також впливає фактор коронавірусу, всі, хто асоціюються громадянами з проблемою, втрачають швидко або швидше за інших. Щодо Зеленського, то відсутність системної роботи його офісу, злагодженості та єдиної комунікації між Президентом, урядом, Радою та регіонами ставить всіх під таку загрозу, що вже в 2021 році може гостро постати питання всеукраїнських дострокових виборів.
Аграрному міністру Роману Лещенку доведеться здобувати результати «в бою», у тому числі – суспільну довіру
AgroPolit.сom: Уряд поновив у своєму складі міністра аграрної політки. Як вважаєте, чому відмотали аграрну історію 1,5 річної давни назад лише зараз? Чи буде в чинній структурі уряду новопризначений міністр АПК ефективним?
Олександр Солонтай: До нового аграрного міністерства та аграрного міністра Романа Лещенка мінімальна довіра, бо немає жодних передумов для успіху. Відсутня широка комунікація з суспільством про те, яких змін нам слід очікувати найближчим часом. Аграрному міністру Роману Лещенку доведеться здобувати результати «в бою», у тому числі – суспільну довіру. Попереду випробування земельною реформою.
Читати до теми: Роман Лещенко – міністр аграрної політики: досьє, погляди на розвиток АПК, досягнення в Держгеокадастрі
AgroPolit.сom: Роман Лещенко і агросектор – які асоціації у вас він викликає? Які будуть його головні завдання?
Олександр Солонтай: Мало знаю про нового аграрного міністра Романа Лещенка: вперше почув про нього в рамках справи НАБУ (хабар з Хмельниччини був спеціальною операцією правоохоронців, а Роман їм допомагав арештувати обласного керівника Держгеокадастру). Це все відверто здивувало, що за такий невеличкий проміжок часу, коли справа ще розслідується та буде слухатися в суді, безпосереднього учасника процесу вже призначили міністром. Мабуть, в Офісі Президента є однозначна оцінка ролі Романа Лещенка в цій справі, мабуть, в сфері державного регулювання геодезії, картографії та кадастру є значні успіхи та наведено лад, мабуть, досягнення саме нового міністра є найбільшими в аграрній сфері, тому після наведення ладу в Держгеодакастрі посада міністра дісталася саме йому. Доведеться вивчити ці питання глибше, щоб зрозуміти, якого нового міністра маємо!
Якщо Конституційний Суд заблоковано, значить, земельну реформу нікому поставити під сумнів.
AgroPolit.сom: Одне із ключових його завдань на новий рік поставлено під удар – запуск земельної реформи. Знак питання – у КСУ, де розглядається подання опозиції щодо скасування закону про ринок землі та земельну реформу № 552-IX. Прокоментуйте питання конституційно-земельної кризи і можливі варіанти її розвитку?
Олександр Солонтай: Якщо Конституційний Суд заблоковано, значить, земельну реформу нікому поставити під сумнів. Закон № 552-IX діє та набуває чинності незалежно від того, КСУ вже розглянув подання чи ні. Для запуску земельної реформи бракує політичної волі та розуміння того, що це реальний шанс почати розширяти середній клас в малих громадах. Досі не зрозуміло, в чиїх інтересах реформа: на користь великих латифундій чи на користь мешканців громад, які зможуть покращити свій добробут через розширення підприємництва. У результаті земельної реформи (закон № 552-IX ) посилиться спустошення села чи, навпаки, буде стимульовано запуск нових економічних структур, які будуть створюватися власниками та мешканцями?
Читати до теми: Конституційний Суд проти ринку землі, або політичні баталії на економічному полі
Група «Довіра» є головним партнером «Слуги народу» з економічної політики
AgroPolit.сom: Бачимо активне пожвавлення аграрних груп-лобістів – чітко виокремлюється група «Кернела» імені А. Веревського. Спочатку у них була невдала спроба соєво-ріпакових поправок через парламент. Зараз її замінили зниженням ставки експортного ПДВ (закон 3656) на низку продуктів (в тому числі соняшникову олію) в бік зниження – з 20 до 14%. Крім того, депутати «Довіри» (парламентська група Андрія Веревського) активно підголосовують у тандемі зі «слугами». Це що, нова ширка із депутатами Андрія Веревського? Чи варто очікувати посилення впливу цієї групи?
Олександр Солонтай: Група «Довіра» є головним партнером «Слуги народу» з економічної політики. Від окремих законопроєктів до бюджетних ця група мажоритарників тісно співпрацює з депутатами від Володимира Зеленського. Фактично це ядро коаліції, до якого час від часу примикають інші фракції. На мою думку, в групи є всі шанси посилюватися надалі, місцеві вибори для групи також були сприятливі.
Читати до теми: Законопроект 3656 – зниження ставки експортного ПДВ до 14% для агросектору: боротьба зі скрутками чи преференція Андрію Веревському?
У випадку чергового відкладення земельної реформи все одно триватиме еволюція системи взаємовідносин на місцях, адже передача земель громадам триває, частина власників паїв продовжує вмирати, великий аграрний бізнес продовжує працювати та вкорінятися
AgroPolit.сom: Рік показав: агротема нікуди не йде з порядку денного Ради і політичного життя. Не завершена історія з передачею держземель громадам. Що в цьому питанні слід чекати в 2021 році?
Олександр Солонтай: Чисто теоретично, 2021 рік може стати роком справжньої передачі земель громадам, про яку вже заявлялося в 2018-2020 роках, але за фактом процес ще триває. Зрозуміло, що в Україні аграрна тема завжди буде на порядку денному, але аспекти змінюються. Наприклад, у разі дострокових парламентських виборів без мажоритарних округів зміниться вся політична представницька структуру та аграрне лобі. У разі чергового відкладення земельної реформи все одно триватиме еволюція системи взаємовідносин на місцях, адже передача земель громадам триває, частина власників паїв продовжує вмирати, великий аграрний бізнес продовжує працювати та вкорінятися. Ви вже згадували про відновлення міністерства та нового міністра, а це також зміна політичного фактору, стане зрозуміло, в чиїх інтересах працюватиме нова структура.
AgroPolit.сom: Як змінилася система взаємин з олігархами по лінії «уряд-Президент-парламент» – зміни є? Якщо так, у який бік і на чому це видно?
Олександр Солонтай: На мою думку, 2020 рік залишив статус-кво, який сформувався наприкінці 2019 року. Тертя з кадрових питань були очевидні, голосування членів президентської фракції оголили частину конфліктів, тому це справді було видно.
Про взаємини з олігархами
AgroPolit.сom: Який із олігархів наразі танцює Володимира Зеленського і його команду? Хто замовляє «танці з зірками»?
Олександр Солонтай: Легше сказати, які відмовляються танцювати, зокрема Петро Порошенко. Мої знання науки олігархології нагадують про базові правила – співпраця фракцій та правило телевізору. У 2020 році медіагрупа Порошенка помічала майже кожну прогалину та намагалася влучно критикувати особисто Володимира Зеленського. Отже, Петро Порошенко єдиний з олігархів системно працює проти Володимира Зеленського, а щодо спільного голосування за землю, то це радше виключення. Також час від часу досить потужно проти Зеленського працюють телеканали Віктора Медведчука. Але цей олігарх або частина ОПЗЖ точно має тіньові домовленості з Офісом Президента. Бо, по-перше, фракція ОПЗЖ інколи голосує із «Слугою народу» навіть за кадрові питання. По-друге – про це свідчить схема фінансування телеканалів. А по-третє – системний пул спікерів від Володимира Зеленського в ефірі. Решта олігархів знаходять з Володимиром Зеленським спільну мову, розуміючи, що наразі відсутня монополія одного олігарха на взаємодію з Офісом Президента.
Діалог з олігархами у Володимира Зеленського налагоджено
AgroPolit.сom: Складається враження, що колишній бенефіціар «95-кварталу» і великою мірою друг Володимира Зеленського олігарх Ігор Коломойський наразі на нього ображений і всіляко намагається йому насолити медійно, бо той не пішов на виконання його забаганок – як от контроль над «Укрнафтою», повернення банку Приват. Що думаєте про це – це збіг чи таки персональна образа Ігоря Коломойського?
Олександр Солонтай: Справді, трішки ослабнув вплив Ігоря Коломойського на Володимира Зеленського, а решта олігархів цей вакуум заповнили. Але хіба Ігор Коломойський в опалі? І хіба можна розцінювати інформаційні випади на телеканалах Ігоря Коломойського проти Володимира Зеленського як війну? Критику можна почути і на телеканалах Віктора Пінчука, і на телеканалах Ріната Ахметова. Суспільство змінюється, а конкуренція між телеканалами досягла свого максимуму, якщо якийсь телеканал буде уникати критики, то він втратить всю свою аудиторію. Телеглядачі хочуть чути різні думки, але критика – це ще не війна. Згадайте медіавійну Коломойського проти Порошенка і, як кажуть в Одесі, відчуйте цю велику різницю!
AgroPolit.сom: Ваша порада Володимиру Зеленському у налагодженні діалогу з олігархами на 2021 рік?
Олександр Солонтай: На мою думку, діалог з олігархами у Володимира Зеленського налагоджено. Слід працювати над цілями, які одночасно вигідні всім громадянам, підприємцям, олігархату та міжнародним компаніям. Місць дотику та збігу інтересів є достатньо, щоб Офісу Президента створити майданчики, а Президенту – показати результат.
До липня 2021 року нас очікує завершення процесу передачі установ з районного рівня у громади
AgroPolit.сom: І останнє: децентралізація – її основні плюси/мінуси за 2020 рік? Основні виклики за нею на 2021 рік? Що зараз відбувається у регіонах – щось децентралізують?
Олександр Солонтай: До липня 2021 року нас очікує завершення процесу передачі установ з районного рівня у громади. Потім гостро постане питання зайвості районної ланки самоврядування та продовження реформування РДА. Це може сприяти, а може заважати земельній реформі, все залежить від координації державних органів.
Загалом, у 2021 році децентралізація триватиме, так само як і посиляться спроби її згорнути. На мою думку, децентралізація буде мати секторальні успіхи, а найбільший напад буде в бюджетно-податковій сфері. Джерело ситуації – постійні спроби урядів передати в громади обов’язки без грошей на їх забезпечення, а крім того, окремі спроби забрати частину коштів у громад.
Наталія Білоусова, головний редактор AgroPolit.сom