Чи допомагатиме дешевими грішми агросектору банківська система України? Про це в ексклюзивному бліц-інтерв’ю AgroPolit.com розпитав першого віце-прем’єр-міністра Степана Кубіва:
AgroPolit.com: Чи бачите можливість здійснення цільового рефінансування агросектору цього року?
Степан Кубів: Коли я був керівником Національного банку України, то разом із міністром фінансів Олександром Шлапаком це робили. Адже цільове рефінансування – дуже важливе. Крім того, другим кроком «Стратегії-2020», розробленої при моєму управлінні НБУ, також було визначено один із головних напрямків саме «підтримку сільського господарства» через спеціальну програму. Її учасниками були Міністерство фінансів, Міністерство економіки та Мінагропрод. Така програма знову повинна бути, бо сьогодні ціна кредитних ресурсів у комерційних банках 23% плюс комісія, тобто загалом 30% в рік. Чи можливо в таких умовах утримувати конкурентоздатну галузь на світових ринках за рахунок короткотермінових ресурсів? Питання. Тому його потрібно вирішувати. Я ініціюватиму разом з міністром фінансів цільове рефінансування для АПК, щоб не робили просто декларації, а пропонували реальний вихід з ситуації…
AgroPolit.com: Який може бути обсяг такого рефінансування?
Степан Кубів: Я відповім так: люди харчуються кожен день. Цикл життя проходить певний період. Тобто питання цієї програми повинно бути вирішено в площині амплітудності, ліквідності, оборотності. Кожен рік ця проблема виникає. Треба говорити про ціну на паливо, собівартість продукції та про багато речей.
Ціна кредитного ресурсів повинна бути в два рази менша, аніж сьогодні пропонують комерційні та державні банки.
AgroPolit.com: То весною буде це фінансування?
Степан Кубів: Враховуючи, що у травні Кабмін повинен затвердити принципи бюджетної політики, у них повинні бути закладені пріоритети, включаючи й цільове рефінансування.
AgroPolit.com: Яких обсягів кредитування сьогодні потребує агросектор? І які можливості є реально у держави?
Степан Кубів: Наразі ці цифри мені не відомі. Але я б звернув увагу на питання «тіньового» фінансування. Ми бачимо, що він фінансується іншими інструментами. Якщо комерційні банки сьогодні не дають довготривалого кредитування, а відбувається посівна, закупівля палива, то фінанси надходять з іншого джерела. Воно може бути приватне, або приховане. Займатися ж таким кредитуванням мали б державні комерційні банки, залучити інвесторів, в тому числі, й світового масштабу. Коли говоримо про цикл виробництва продукції і, щоб агропродукція переробки з доданою вартістю залишалася в Україні, потрібно середньострокове кредитування - до 3-х років. А коли йдеться про посівну, закупівлю паливно-мастильних матеріалів, то потрібна постійна кредитна лінія. Ціна кредитного ресурсів повинна бути в два рази менша, аніж сьогодні пропонують комерційні та державні банки.
Наталія Білоусова, головний редактор AgroPolit.com