Вадим Чагаровський: Щороку в Україні зникає 1 велике молокопереробне підприємство
Вадим Чагаровський: Щороку в Україні зникає 1 велике молокопереробне підприємство

Молокопереробна галузь та тваринництво в Україні втрачають темпи розвитку. Обсяги виробництва молока, а відтак і його переробки падають. Натомість частка імпорту з країн зростає, експорт – майже на нулі. Не відбулося і переорієнтації поставок молочної продукції в російського ринку на інші. В той час дія мораторію на перевірки бізнесу та нестача сировини призвела до зростання фальсифікату на ринку молочних продуктів в країні. Цінові «каруселі» на сировину продовжують підігрівати закупівельну вартість молока в піки сезонних коливань, як для товаровиробників, так і для переробників. При цьому в парламенті готуються прийняти закони про молоковмістні продукти та про кооперацію 0856. Тож куди котиться молочна галузь України? Про це AgroPolit.com поговорив із головою ради директорів Спілка молочних підприємств України Вадимом Чагаровським:

Приватний сектор (одноосібники) дає нині 3,5-4 млн т молока. Загальна кількість молока в Україні разом із господарствами – 6,2-7 млн т.

AgroPolit.com: Нещодавно Ви написали декілька листів у Кабмін про те, що потрібно підтримати молочну галузь. Чому саме зараз? Проблеми є завжди, а в бюджеті наразі дірки?

Вадим Чагаровський: Сьогодні найкритичніша ситуація в молочній галузі за всі роки незалежності України. Зараз ми бачимо пік: найгірші показники, тобто дно молочної галузі, після чого без державної підтримки Україна втратить її.

Давайте почнемо з головного: кількість поголів’я корів в Україні сягнула найменшої величини – 1,7 млн голів. Навіть у післявоєнні часи в 1946 році було 4,6 млн  корів. Тож перший мінус – 1,7 млн поголів’я корів в Україні. Другий  –  найменша за всі роки кількість виробництва молока. Офіційно Україна начебто виробляє 9,8 млн т молока, із них 2,7 мл т – це молоко з господарств, решта (7,1 млн т) – від населення. Я стверджую, що немає такої кількості виробництва молока, про яку звітує офіційна статистика. Практично все молоко від господарств (2,7 млн т) переробляється.

Статистика свідчить про виробництво щороку понад 7 млн т молока у приватному секторі (в особистих селянських господарствах). Стільки молока немає. Чому? За радянських часів в Україні було 2,2 млн поголів’я корів (5,5 млн т молока, виробленого одноосібними господарствами). А зараз поголів’я корів – 1,3 млн, але виробництво молока чомусь зросло і сягнуло більш ніж 7 млн т. У мене питання: які позитивні зміни відбулися в селі, щоби стверджувати про таку кількість виробництва молока? Корми з’явилися, раціон покращився, проведена велика селекційна робота, умови утримання змінили? Нічого з цього немає.

За моїми оцінками, приватний сектор (одноосібники) дає нині 3,5-4 млн т молока. Загальна кількість молока в Україні разом із господарствами – 6,2-7 млн т.

Якщо й надалі будуть тиражувати хибну статистику та сповідувати космічні плани на папері, то українська молочна галузь втратить внутрішній ринок і його заполонить імпорт.

AgroPolit.com: Кому вигідно завищувати статистику?

Вадим Чагаровський: Ситуація пов’язана із ментальністю наших державних чиновників. Плинність кадрів за останні роки дуже велика. Є відома статистика стосовно поголів’я в районі та області, тому нові обличчя не хочуть її погіршувати, бо це пряма дорога на вихід з кабінету. Більшість розуміє, що немає тієї кількості молока, тому поступово показують 5-7% зниження щороку. За такі досягнення голова не полетить. Крім того на рівні Мінагро не було політичної волі показати реальну ситуацію в тваринництві за всі роки. У 2008 році приймали програму розвитку тваринництва, в якій зафіксували на рівні базових показників  виробництво в Україні 12 млн т молока. А закладали взагалі космічні плани – до 2020 року тваринництво мало забезпечити збільшення виробництва молока до 20 млн т. Якщо й надалі будуть тиражувати хибну статистику та сповідувати космічні плани на папері, то українська молочна галузь втратить внутрішній ринок і його заполонить імпорт із країн, який має державну підтримку.

Останні два роки ми бачимо спад у виробництві молока 5% щорічно.

AgroPolit.com:  Які об’єктивні темпи падіння? На скільки нас «вистачить»?

Вадим Чагаровський: Останні два роки ми бачимо спад у виробництві молока 5% щорічно, тобто за 2018-2019 рік (згідно зі статистикою) мінус 10% від виробництва молока. Проте ситуація значно гірша, бо надходження молока на переробку від одноосібників суттєво скоротилося і ця тенденція триває.

Читати до теми: Протикоронавірусна терапія для молочників: бізнес чекає п'ять кроків від МЕРТу для мінімізації збитків

AgroPolit.com:  Ви написали листи…

Вадим Чагаровський: У МЕРТ я писав листи із набором заходів щодо уникнення  негативних наслідків від коронавірусу на молочну галузь та бізнес загалом.

Час «Ч» для молочної галузі настане у 2020 році, якщо нічого не змінювати… 2020 року очікуємо 3,6 млн т молока на переробку… Переробна галузь зменшить переробку до кінця року на 120 тис. т молока.

AgroPolit.com: Критична межа для молочної галузі, у вашому розумінні, коли очікується, якщо нічого не змінити?

Вадим Чагаровський: Час «Ч» для молочної галузі настане у 2020 році, якщо нічого не змінювати. Щоби бути конкурентоспроможними у світі та забезпечити своїх споживачів молочними продуктами, необхідно переробляти 6 млн т молока в Україні щороку. Україна ж переробила у 2019 році 3,8 млн т за темпів щорічного падіння виробництва молока до 5% (хоча цифра зниження значно більша). Цього року очікуємо 3,6 млн т молока на переробку. Відбувається скорочення: за І квартал 2020 року молокопереробна галузь недоотримала 30 тис. т молока, тобто по 10 000 т молока на місяць. Помножимо цю цифру на 12 місяців і побачимо, що переробна галузь зменшить переробку до кінця року на 120 тис. т молока. Це одне велике молокопереробне підприємство. Фактично, щороку в Україні через зменшення надходження молока на переробку зникає 1 велике підприємство. До речі, скільки сьогодні взагалі працюючих молокопереробних підприємств в Україні – ніхто не знає. Велика проблема їх порахувати. В Україні відсутній аналіз молочних потужностей. Колись, за радянських часів, у нашій країні нараховувалося 470 молокопереробних підприємств. У мене є дані за 2017 рік: до статистики відзвітувалися 265 підприємств. У 2020 році, коли я почав аналізувати, що відбулося за останні три роки, то реально працюючих нарахував тільки 192. Нові молокопереробні підприємства за останні 10 років не з’явилися, і не можуть з’явитися, бо молокопереробна галузь – це інвестиції. В нас що, створені умови для інвестицій, чи є фінансові інституції, де можна набрати кредити, чи в нас є інноваційні фонди?

В Польщі 90% молокопереробних підприємств – кооперативи. Там діє державна програма підтримки молодого фермера, яка є складовою спільної сільськогосподарської політики країн ЄС… Крім того, за роки перебування в європейській унії в Польщі радикально модернізувалася переробна галузь: за останні 15 років спрямовано 29 млрд євро.

AgroPolit.com:  Що найбільше сьогодні вбиває тваринницьку галузь? Адже проблема не нова…

Вадим Чагаровський: Проблема тваринництва пов’язана з переробною галуззю. Який стан переробної галузі, такий стан і тваринництва. Поглянемо, що відбувається в успішних країнах, де добре розвинена молочна галузь. Це держави, де є вертикальна інтеграція, де переробні підприємства – це кооперативи. Нова Зеландія, США, Австралія, Канада, Скандинавські країни – там галузь розвивається, відбувається зростання. Чому? Бо там є держпідтримка, починаючи від звичайного фермера й закінчуючи переробним підприємством.

Наприклад, візьмемо Польщу. В Польщі 90% молокопереробних підприємств – кооперативи. Наприкінці 1990-х у Польщі молокопереробна галузь була в такому ж стані, як і в Україні. Минуло 20 років і Польща в 2019-му виробила 14 млн т молока, переробила 12 млн т, а Україна – 3,8 млн т. У Польщі за 20 років відбулися радикальні зміни, пов’язані з фермерством. Сьогодні там немає фермера, який утримує 10 корів. 25 корів у польського фермера – це мінімум. Немає великих господарств, де поголів’я становить від 600 до 1000 голів, бо в Польщі – хутірський спосіб ведення господарства. Там кожна фермерська сім’я має від 25 до 50 корів. Там діє державна програма підтримки молодого фермера, яка є складовою спільної сільськогосподарської політики країн ЄС. Якщо тобі до 40 років і ти займаєшся фермерством, тоді щорічно отримуєш від держави підтримку протягом 5 років. І вона досить суттєва. Якщо ти молодий фермер і маєш 50 га землі,тобі фінансують придбання або оренду землі.

Крім того, за роки перебування в європейській унії в Польщі радикально модернізувалася переробна галузь. На модернізацію молочної галузі за останні 15 років спрямовано 29 млрд євро. Німеччина за цей час витратила на молочну галузь 64 млрд євро. Якщо говорити про підтримку молочної галузі в усіх європейських країн, там існує сільськогосподарська програма, за якою відбувається виділення субсидій на експорт. На кожен експортний регіон є своя програма. Так, для Західної Африки на підтримку експорту виділили 179 млн євро, а загальний експорт в регіон становив 930 млн євро. Фактично додатковий дохід європейських переробників молока за експорту в Західну Африку склав в середньому 21,1%, до Німеччини – 27%, у Польщу – 17%.

Читати до теми: Кабмін встановив на час карантину регулювання цін на продукти соціального значення 

Тому не дивно, що в Україні багато імпортної продукції. Чому? Вона конкурентна у порівнянні з нашою завдяки субсидуванню. За останній рік в Україні – одні з найвищих цін на молочну сировину у всій  Європі. Взимку ціна на молоко сягала 38 євроцентів, на той час у Польщі було 32. Зараз у Польщі – 22, в Україні – 32. Ми за вартістю сировини уже неконкурентоспроможні. Я вже не кажу про рівень модернізації, ефективності, глибини переробки. Імпортери не самі зробили прорив у цих напрямах – це зроблено за рахунок підтримки держав-країн ЄС.

Про молочний імпорт

AgroPolit.com: Щодо імпорту, яке у нас співвідношення молочної продукції?

Вадим Чагаровський: Я можу сказати, що за останні два роки стрімко зростає імпорт. Так, у 2019 році в Україну імпортували 20,4 тис. т твердих сирів. Якщо перерахувати це на сировину, то в Україну зайшло 500 тис. т молочної сировини (15% від всього обсягу реалізованої продукції за рік). За І квартал 2020 року в Україну імпортовано 10,2 тис. т сирів та 7 тис. т іншої молочної продукції, тобто, за аналогією – 190 тис. т молока. Якщо такі темпи збережуться, то наприкінці 2020 року отримаємо 1 млн т імпортної молочної продукції, а це вже третина всього обсягу продажів. Я не проти імпорту. Я за імпорт. Він став  конкурентоспроможним завдяки цінам на молочну сировину в країнах С. Тому  українські виробники молочної сировини повинні визначити для себе ринковий індикатор цін і він має збігатися з нашим сусідом, Польщею.

 

 

 

 

Національна програма розвитку молочної галузі з двох частин: молочне скотарство і переробна галузь

AgroPolit.com: Який вихід у цій ситуації ви бачите? Які кроки допоможуть не допустити подвоєння темпів падіння галузі?

Вадим Чагаровський: МЕРТу, а в майбутньому й Міністерству аграрної політики, потрібно приймати національну програму розвитку молочної галузі, яка складатиметься з двох частин: молочне скотарство і переробна галузь. По молочному скотарству треба розробити програму розвитку великих господарств і селянських фермерських господарств (сімейних молочних ферм). Що таке велике господарство і фермерське господарство – нині чіткої дефініції немає. Фермер – це і той, хто в селі має 1 корову та 2 га, і ті, хто має 500 тисяч га землі. Треба їх розділити: є латифундисти й фермери. Для великих господарств – окрема програма, а для молока, яке вироблятимуть селянські фермерські господарства – інша.

Почнемо з першої, для великих компаній. Добре, що в Україні в останні роки був позитивний тренд збільшення поголів’я виробництва молока у великих господарствах. Завдяки цьому в нас з’явилася якісна молочна сировина, оптимізована логістика…

Тому для великих господарств має бути державна підтримка на збільшення поголів’я – зростання продуктивності (модернізація й будівництво нових молочнотоварних ферм). У чому її важливість? Якщо буде збільшено кількість виробництва молока, то зросте й чисельність зайнятих у галузі. Відомо, що на одне робоче місце в тваринництві створюється 9 суміжних робочих місць. Буде збільшено кількість робочих місць на фермах, побачимо збільшення робочих місць  і в суміжних областях.

Аби отримати 5 млн т молока в 2025 році, необхідно на це щорічно витрачати 6 млрд грн. Але держава може фінансувати 50% з цієї суми, а решту – з альтернативних джерел… Слід законодавчо запровадити норму поголів’я ВРХ на 1 га оброблюваної сільськогосподарської землі… Створити Фонд відновлення родючості землі.

AgroPolit.com: Що це дасть галузі у перерахунку на вироблене молоко та які джерела надання такої держпідтримки великим господарствам?

Вадим Чагаровський: Аби отримати 5 млн т молока в 2025 році, необхідно на це щорічно витрачати 6 млрд грн. Але держава може фінансувати 50% з цієї суми, а решту – з альтернативних джерел.

Перше джерело – з ПДФО та ЄСВ: давайте на 5 років їх повернемо в галузь і акумулюємо щорічно близько 3 млрд грн.

Друге – прийняли закон «Про обіг земель…». Він передбачає продаж української землі. За радянських часів були правила, які зберігали родючість ґрунтів, а зараз їх немає. Сьогодні агрохолдинги всі перепрофілювались на рослинництво. Чому у їхній структурі виробництва немає тваринництва? Тому що вони рахують, скільки заробляють з 1 га: з рослинництва – від $300-800 (залежно від інтенсивності обробітку), тобто фактично рослинництво більш прибуткове. Але воно призводить до виснаження української землі. Чим можна відновлювати землю? Дотриманням певних правил щодо її «відпочинку». Але найголовніше – земля завжди відновлювалася органічними добривами. А що це таке? Це, насамперед, гній від ВРХ. Так завжди відбувалося, а сьогодні – ні. Зараз цього немає, бо немає того поголів’я. Що треба ввести? Слід законодавчо запровадити норму поголів’я ВРХ на 1 га оброблюваної сільськогосподарської землі. За радянських часів це було 24 голови ВРХ на 100 га. Подивіться зараз такі приклади на Заході: в Польщі – 26, у Німеччині – понад 40. В Україні є всього 400 тис. корів на всі великі господарства. Тож виходить 4 голови ВРХ на 100 га землі, яка перебуває в обробітку. А мало би бути для агрохолдингу 24 голови. Не хочеш займатися тваринництвом і тримати 24 голови, немає проблем. Створюється Фонд відновлення родючості землі, сплачуєш у цей фонд, і він скеровує гроші на ті підприємства, які займаються розвитком молочного скотарства. Ось іще одне джерело, яке може дати поштовх для розвитку.

Про економічний ефект від держпідтримки: отримаємо 150 млн євро прибутку, з яких 18% – це податки

AgroPolit.com:  Який ефект від 1 грн держпідтримки на тваринництво?

Вадим Чагаровський: Я не рахував, але давайте порахуємо. Якщо в нас збільшується виробництво на 2,2 млн т молока, то за 5 років держава виділятиме 15 млрд грн (по 3 млрд грн на рік). Помножте 2,2 млн т на 30 євроцентів – близько 660 млн євро створеної молочної сировини за рік. Тобто переробна галузь удвічі збільшує виробництво. За середньої рентабельності у 5%, отримаємо 150 млн євро прибутку, з яких 18% – це податки.

Розвиток сімейних молочних ферм

AgroPolit.com: Ви озвучили держпідтримку великих молокопереробних компаній. А якої програми потребує розвиток сімейних молочних ферм?

Вадим Чагаровський: Це другий великий напрям розвитку молочного скотарства. Нема остаточної статистики, але ніби є 4 млн одноосібних селянських господарств. Я не вірю в це. Чому? Я рахую поголів’я корів. Сьогодні в селі майже кожне подвір’я має 1 корову, тож якщо в нас 1,4 млн корів, то скільки господарств тоді? 1,4 одноосібних господарств, які займаються виробництвом молока. Навіть якщо до половини додати одноосібників, які не тримають корів, то їхня цифра – 2,6-2,8 млн одноосібників. А 4 млн одноосібників – це «похибка» офіційної статистики.

AgroPolit.com: Якою має бути філософія підтримки державою фермерського напряму?

Вадим Чагаровський:  Перше – підтримка молодого фермера, як у Польщі. Друге – сімейне фермерське господарство, яке займається тваринництвом, мусить мати базові умови: наявність землі, щоби заготовляти корми. І це фермерське господарство повинно тримати щонайменше 25 голів ВРХ. От рахуйте, 25 голів, отже, потрібно давати йому 40-50 га землі. Держава має створити умови, щоби ця людина орендувала або придбала землю. Для цього слід навести лад із землями випасу. Сьогодні багато земель, на яких випасалися селянські корови уже переведені у ріллю й комусь роздані в оренду. Є й землі запасу сільської ради. Оці землі запасу мають бути передані селянським фермерським господарствам. Є ще державні землі, які використовуються неефективно. Третє – фермеру потрібен збут своєї продукції. Сьогодні за рахунок дефіциту молока спостерігаються великі сезонні коливання ціни на молочну сировину. Почалася весна-літо, сільська худоба йде на випас, відбувається падіння споживання молочних продуктів, збільшення виробництва молочної сировини і спад ціни. Тож фермер не має можливості отримувати ринково-справедливу ціну на молоко. Тому держава повинна на цей період дотувати фермера до ринково-справедливої ціни – у Європі це на 13-15 євроцентів за 1 літр молока.

AgroPolit.com:  Скільки фермерська програма коштуватиме державі?

Вадим Чагаровський: Треба рахувати. Є «Українська кооперативна конфедерація», яка започаткувала проєкт сімейних молочних ферм у Тернопільській, Хмельницькій, Рівненській та Львівській областях. Думаю, що разом із ними можна буде обрахувати цю програму за місяць-два.

Читати до теми: У 2020 році планують створити чи модернізувати майже 60 молочних господарств

AgroPolit.com:  Ресурс – тільки бюджет, чи ще може бути якийсь механізм?

Вадим Чагаровський: Механізм може бути той самий – Фонд відновлення родючості землі, який працюватиме й на сімейні молочні ферми. Бюджет територіальних громад, котрі будуть зацікавлені в розвитку сімейного молочного фермерства.

Молочна кооперація

AgroPolit.com:  Законопроєкт №0856 про кооперативи – у Раді на розгляді. Дискусія про кооперацію триває. Якою ви бачите модель молочної кооперації?

Вадим Чагаровський: Я ще років 15 тому починав говорити про кооперацію. На той час я бачив таку модель: переробники повинні бути зацікавлені у створенні кооперативів з одноосібними селянськими господарствами, а також бути ініціаторами створення цих кооперативів. Як елемент вертикальної кооперації. Але в одноосібників немає грошей на модернізацію, племінну роботу, це ті можливості, які могли б дати переробники. От, створюється кооператив – фізичні особи та юридичні (переробники). Яка відмінність від тієї кооперації, яка сьогодні існує в Україні, або існувала? Там тільки фізособи, а тут і переробник. Наприклад, районний центр. Раніше в кожному районному центрі були переробні заводи, зараз їх немає.

AgroPolit.com: У кооперативів є пільги щодо сплати податків. Щоби це не стало новою формою маніпулювання…

Вадим Чагаровський: У кооперативу є засоби виробництва. А засоби виробництва – корова, в основному. Я маю на увазі виробничий кооператив, а не обслуговуючий. Моя думка, обслуговуючі кооперативи – це мильна бульбашка. Тільки виробничий кооператив, який прив’язаний, діятиме в межах територіальної громади.

AgroPolit.com:  Ви кажете, щоб кооперативи були частиною юридичної особи молочного переробника?

Вадим Чагаровський: Ні. Ми не про Польщу говоримо… В Польщі ці молочні сімейні ферми стали акціонерами переробного підприємства, тоді ця модель працюватиме. В нас так не буде. У нас це може бути в тому разі, коли сімейні молочні ферми наростять м’язи і створять самі переробне підприємство. Я бачу такий вихід: молокопереробні підприємства є членами кооперативу, як юридична особа, і на старті цього кооперативу надають певні фінансові, технічні, консультаційні послуги, допомогу – для того, щоб цей кооператив працював.

AgroPolit.com: Як зробити так, щоби великі молочники не «доїли» власників молока? Є механізм?

Вадим Чагаровський: Молокопереробні підприємства нікого не доїли з товаровиробників. Вони поводяться дуже стримано. Ціна сьогодні на молочну сировину вища, ніж у більшості європейських країн. Проте є з боку товаровиробників закиди, що переробники наживаються на них. Це дурниці, рентабельність виробництва у молокопереробних підприємств сягає 5%. Переробному підприємству найтяжче, бо воно у відносинах між товаровиробником та торгівельними організаціями. Збільшення ціни на молочну сировину відбувається в період дефіциту, осінньо-зимовий. І практично цей час ніхто з молокопереробників не втрачатиме напрацьовані обсяги молока. Тому вони змушені йти на всі вимоги товаровиробника. Відбуваються «каруселі» в обидва боки: у  весняно-літній період – зниження ціни, в осінньо-зимовий – підвищення.

Підписання річних контрактів на поставку молока з виробниками

AgroPolit.com:  Це зрозуміло, але як захистити власника тієї ж корови: як зробити так, щоб кооперація в такому варіанті не перетворилася на закріпачення?

Вадим Чагаровський: Цього не відбудеться, якщо модель кооперації вибудовувати правильно. З чого треба розпочинати кооперацію в молочній галузі зараз? Із підписання річних контрактів на поставку молока з виробниками. Річний контракт, а в ньому відразу прописані коридори цін. Щоб не було так, що несподівано на 20% піднялася ціна на молочну сировину. Молокопереробному підприємству потрібне планування. Закінчиться річний контракт, тоді товаровиробник (товаровиробники) має право його продовжити, або ж шукати іншого переробника, з ким укладає інший річний контракт. Те ж саме з кооперативом. Є юридична особа – молокопереробне виробництво, є кооператив, де воно є членом, а в юрособи з цим кооперативом – річні контракти. Це вирішують члени кооперативу, не одне підприємство. Право голосу в юрособи й фізособи в кооперативі – одне і те ж. Це є гарантією для виробника, а виробником є кооператив.

Молокопереробне господарство бере на себе такі зобов’язання в кооперативі: селекційна робота; ветеринарні послуги; заготівля кормів на осінь-зиму; технічні речі. Тоді цей кооператив діятиме. А з боку учасників кооперативів наступні зобов’язання: передача в оренду кооперативу корів на період існування кооперативу.

 Молочне виробництво «в кеші» – 20% від загального ринку молочної продукції. Загальний тіньовий кеш всієї продукції в молочній галузі становить 7-8 млрд грн на рік.

AgroPolit.com: Поговоримо про «чорний» кеш, який виникає по дорозі від одноосібника-виробника молока і до переробних підприємств. Які масштаби цього явища наразі?

Вадим Чагаровський: Молоко від одноосібника сьогодні в основному на молокопереробні підприємства постачають посередники. Тіньовий заробіток посередника, який закуповує молоко у селян, – 1 гривня на 1 літр. За рік це 1 мільярд гривень. Я вважаю, що молочне виробництво «в кеші» – 20% від загального ринку молочної продукції. Загальний тіньовий кеш всієї продукції в молочній галузі становить 7-8 млрд грн на рік.

Сьогодні з’явилося дуже багато невеличких цехів, які переробляють 0,5-2 тони молока в день, але ви їх ніде не побачите 3 статистиці. Таких приблизно 5-7% на ринку. Вони працюють тільки в кеші. Це виробництво й реалізація на місцевому локальному рівні.

Аби прибрати з ринку молочну тінь, МЕРТ має запровадити атестацію посередників і молочних виробництв.

AgroPolit.com:  Як на сьогодні слід діяти МЕРТ?

 Вадим Чагаровський: Аби прибрати з ринку молочну тінь, МЕРТ має запровадити атестацію посередників і молочних виробництв. Але це зробити непросто, бо нині всі місцеві органи влади живуть на відкатах з роботи цих підпільних цехів. Тому, навіть якщо такий наказ від МЕРТу з’явиться, то на місцевому рівні бажання його виконувати навряд чи буде.  Побороти тіньовий молочний ринок допоможе лише комплекс державних заходів.

Харківська область – найбільший виробник сиркового фальсифікату

AgroPolit.com: Чи допоможе це вивести «українську Алісу з молочного задзеркалля»?

Вадим Чагаровський: Багато факторів впливає на це. Один із них – провалена боротьба держави із фальсифікацією. Її потрібно перезапускати. Наприклад, Харківська область – найбільший виробник сиркового фальсифікату: там щоденно виготовляється 30-40 т необлікованих сиркових виробів, які продають на базарах та місцевому рівні по 35 грн за 1 кг. Ці цехи юридично існують, показують діяльність. Але вони використовують «інноваційні» технології виготовлення молочки, де із 1,3 т знежиреного молока роблять тонну «сиру» з додаванням рослинних білків, жирів, фіброволокон і стабілізаторів…

 Молочній галузі для розвитку потрібні технічні регламенти. Зараз їх називають вимогами. У Болгарії сьогодні полиці торговельних мереж розділені за принципом «молочні продукти» та «імітаційні продукти». Так треба зробити і в Україні

AgroPolit.com: У парламенті хочуть прийняти закон про молоковмісні продукти. Що скажете про ініціативу?

Вадим Чагаровський: Я взагалі противник прийнятого закону 1870-IV «Про молоко та молочні продукти», а тим більше змін, якими додалося поняття «молоковмісні продукти». Цей термін вводить в оману споживачів і дозволяє фальсифікаторам виробляти фальсифіковані продукти. Я за вироблення вимог до молока та молочних продуктів, за внесення терміну «імітаційні продуктів», але не за штучну підміну цих понять і обман споживачів.

В 2008 році, коли ми вступали до СОТ, закон про молоко був у списку тих законів, які підлягали скасуванню. До нього постійно звертаються нардепи у період електоральних виборів. Це можливість начебто показати турботу про сільське населення.  

Все, що потрібно молочній галузі для розвитку – технічні регламенти. Зараз їх називають вимогами. Давайте назвемо цей документ «Вимоги до молока та молочних продуктів», розробимо і приймемо його на рівні Кабміну, або наказом МЕРТ. Такі самі вимоги слід розробити до імітаційних продуктів та затвердити їх.

Наприклад, у Болгарії сьогодні полиці торговельних мереж розділені за принципом «молочні продукти» та «імітаційні продукти». Так треба зробити і в Україні.

80% всієї молочної продукції України відповідає своїй назві, а 20% – підробка

AgroPolit.com: Який відсоток фальсифікату молочної продукції на українському ринку?

Вадим Чагаровський: Я можу говорити про деякі продукти, які фальсифікуються. Передусім це продукти з високим вмістом жиру – масло, сметана. Я думаю, ступінь фальсифікації по маслу 30-40%. Споживачам слід купувати масло відомих торгових марок, там фальсифікату немає. Хочу зауважити, що фальсифікація вершкового масла та сметани в основному відбувається на рівні місцевих локальних виробників. Якщо тіньовий ринок має до 20%, то такий самий відсоток фальсифікату. Друга категорія продуктів, які найбільше фальсифікуються, це сир кисломолочний. Зараз на базарах у маленьких продовольчих крамницях 95% цього продукту – фальсифікат. Із цього продукту роблять сирники, вареники з сиром…  Загалом же 80% всієї молочної продукції України відповідає своїй назві, а 20% – підробка. 

 Про штрафи для фальсифікаторів харчової продукції

 AgroPolit.com:  Ви згадали про те, що зросла частка «тіні». Який вплив на її збільшення мало скасування Санітарно-епідеміологічної служби (СЕС)?

Вадим Чагаровський: СЕС до фальсифікату ніколи не мала стосунку. СЕС контролювала санітарні умови виробництва… Дуже сприяла розвитку фальсифікації заборона в останні роки на перевірки бізнесу. Крім того, сьогодні фальсифікація безкарна. Чому? Бо заходи покарання смішні. Це не штрафи, а «премії» в розмірі 10-20 мінімальних зарплат за те, що вони підробляють продукцію. Підприємство, яке фальсифікує на десятки мільйонів гривень продукції, може отримати в підсумку штрафні санкції на 50-80 тис. грн.

AgroPolit.com: А в Європі які штрафи?

Вадим Чагаровський: У ЄС такої проблеми немає, а от в Росії перший штраф – 5000 доларів, це мінімальний. Друга спроба – у десять разів більше, третя – тимчасове призупинення діяльності.

AgroPolit.com: Чи потрібен окремий закон по боротьбі з фальсифікатом?

Вадим Чагаровський: Не потрібен. Потрібне бажання. Є закони, в яких прописано ці надто малі покарання. Необхідно внести в ці закони зміни, передбачивши збільшення штрафних санкцій та кримінальну відповідальність за фальсифікацію, тобто, це шахрайство. А шахрайство – кримінальний злочин.

Потрібно три реєстри фальсифікаторів на сайті Держпродспоживслужби

AgroPolit.com: Реєстр фальсифікаторів потрібен?

 Вадим Чагаровський: Офіційно таке ніхто не зробить, але його поява має сенс. Я б передбачив, як міру покарання фальсифікаторам, ануляцію експлуатаційних дозволів. Також вніс би зміни щодо термінів дії експлуатаційних дозволів. Сьогодні він видається безстроково. На мою думку, він має видаватися раз на 5 років.

Я вважаю, що перше – на сайті Держпродспоживслужби повинен бути список підприємств, які в результаті перевірки виготовляли фальсифікат.

Другий  – список підприємств, яким тимчасово призупинена дія експлуатаційних договорів.

Третій список – перелік підприємств, яким анульовано дозволи на виробництво. Для цього просто треба мати бажання.

AgroPolit.com:  В яких ще областях, окрім Харківської, виробляють фальсифікат?

Вадим Чагаровський: Майже всі східні та південні області. Це пов’язано насамперед із невеликим виробництвом молочної сировини. У центрі України (Вінницька, Черкаська область) фальсифікацією займаються локальні виробники.

Необхідно, щоб були підписані угоди про визнання ветеринарних сертифікатів та відбулася легалізація сертифікатів, ліцензія для контрагентів, які працюють з Україною

AgroPolit.com: Яких кроків ви ще очікуєте від Кабміну та Держпродспоживслужби, щоби стабілізувати проблемні питання щодо експорту в галузі?

Вадим Чагаровський: Перше – підтримка експорту: необхідно, щоб були підписані угоди про визнання ветеринарних сертифікатів. Не зі всіма країнами ЄС вони є. Дивіться, з Німеччиною немає, певні проблеми з поляками. Проблема в тім, якщо експортер хоче заходити на новий ринок, там є обов’язкові свої вимоги та правила, зараз це покладено на експортера, з більшістю країн ці угоди підписані та діють. Тепер треба Держпродспоживслужбі на сайті опублікувати експортні правила усіх країн. Це значно пришвидшить вихід на інші експортні ринки.

Друге – консульська робота: легалізація сертифікатів, ліцензія для контрагентів, які працюють з Україною. В Німеччині, якщо ти хочеш експортувати із України, наче немає обмежень, бо підписано Угоду про асоціацію. Але контрагент, який хоче торгувати, повинен купити ліцензію, сплативши понад 10 тис. євро. А якщо він бере продукції на 20 тис. євро на вивчення ринку і має сплатити 10 тис. євро, то в контрагента не буде бажання займатися цією продукцію. А в Україну просто завозять без придбання ліцензії…

AgroPolit.com: То, може, час клопотати про введення дзеркальних квот у межах перегляду умов чинної угоди з ЄС? Тим більше, що цей рік і є базою для переписування умов на наступний рік.

Вадим Чагаровський: Я, в принципі, за «дзеркальні квоти».

AgroPolit.com: Що ще по Держпродспоживслужбі?

Вадим Чагаровський: Вирішити питання визначення «показник якості та безпечності». Будь-який фальсифікатор сьогодні через суд відіб’є всі претензії Держпродспоживслужби та скасує їх, бо немає чіткого розуміння, що таке неякісна продукція. Сьогодні це інтегральний показник, але не конкретизований. Для молока – одні якісні показники, для сиру – інші. Треба зробити настанови (ДПСУ чи МЕРТ), за показниками якості та безпечності. Це робота МЕРТ і Держпродспоживслужби. Їх немає, і це не лише щодо молока. В Європі є. У Росії немає, в них свої технічні регламенти.

AgroPolit.com: В нас ТУ…

Вадим Чагаровський: ТУ пишуться на підставі певних стандартів. Які в нас нині стандарти? Обов’язкові у використанні? Ні. Які у нас сьогодні орієнтири? На Європу? На директиви з ЄС. Ми адаптували наші стандарти? Ні. Потрібна робота з адаптації до директив із ЄС, визначені показники якості та безпечності. Сформульовано визначення, що таке фальсифікат.

AgroPolit.com: Який сьогодні молочний експорт України?

Вадим Чагаровський: Ніякий.

Молочний експорт

AgroPolit.com: Ми нічого не експортуємо?

 Вадим Чагаровський: Ми практично нічого не експортуємо, не є одним із головних гравців. За І квартал всього на 22 мільйони доларів експортували. Це майже нічого.

AgroPolit.com: Чому експорт не йде?

Вадим Чагаровський: Ми не конкурентні за ціною. Не можемо виробляти продукти, з додатковою вартістю. Ми виробляємо для експорту тільки біржові продукти: сухе молоко, масло, суха сироватка. Але ми прив’язані до ринку. Усі ці продукти – біржові. А ціни на них на біржі дуже волатильні. І їх встановлюють Нова Зеландія, США – це країни є прайсмейкерами на дані біржові продукти.

AgroPolit.com: Цю ситуацію країна може переломити?

Вадим Чагаровський: Україна може. Перше – субсидії на експорт, такі ж, як у Європі (21% – розмір субсидії). Друге – ті заходи, які повинні бути всередині країни по зниженню цін на молочну сировину. Без справедливої ціни на молочну сировину нічого не відбудеться. Третє – модернізація галузі. В цьому плані слід поєднати дуже багато пов’язаних питань: Національна програма розвитку та модернізації галузі, яку необхідно провести, державні механізми підтримки молочної галузі, орієнтація на цільові ринки, де нас можуть чекати. Наш експорт раніше на кого був орієнтований? На Росію. Ми виробляли, і нічого змінювати не треба було. Нові ринки вимагають нові продукти та проведення модернізації.

 

 

 

 Україна так і не оговтатися від втрати молочного російського ринку

 AgroPolit.com: За 5 років війни з РФ ринок переорієнтувався?

 Вадим Чагаровський: Ні, Україна так і не оговтатися від втрати молочного російського ринку. На жаль, виробники не змогли переорієнтувати потоки продукції, які йшли на Росію, на інші ринки. Всі досягнення на цю тему лише на папері. Якщо раніше, у кращі часи, було експорту на $650 млн, то в 2019 році – на $200 млн. Нові ринки вимагають нових продуктів. Нові продукти вимагають нові технології. Нові технології вимагають нового обладнання.

Сьогодні, наприклад є ринки, які потребують нових продуктів. Це ринки MENA (Middle East and North Africa), азіатських країн. На MENA треба давати дешеві продукти, які містять сухе молоко з рослинним жиром, але для цього слід зробити модернізацію сушарок. На цих ринках сьогодні присутні європейські виробники з комбінованими продуктами. Вони освоїли їх і разом із владою виробили певну систему «входу» для своїх потенційних конкурентів. Наприклад, там діє на українські продукти в’їзне мито. Аби зняти його, потрібна злагоджена робота МЕРТ і МЗС. Потрібно з усіма країнами з цього регіону підписати угоди про вільну торгівлю. 

Наталія Білоусова, головний редактор AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

3 січня 2020
Селянське молоко продаватимуть за тіньовими схемами під виглядом 1-го сорту, – Ірина Паламар
Селянське молоко продаватимуть під виглядом 1-го сорту, щоби обійти заборону на продукцію 2-го сорту, яка почала діяти з 1 січня. У цьому...
1 січня 2020
3 фактори, які стримують падіння цін на молоко у 2020 році, назвали міжнародні аналітики
3 фактори, які не дозволять падіння цін на молоко на міжнародному ринку, назвав аналітик Тед Джейкобі. Прогнози публікує Аgweb. По-перше, стримувати...
16 грудня 2019
Назвали три області з найнижчими цінами на молоко
Найдорожче в Україні молоко у листопаді 2019 року було у Одеській області, найдешевше — у Чернівецькій. Про це свідчать...

Вибір редакції

7 липня 2020
Як відредагувати земельну реформу в Україні, скориставшись досвідом країн ЄС та США
Вже з 1 липня 2021 року в Україні запрацює ринок сільськогосподарської землі для фізичних осіб, а з 1 січня 2023 року — для юридичних (лише...
6 липня 2020
Реформа районних рад — законопроєкт №3485: парламент, президент і уряд створюють районних феодалів
Експерт з політики та місцевого самоврядування Олександр Солонтай розповідає про наслідки прийняття парламентом законопроєкту №3485: феодалізація...
2 липня 2020
Чим закінчиться відставка Смолія з посади голови НБУ: інфляція, дефолт чи завищений курс долара
Вчора, 1 липня, голова Національного банку України Яків Смолій написав і подав президентові України заяву про звільнення у зв’язку з відставкою...