Олександр Мужель: Щоби витягнути ДПЗКУ з боргового зашморгу, в України лишається 18 місяців
Олександр Мужель: Щоби витягнути ДПЗКУ з боргового зашморгу, в України лишається 18 місяців

Найближчим часом уряд планує змінити керівника ДПЗКУ. За даними AgroPolit.com, один із найвірогідніших кандидатів на посаду нового очільника держкомпанії – Олександр Мужель. Наразі він працює керуючим директором компанії Renedes Investment Management (Кіпр). Олександр — один із найкращих інвестиційних банкірів, які спеціалізуються на СНД. Працюючи в банку ING, ініціював найбільш престижні для нього угоди з облігаціями з регіону, включаючи «Метінвест», ДТЕК, МХП та інші. Крім того, працював у американському банку Merrill Lynch. AgroPolit.com в ексклюзивному інтерв’ю розпитав Олександра Мужеля, як він бачить стратегію розвитку ДПЗКУ та про вирішення питання китайського боргу:

AgroPolit.com: Найближчим часом КМУ змінить голову ДПЗКУ. Ви — один із кандидатів на цю посаду. Навіщо вам іти в держкомпанію з такими великими проблемами?

Олександр Мужель: Я перебуваю на такому етапі своєї кар’єри, коли мені цікавіші складні завдання. ДПЗКУ – типова компанія з великим проблемним борговим портфелем. Я не політик і не повязаний із жодними політичними особами. ДПЗКУ для мене – це непростий виклик, який, я впевнений, можу успішно прийняти та реанімувати компанію.

Я думаю, що китайські партнери знайомі з реальною фінансовою ситуацією у ДПЗКУ, тому вони готові виробити спільно з урядом комплексне рішення.

AgroPolit.com: Як ви оцінюєте сьогоднішній стан ДПЗКУ і що з нею слід робити?

Олександр Мужель: Щодо боргів – ситуація доволі проста. ДПЗКУ позичила $3 млрд у Ексімбанк Китаю, з яких уже отримала $1,5 млрд. За моїми даними, наразі залишок кредитних коштів становить близько $1 млрд доларів. Можна по-різному дивитися на фінансові показники компанії, але ключове тут одне: компанія не в змозі виплатити такий борг. Чому? Проста математика: ми дивимося, які активи та можливості ДПЗКУ. Навіть якщо досягнемо таких показників, як у великих трейдерів ринку («Нібулон» чи «Кернел»), то боргове навантаження буде надто великим, щоб обслуговувати цей борг. Тому потрібно підходити дуже прагматично до цього питання. Я думаю, що китайські партнери знайомі з реальною фінансовою ситуацією у ДПЗКУ, тому вони готові виробити спільно з урядом комплексне рішення.

Читати до теми: Приватизація аграрних державних підприємств: які активи підуть з молотка

AgroPolit.com: У скільки разів потрібно збільшити доходи ДПЗКУ, щоби підняти компанію?

Олександр Мужель: Давайте говорити цифрами 2018 року: компанія ДПЗКУ генерувала нуль EBITDA, у 2019 році – трішки більше $1 млн. Якщо проявити дива управління, то показник компанії можна підняти до рівня $50 млн. За залишку кредиту в $1 млрд, боргове навантаження ДПЗКУ перевищуватиме його в 20 разів. Жодна компанія в світі не може вижити за таких показників. Це факт. Тут питання трішки в іншому. Запитання №1, яке варто ставити нашим китайським партнерам – про виконання поставок 5 млн т кукурудзи в рік, якщо їхній інтерес до цього зберігається. Якщо їм цікаво, тоді це інша справа. Наразі стоїть питання вибору стратегії у комунікації з китайськими партнерами.

В даній ситуації приватизувати ДПЗКУ не можна, адже питання щодо кредиту не вирішено. Крім того, не бачу наразі одного інвестора, який зайде і візьме на себе цей ризик великої китайської позик.

AgroPolit.com: Стратегія – це добре, але навіть в уряду наразі немає єдиного бачення, як розвивати загалом ДПЗКУ. Кожен новий керівник тягне компанію, як він бачить, але єдино заданого вектору немає щодо ДПЗКУ. Як ви бачите стратегію?

Олександр Мужель: На жаль, компанія, з моменту її створення в 2012 році, переважно виступала політичним інструментом вирішення певних питань. Мені здається, перші рік-півтора не було стратегії щодо цієї компанії. Це був інструмент, який лобіювала одна чи інша політична група, й використовували з його допомогою якісь фінансові схеми. Що зараз варто зробити? Держава вже прийняла рішення: компанію передали на приватизацію. Я вважаю, що в даній ситуації приватизувати ДПЗКУ не можна. Бо ж питання щодо кредиту не вирішено. Крім того, я не бачу наразі одного інвестора, який зайде, і візьме на себе цей ризик великої китайської позик. Звісно, потрібно детально ознайомитися з контрактом, але із відкритих джерел сказано, якщо держава продає ДПЗКУ приватному інвестору, тоді Китай має право попросити достроково погасити цей кредит. Це незначна проблема. Тому єдиний пріоритет, щоб сьогодні розвивати компанію, — вирішити питання з китайським кредитом. Доки. В уряду немає чіткого бачення, що робити з ДПЗКУ в наступних 2 роки, або з китайським кредитом, говорити про розвиток компанії не варто.

Читати до теми: ДПЗКУ виплатила китайcькій компанії $4 млн за рішенням суду

Зараз ситуація в ДПЗКУ непроста. З одного боку, в них є майже $400 млн депозиту в «Укрексімбанку». Для банку – це дуже добре, для компанії – ні, бо гроші не використовуються, а лише обслуговуються. З іншого обслуговування досить дорого китайського кредиту – 5% відсотки. Тож є дорогий валютний кредит від Китаю, залишок яких перебуває на депозиті під низькі ставки  в українському банку. Тож в компанії просто чекають, доки в компанії гроші закінчаться, щоб оголосити дефолт. Тоді з’явиться державна гарантія і якось держава вирішить це питання. Це неправильно. Потрібно його по-іншому розглядати.

Якщо додати 1,5 млн потужностей, можливо збільшити EBITDA на $20 млн.

AgroPolit.com: Яких потрібно вжити оперативних заходів?

Олександр Мужель: Перше – зупинити всі схематози у виведення грошей в компанії. Я дивлюся на фінансові звіти ДПЗКУ і бачу, що там – не ринкові операції, тобто зерно не продається і не купується за ринковими цінами. Це одразу впадає у вічі. Є проблема із великою заборгованістю щодо повернення ПДВ. Вочевидь, там теж є схеми з його повернення. Тому слід закрити усі схеми, через які витікають гроші з ДПЗКУ.

Друге – інвестувати, аби збільшити потужності компанії. ДПЗКУ наразі може експортувати 2,75 млн т зернових в рік, а постачає назовні 1 млн т. Це – не мало. Але я не можу сказати, що це дуже багато. За моїми підрахунками, наразі використовується менш ніж 40% потужностей компанії. Тому якнайшвидше слід реструктуризувати китайський кредит, підняти експортну потужність ДПЗКУ і потім думати про розвиток компанії.

Читати до теми: ДПЗКУ передано на приватизацію

Третє – слід спільно з МЕРТом подумати над тим, щоби консолідувати державні активи під ДПЗКУ. Це дозволить збільшити її прибутки, а потенційно на приватизацію. Компанія буде привабливішою. Як саме? Перетворити її на провідну компанію логістики. Якщо додати 1,5 млн потужностей, можливо збільшити EBITDA на $20 млн. Передати ДПЗКУ декілька додаткових елеваторів та держкомпанії, які працюють з продуктами харчування. Ці всі рішення, варто проговорювати з керівництвом МЕРТу та Державним фондом майна.

Цю компанію з часом потрібно приватизувати, продавши як мінімум міноритарний пакет.

AgroPolit.com: Яким має бути розвиток компанії, на вашу думку?

Олександр Мужель: Я думаю, цю компанію з часом потрібно приватизувати, продавши як мінімум міноритарний пакет. Залучити регіональних трейдерів, які зацікавлені зайти на український ринок. Це можуть бути наші історичні партнери в азіатських країнах, Південній Африці чи на Близькому Сході.

Для ДПЗКУ зайняти 5% експорту зернових з України – це не космічна ціль, а цілком реальна.

AgroPolit.com: Наразі компанія підв’язана під експорт 5 млн т кукурудзи до Китаю, але по факту нічого не експортуємо. Як наростити додаткові потужності ДПЗКУ?

Олександр Мужель: Україна загалом продає на зовнішні ринки 40 млн т зернових. Якби державна компанія ДПЗКУ взяла 5% від цього, хіба неможливо? Можна йти в обробіток державних земель. І нарощувати експорт за рахунок зібраного зерна. Для ДПЗКУ зайняти 5% експорту зернових з України – це не космічна ціль, а цілком реальна. Питання у бажанні та компетенції. Ці 5% в крайньому разі, дозволять наповнювати її бюджет щорічно на $50-60 млн. Тобто збиткова компанія перетвориться з дотаційної на прибуткову. Її привабливість для інвесторів зросте. Тому ДПЗКУ повинна активно виходити на внутрішній ринок та закуповувати зернові на експорт. Це одне із важливих завдань. А зараз ми бачимо, навіть якщо закупівлі проводяться, то не за ринковими цінами.

Якщо терміново не почати рятувати компанію, то через 1,5 року в ДПЗКУ не буде достатньо коштів, щоб заплатити Китаю.

AgroPolit.com: Скільки часу є в України на проведення перемовин з китайською стороною?

Олександр Мужель: Часу небагато. За моїми підрахунками, щоби витягнути ДПЗКУ з боргового зашморгу, в України є 18 місяців. Якщо терміново не почати рятувати компанію, то через 1,5 року в ДПЗКУ не буде достатньо коштів, щоб заплатити Китаю. Що таке 18 місяців? Це вже завтра. Тому хто б не прийшов на посаду нового голови, його єдиною метою буде вирішення насамперед проблеми з китайським кредитом. Плюс, паралельно, оперативна діяльність. А плани з розвитку та приватизації – третій чи четвертий кроки.

Будь-яка пропозиція щодо китайських партнерів повинна включити керівництво Мінфіну, МЕРТу, «Укрексімбанку», МЗС.

AgroPolit.com: Які умови реструктуризації?

Олександр Мужель: Я не можу відкривати вам свої карти. Скажу одне: будь-яка пропозиція щодо китайських партнерів повинна включити керівництво Мінфіну, МЕРТу, «Укрексімбанку», МЗС. Адже на цих перемовинах підійматиметься питання: щорічних поставок в Китай 5 млн т кукурудзи, у разі дефолту ДПЗКУ – виплати держгарантій, відтоку депозитів з одного з найбільших державних банків та інші питання міждержавної співпраці з Китаєм.

У Китаю в даній ситуації дуже сильна переговорна позиція, бо в них є державні гарантії з українського боку. Вони знають: якщо ДПЗКУ не вирішить проблему, то це буде головним болем держави.

Ситуація з ДПЗКУ наразі дуже проста: або погашати китайський кредит, або реструктурувати.

Якщо ми можемо показати китайським партнерам стратегію ДПЗКУ, то нам будуть легші різні варіанти: реструктуризація, списання кредиту, конвертація боргу в умовний капітал, або якісь інші варіанти.

AgroPolit.com: Ви говорите про перемовини, а може китайській стороні цікавіше забрати за копійки ДПЗКУ, і потім претендувати на частину держгарантій? Ви переконані, що Китай, як і ви, сповідує ідею реструктуризації свого кредиту?

Олександр Мужель: Забрати компанію дешево – це цікавий варіант, але я не бачу, як Китай може це фізично зробити, окрім як відправити в Україну танки. Тому цей варіант неможливий. ЦЕ державна компанія, і навіть за умови дефолту буде державна гарантія. Це не агрохолдинг «Мрія», де кредитори взяли контроль над компанією.

Що може бути? Потрібно підходити прагматично. Нам потрібно вирішувати, які в нас стратегічні цілі у співпраці з Китаєм. По-друге, нам потрібно вирішувати, що і як Україна хоче домогтися від цієї компанії. Якщо ми можемо показати китайським партнерам стратегію ДПЗКУ, то нам буде легше різні варіанти: реструктризація, списання кредиту, конвертація боргу в умовний капітал, або якісь інші варіанти. Я вірю у те, якщо є державна гарантія, можуть прийти приватні інвестори чи фонди, які будуть зацікавлені викупити в китайців частину їхніх кредитів. В такому разі ми зможемо говорити про синдикат кредиторів. В такій конструкції буде легше говорити з китайськими партнерами.

AgroPolit.com: Чи буде проблемою для цих перемовин з Китаєм те, що уряд передав компанію у список для приватизації?

Олександр Мужель: Не вплине негативно. Але й Кабмін, і Фонд, розуміють, що вони зіткнуться з реальністю. Тому доки не вирішиться питання з китайським кредитом, попит на ДПЗКУ з боку інвесторів буде дуже обмежений.

Боротьба з корупційними схемами в ДПЗКУ за 12 місяців може зекономити 2 млрд грн коштів.

AgroPolit.com: Про операційну діяльність: що є і що можемо зробити?

Олександр Мужель: Боротьба з корупційними схемами в ДПЗКУ за 12 місяців може зекономити 2 млрд грн коштів. Це буде великий успіх. Треба бути реалістом. Тому я будую плани для ДПЗКУ на 1,5-2 роки, бо зі знаком питання в нас наразі китайський кредит.

AgroPolit.com: Чому впевнені, що у вас вийде зробити те, про що ви розповідаєте? В інших не вийшло ж.

Олександр Мужель: Тому що я поставив перед собою три завдання на цій посаді.

Перша – вирішити цей складний кейс певним шляхом і посилити свій професійний рівень, бо я звик постійно підвищувати професійну планку.

Друга  у мене є чітке розуміння і план, як вивести ДПЗКУ з боргової ями.

Третя – я не належу до тих, хто наймає дорогих консультантів, щоб вони мені розказували те, що і так знаю, бо мій професійний досвід досить широкий. Я — та людина, яка зможе знайти спільну мову з політиками, урядовцями, банкірами та китайськими партнерами. Я сьогодні готовий взяти на себе відповідальність за ДПЗКУ. Досвід, сила та команда, яка мені допомагатиме у мене для цього є.

Причому команда – це дуже важливо. Мені розповідали співробітники компанії, що до них приходять кандидати на співбесіди з дорогими годинниками і згоджуються працювати на 10 000 грн на місяць. Це ж нонсенс. Дякувати Богу, в мене є люди, які зможуть допомогти мені вивести ДПЗКУ зі збитку. Я працював тривалий час з українським ринком, тому можу знайти чесних людей, які візьмуть під оперативне управління елеватори.

Завдання №1 – реструктуризація кредиту. Завдання №2 – підняти оперативну ефективність компанії. Завдання №3 – підготовка до приватизації.

AgroPolit.com: Який ви маєте досвід роботи в агро?

Олександр Мужель: У мене було багато клієнтів з агросектору, тому відчуваю себе тут дуже комфортно. Плюс в мене є сильна команда, яка може мене підсилити на технічному рівні. Тут я не бачу проблеми.

У моїй кар’єрі було укладення дуже складних угод і всі говорили: «Це неможливо». Так було, коли я допоміг реструктиризувати банк у Казахстані – всі казали, що це неможливо. Аналогічно з «Укргазбанком» у 2000-х. Щоб вийшло реструктурувати китайський кредит у ДПЗКУ слід дивитися об’єктивно на ситуацію. А вона наразі дуже проста: одна сторона – Китай, яка потребує зерна, інша – ми, і в нас є обов’язки поставити щороку 5 млн т. Можна вирішити це завдання? Так.

AgroPolit.com: Три основних перших завдання, які ви бачите для себе на посаді керівника ДПЗКУ?

Олександр Мужель: Завдання №1 – реструктуризація кредиту. Завдання №2 – підняти оперативну ефективність компанії. Завдання №3 – підготовка до приватизації. Далі планів не треба будувати, бо це не реально. На посаді голови ДПЗКУ – я бачу себе кризовим менеджером, бо компанія має багато труднощів, які одразу вирішити не можна.

Наталія Білоусова, головний редактор AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

3 березня 2020
ДПЗКУ передано на приватизацію, – Кабмін
Сьогодні на засіданні уряд передав Фонду державного майна України 100% акцій великих державних підприємств, серед яких підприємство «Державна...

Вибір редакції

16 жовтня 2023
Аграрні закони та законопроекти за 2023 рік
Ринок землі, передача державних земель Фонду держмайна, земельні пільги для учасників бойових дій, ринок ГМО, агроекспорт, сухопутні коридори,...
13 листопада 2023
Аграрний експорт з України – уряд змінив правила
Аграрний експорт України з 11 листопада 2023 року почав здійснюватися за новими правилами. Підстава – в дію вступили дві урядові постанови: №...
8 грудня 2023
Агроінтеграція: чи проковтне український АПК європейських виробників після вступу в ЄС?
Входження України до Євросоюзу радикально оновить реформу Спільної аграрної політики (САП) ЄС, або «розірве» з середини аграрний бюджет...