До кінця 2016 року уряд має передати у приватні руки низьку аграрних державних підприємств, зокрема і стратегічно важливі. Час спливає, проте поки що не продано жодного. Громадська організація AgroReforms.UA розробила власну концепцію приватизації, яка має спростити і прискорити всю систему. У чому її суть, які основні чинники гальмують передачу компаній бізнесу та чи буде корить для бюджету з їх продажу? Про це та багато іншого в ексклюзивному інтерв’ю для AgroPolit.com розповів проектний менеджер аграрної реформи Національної ради реформ Олег Проценко.
AgroPolit.com: Розкажіть про концепцію приватизації, розроблену AgroReforms.UA, що вона передбачає?
Олег Проценко: Перша й основна проблема державних підприємств — це їхня збитковість. Всі про це багато говорять, і це не секрет. Друга проблема — корупційні складові. Третя проблема, яка заважає приватизувати всі підприємства, — це безпосередньо оформлення всіх документів, зокрема прав на землю та інше нерухоме майно.
Такі великі компанії, як ДПЗКУ, «Укрспирт» — працюють за фактом, а документи оформлені. У більшості інших ніби і є земля, проте вона не оформлена. Відповідно, основна проблема в тому, щоб передати підприємство у Фонд державного майна України (ФДМУ), потрібно оформити всі документи. У директорів підприємств немає грошей і, найголовніше, нема бажання це робити.
AgroPolit.com: Чому так вийшло?
Олег Проценко: З різних причин. Більшість просто не були оформлені відповідним чином, не вели бухгалтерію.
У зв'язку із цією проблематикою ми пропонуємо зміни в законі про особливості приватизації державного майна в агропромисловому комплексі. Ним передбачається:
Прийняття закону вважати стартом приватизаційного процесу, щоб не потрібно було приймати будь-яких додаткових рішень Кабінету Міністрів, Верховної Ради.
Спрощена процедура передачі держмайна. Крім документів, є ще вартість. Якщо є балансова вартість, то підприємство передається відповідно до неї. Тому що зараз треба проводити процедуру переоцінки майна.
Чиновники користуються цими проблемами, затягуючи процес приватизації в більшості випадків. Тому, суть нашої пропозиції в тому, щоб передати все, як є. І всі підприємства, які належать Мінагрополітики, переходять в розпорядження ФДМУ.
Передати всі важелі управління безпосередньо трудовому колективу, який сам буде вирішувати долю підприємства.
Історично так склалося, що державні підприємства раніше були колгоспами. І фактично формувалися за рахунок майнової участі трудового колективу.
Суть нашої пропозиції в тому, щоб передати все, як є. І всі підприємства, які належать Мінагрополітики, переходять в розпорядження ФДМУ
AgroPolit.com: Вважаєте правильним передачу держпідприємств місцевим громадам, але ж люди не експерти, чи зможуть вони правильно оцінити, що зробити з підприємством?
Олег Проценко: Це їхнє право. Є стратегічно важливі підприємства, які працюють, і їх приватизація відбувається за іншою процедурою. Від усіх інших вже мало чого залишилося. По факту — тільки на папері. І таких більше сотні. Є сенс віддати їх громадам, тому, що землі там і так здають в оренду.
В середньому кожне маленьке державне підприємство, яке перетворилося у розсадник корупції, генерує збитків на 2 млн грн на рік. Тому передача їх трудовим колективам як мінімум не несе ризиків.
AgroPolit.com: Як оцінюєте чинний закон про приватизацію і поправки до нього?
Олег Проценко: В цьому законі якраз і є основна проблематика. Його автори підходили дуже опосередковано до приватизації. Ми ж повністю проаналізували законодавство й існуючі на сьогоднішній день пропозиції щодо його змін. Так, експерти AgroReforms.UA розглянули міжнародний досвід щодо приватизації сільськогосподарських підприємств і як це відбувалося. На підставі цього було створено нашу концепцію.
Головний меседж в тому, щоб передати ФДМУ все як є, тому що навіть правки до закону про приватизацію цю проблему не вирішують. Уже не перший рік кажуть про це, а результату немає. Тому що існують юридично вірні зачіпки, які дозволяють за допомогою кредиторських заборгованостей і низки інших речей затягнути весь процес.
AgroPolit.com:Тобто, по суті, закон про приватизацію недоопрацьовано?
Олег Проценко: Абсолютно правильно. Він дуже застарілий, і зміни, які пропонують, — лише косметичні й не принесуть бажаного результату.
AgroPolit.com:Як ставитеся до заяви Яценюка про те, що потрібно продати 1 млн га державних земель?
Олег Проценко: Є різні думки з цього приводу. AgroReforms.UA повністю підтримує лібералізацію земельного ринку. Тобто людям треба повернути конституційне право розпоряджатися своїм майном. Просто треба це зробити максимально прозоро, передбачити механізми, котрі будуть мінімізувати ризики, якими зараз намагаються спекулювати.
AgroPolit.com: Ви говорили про те, що стратегічні підприємства оформляються за окремою процедурою. Розкажіть, у чому різниця?
Олег Проценко: Наприклад, «Укрспирт» включає в себе 80 заводів. Це великий комплекс, який не можна передати простим розчерком пера. Тут потрібно дивитися на ризики, щоб держава не програла, оскільки це реальний актив.
AgroPolit.com: Тобто, для кожного підприємства, наприклад, «Укрспирту» потрібно прописувати суміжні закони?
Олег Проценко: Законом про приватизацію передбачено майно групи Г, приватизація якого здійснюється за індивідуальним планом. Жодних додаткових законів приймати не потрібно.
AgroPolit.com: Як вважаєте, чи зможе неефективна влада, яка прописала недоопрацьований закон, ефективно віддати бізнесу державні підприємства?
Олег Проценко: Залежно, як подивитися на цю проблему. З одного боку, можна сказати, що директори підприємств працюють неефективно. По-моєму, свої «завдання» виконують досить успішно — оптимізують процеси, які пов'язані з певними неправильними завданнями. Просто KPI у них зовсім інші: максимізувати збитки у ДП, щоб держава їх покривала, що дає змогу заробляти на цьому.
Менеджменту, за великим рахунком, байдуже, хто власник — бізнес чи держава. Державі не вистачає механізмів і важелів тиску, щоб виставити потрібні KPI і контролювати їхнє виконання.
Державі не вистачає механізмів і важелів тиску, щоб виставити потрібні KPI і контролювати їхнє виконання.
AgroPolit.com: Чи можна починати процес приватизації в політично нестабільних умовах — не сьогодні, так завтра можуть розпустити уряд?
Олег Проценко: Хоч як би змінювалися прем'єри, міністри та всі інші, це всього лише «верхівка айсберга» — сотні людей, а сама система — це сотні тисяч. Тому і потрібно вибудовувати механізми, які не може змінити одна людина.
AgroPolit.com: Як це бачать зарубіжні партнери, такі, як МВФ і ЄБРР?
Олег Проценко: В тому-то й справа, що політична ситуація на слуху. Не важливо, чи зміниться уряд, вони не зможуть вести іншу політику, оскільки їх буде «підганяти» міжнародне співтовариство у процесі приватизації. Тому що у світі немає таких країн, де всі ДП збиткові. Тому Мінагрополітики спільно з донорами цілий рік розробляло Стратегію й поетапні кроки розвитку АПК.
AgroPolit.com:Існує думка, що чи не кожен новий міністр АПК береться розробляти Стратегію. Де гарантія, що новий не зробить так само?
Олег Проценко: Знаєте, у чому відмінність? У Стратегії 2015—2020 основну роль грали міжнародні експерти та організації, які фінансують технічну допомогу для здійснення реформ. А реформаторам треба платити. Попередні стратегії писала одна команда, тепер же так зробити складно. Якщо дивитися на Стратегію, то вона не персоналізована, а загальна для аграрного сектору.
AgroPolit.com: Які країни найближчі до України в плані державних підприємств? Чиїм досвідом можна скористатися?
Олег Проценко: Відповідно до нашого аналізу, немає жодної країни, включаючи прилеглі, де була б схожа ситуація. Особливо в аграрній галузі. Так вийшло у зв'язку з мораторієм на продаж земель сільськогосподарського призначення. Відповідно, не можемо взяти нічий досвід.
Навіть у країнах Східної Європи приватизація відбувалася в 90-х роках, але у них був ринок землі. Тому, в Україні повинен бути свій унікальний механізм, який дозволить досягти запланованих завдань — мінімізувати ризики, які генерують державні компанії.
Навіть у країнах Східної Європи приватизація відбувалася в 90-х роках, але у них був ринок землі. Тому, в Україні повинен бути свій унікальний механізм...
AgroPolit.com:Чи дійсно приватизація — це єдиний основний спосіб наповнення бюджету, як говорила голова НБУ Валерія Гонтарева?
Олег Проценко: Не сказав би, що єдиний спосіб, але один із основних з наповнення бюджету, особливо, враховуючи вартість великих ДП. Як було із «Криворіжсталь», коли компанію приватизували, спостерігалося помітне зміцнення гривні.
Все повинно відбуватися за допомогою тендерів і відкритих процедур. Завдання держави і громадськості - щоб цей процес був максимально прозорий.
AgroPolit.com: Хто повинен придбати аграрні ДП? Теж іноземці?
Олег Проценко: Все повинно відбуватися за допомогою тендерів і відкритих процедур. Завдання держави та громадськості — щоб цей процес був максимально прозорий.
AgroPolit.com: ФДМУ говорить про те, що доки не буде проведено інвентаризацію, про приватизацію не може бути й мови. Це так?
Олег Проценко: ФДМУ має теж певні обмеження — занадто багато підприємств, інформацію про яких вони не в змозі обробити.
AgroPolit.com: Як вважаєте, знайдуться інвестори для таких проблемних підприємств, як ДПЗКУ?
Олег Проценко: Це вже друге питання приватизації. Потрібно виставити підприємство на продаж, якщо ніхто не зацікавлений у ньому, то його не куплять. Потім аналізувати, які зміни можливо зробити на підприємстві. Передпродажна підготовка — теж велика робота. Із низки причин, деякі підприємства не будуть продані.
AgroPolit.com: А чи варто приватизувати такі компанії, як Аграрний фонд? Адже як-не-як, він приймає участь у регулюванні цін на ринку, виходячи на товарні та фінансові інтервенції?
Олег Проценко: Кабінет Міністрів України (КМУ) повинен визначити список особливих компаній, які не підлягають приватизації. Хоча цей список повний таких, які потрібно продати.
Вважаю, що такі підприємства, як Аграрний фонд потрібно залишити на якийсь час. Поспішати їх продавати немає сенсу, оскільки вони не генерують збитки і мають механізм впливу на аграрний ринок. Решта — на продаж.
AgroPolit.com: Назвіть основні ризики приватизації та як їх можна обійти?
Олег Проценко: Перший — якщо зможуть якимось незаконним способом заволодіти активами держмайна. Хоча це перебільшення, бо майна у переважній більшості випадків просто немає.
Вважаю, що такі підприємства, як Аграрний фонд потрібно залишити на якийсь час. Поспішати їх продавати немає сенсу, оскільки вони не генерують збитки і мають механізм впливу на аграрний ринок.
AgroPolit.com:А земля ...
Олег Проценко: ... Яка не оформлена. Тобто, вона начебто є, але її немає. Це дуже велика проблема. Раніше у держави було понад 10 млн га земель. Декілька місяців тому Мінагрополітики робило запит на Держгеокадастр за інформацією щодо них. Отримали відомості тільки про 8 млн га. Де решта — не знає ніхто. Те ж саме робиться і з держкомпаніями.
Другий — можуть купити за вартістю меншою, ніж є насправді.
AgroPolit.com:Це все проблеми роздержавлення підприємств?
Олег Проценко: Ні, звичайно. Державні підприємства — це величезний корупційний потік, зачепивши який, стикнемося із сильним спротивом.
AgroPolit.com: Вважаєте, до кінця року вдасться продати заплановану кількість підприємств?
Олег Проценко: Концепцію, яку ми розробили, зараз будемо активно обговорювати із громадськістю. Маємо надію, що до кінця року приймуть законодавство, яке дозволить підготувати підприємства на продаж.
За рік було передано 15 компаній, водночас, на тлі інших галузей Мінагрополітики — ще лідери. І реальних передумов досить мало. Тому потрібно зробити дуже великий комплекс робіт і підготувати законодавчу платформу. Я б не говорив, що 2016 року буде продано багато державних підприємств.
AgroPolit.com: Тобто, зараз усе за великим рахунком залежить від парламенту?
Олег Проценко: Так. Для «вигляду» перед міжнародними донорами можуть провести один показовий великий продаж. Але по факту, за 9 місяців 2016 року цю проблему не вирішити, тому що ми вже 3 місяці міняємо уряд і невідомо, коли це закінчиться.
AgroPolit.com: Дякуємо за цікаву бесіду.
Наталія Ключнікова, AgroPolit.com