Олександр Качура: Дискусійне питання – буде чи ні погоджувати уряду призначення префекта президент
Качура Олександр

Парламентарі разом з міністерством громад та територій вкотре намагаються розробити законопроект про адміністративно-територіальний устрій та внести зміни до Конституції України в питанні децентралізації. Які конкретно новації готують у четвертій версії дискутованого законопроекту та чи дозволить це громадам стати спроможними AgroPolit.com розпитав адвоката партії «Слуга народу» і президента України Володимира Зеленського, позаштатного радника глави Офісу президента Олександра Качуру.

AgroPolit.com: Уже вчетверте до парламенту готується законопроект, який передбачає зміни до Конституції України в питанні децентралізації. Що робите для того, щоб цей документ пройшов?

Олександр Качура: Раніше у нас було обговорення у колі науковців. Ми обрали кращих конституціоналістів, які є в країні. Вони увійшли до ради правових реформ. Там були кращі юристи, кращі професори, доктори наук. Вони напрацювали законопроект, який би відповідав усім вимогам у реалізації. Щоб не було маніпуляцій, ми вирішили обговорити з органами місцевого самоврядування. Тому що у законопроекті написано одне, а по телеефірах розказують інше. Ми детально пройдемося пунктами та визначимо остаточний вигляд законопроекту. Не ми цю реформу починали, але нам її треба завершити. Ця реформа хороша. У нас половина знаходиться у містах, половина у ОТГ. Але у нас по всій країні має завершитися децентралізація.

Якщо навіть префект видає наказ, він повинен діяти  не на всі і в тому числі комерційні підприємства на території»

AgroPolit.com: Якими будуть основні тези законопроекту про адміністративно-територіальний устрій, яких не було у попередніх документах?

Олександр Качура: Ключовими змінами є перегляд питання повноважень префектури. Я є відповідальним у Верховній Раді за зміни до Конституції у частині децентралізації, тому говорив і до мене дослухалися, що якщо ми передаємо додаткові повноваження – то ми повинні чітко виписати, і прямо в Конституції має бути написано, що передаємо і додатково фінансування. Друге – якщо навіть префект видає наказ, він повинен діяти  не на всі і в тому числі комерційні підприємства на території, а тільки для органів державної влади. Треба передивитись, як будуть блокуватись ті або інші рішення органів місцевого самоврядування. Якщо вони неконституційні, якщо не дай Бог якась обласна рада прийняла рішення вийти зі складу України, такий механізм повинен бути залишеним. А всі інші питання повинні вирішуватись в судових органах, щоб префект на деякий час міг зупинити рішення і потім це рішення було розблоковано. Ми повинні залишити інструмент, але прибрати повноваження зайві, які не потрібні. Щоб функцій префекта було дві – перше – координація центральних органів влади, пенсійні послуги, які надаються, ЦНАПи, які надають послуги, і друге – прийняття рішення і консультаційна, дорадча функція для органів місцевого самоврядування та блокування незаконних рішень.

Читайте до теми: Руслан Рохов: Децентралізація має перетворити «підданих держави» на її «акціонерів»

AgroPolit.com: Чи отримають такі обмеження на місцях? Адже виходить, що людина, наділена місцевою владою, потрапляє в умови потужного контролю?

Олександр Качура: Зараз таку ідею підтримали органи місцевого самоврядування та Асоціація міст сказала, що їм це підходить. Зрозуміло, що вони не хочуть, щоб їх хтось контролював. Але, враховуючи, що у нас в країні зараз йде війна, не завершено багато питань, повинні залишатись вертикалі. Були дискусії, хто має призначати префекта. Але оскільки префект є представником органів виконавчої влади, його повинен призначати Кабінет Міністрів України. Дискусійне питання – буде чи ні підписувати президент.

Є такі, наприклад, з Сумщини, що вже приїжджали 10 разів, і не можуть визначити, як ОТГ будуть виглядати з точки зору управління і фінансового забезпечення»

AgroPolit.com: Якщо на рівні закону буде визначено «нарізання» ОТГ, як бути з тими, хто не буде задоволений та захочуть залишитись в межах своїх районів, адже вже сьогодні є громади, які заявляють, що хочуть повернутись у попередню систему, в район, замість ОТГ, бо не впевнені у своїй фінансовій спроможності?

Олександр Качура: Справа в тому, що і райони в тому вигляд в якому є, існувати не будуть – вони будуть укрупнені. Буде 100-150 районів. Плануємо прописати в Конституції про фінансову спроможність громад. Що в разі, якщо передаються якісь функції держави, то тільки з фінансовим забезпеченням. Повинна бути чітко дотація, фінансування прямо в ОТГ для здійснення цих функцій, якщо це додаткові функції – на них мають напряму з бюджету надходити кошти. Надіюсь, що в новій редакції буде закладено. Сьогодні проводяться консультації у міністерства регіонального розвитку разом з народними депутатами та органами місцевого самоврядування, по деяким регіонам доходить до бійок, але переважно дійшли згоди, як краще створити ОТГ. Це добровільний процес. За принципом спроможності будуються перспективні плани. Повинні бути економічні ресурси та платники податків, щоб ОТГ була ефективною і могла утримувати себе і розвиватись. По цьому принципу «нарізаються» карти ОТГ. У нас є згода у більшості, що так будуть виглядати. Є такі, наприклад, з Сумщини, що вже приїжджали 10 разів, і не можуть визначити, як ОТГ будуть виглядати з точки зору управління і фінансового забезпечення. 

AgroPolit.com: А як же бути з громадами, які в нерівних умовах за фінансовим забезпеченням – бо ті, які були створені в перші місяці реформи отримали у рази більше коштів з держбюджету на розвиток у порівнянні з тими, які зараз утворюються чи будуть «нарізані» законом?

Олександр Качура: Якщо є громади, які неспроможні, ми повинні переглянути їхній устрій, вони мають приїжджати, говорити, що ми не можемо утримувати цю територію. І ми будемо домовлятися, яким чином їх об’єднати з іншою територіальною громадою, або з іншим адміністративним центром, у яких є великі платники податків, у яких є фінансування. Це має бути прив’язка до інфраструктури – бути лікарні ЦНАПи, суди. Є громади, які об’єднались і не мають фінансового забезпечення, але у нас має бути пряме фінансування  держави окрім платників податків, які будуть залишатись в громаді. Ми зараз залишили в бюджетах органів місцевого самоврядування акциз від палива, дорожній фонд ми збалансували з іншої частини. Але має бути фінансування держави без посередників та будь-яких інших шляхів – без державних адміністрацій, не в ручному режимі. Це буде закладено в держбюджеті після завершення процесу децентралізації.  Бо зараз є депутат місцевий, з кимось дружить губернатор, а з кимось ні, і напрямляє куди хоче – тут школи відремонтуємо, а там ні. Такого вже не буде – буде пропорційно розділятись в залежності від потреб громади без адміністративного впливу. Питання фінансування – це найголовніше.

Розмовляла Оксана Тупальська, AgroPolit.com   

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

26 лютого 2020
У «Голосі» готові підтримати зміни до Конституції в питанні децентралізації
У фракції «Голос» готові підтримати законопроект, який внесе зміни до Конституції України в питанні децентралізації. Про це повідомив...
25 лютого 2020
У «Слузі народу» розповіли про інститут префектів у законопроєкті про децентралізацію
Префекти, запровадження інституту яких передбачається законопроєктом про децентралізацію, не обов’язково є наглядом, який негативно...
13 лютого 2020
У «Слузі народу» хочуть реформу децентралізації до місцевих виборів
У партії «Слуга народу» вважають, що реформу децентралізації влади можливо провести до місцевих виборів. Про це повідомив глава...

Вибір редакції

25 травня 2020
Назар Бобицький: Будь-який план рідко витримує зіткнення з реаліями й експортна стратегія України – не виняток
Директор брюссельського офісу «Української асоціації бізнесу і торгівлі» (УАБТ) Назар Бобицький в ексклюзивному інтерв'ю для...
22 травня 2020
Через дію «соєвих поправок» аграрії втрачали б по $10 на тонні
У Верховній раді України мною та групою депутатів було зареєстровано законопроект № 2446 «Про внесення зміни до Податкового кодексу України...
20 травня 2020
Перший рік президента Володимира Зеленського – вісім (не) зроблено і що далі
Перший рік можливостей президенства Володимир Зеленський для змін в Україні, економіці та агросекторі був непростим. Пропонує детальніший аналіз...